Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №420/41176/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 08 січня 2026 р.

Справа: №420/41176/25

Суддя: Василяка Д.К.

Справа № 420/41176/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому позивач просить: скасувати постанову Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2025 року №79715508.

Позов обґрунтований тим, що позивач не згоден із постановою про відкриття виконавчого провадження №79715508 оскільки на момент відкриття виконавчого провадження, постанова №655 від 15.10.2025 року, видана ТВО нач. ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позивача на підставі ч.3 ст.210 КУпАП не набрала законної сили та не підлягала примусовому виконанню, а у позивача не виникло обов`язку сплачувати штраф.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження з урахуванням особливостей ст.287 КАС України. А також, вказаною ухвалою зупинено провадження у справі до одержання витребуваних судом документів.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що постанова № 655 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП від 15.10.2025 повністю відповідає вимогам ст. 4 ЗУ “Про виконавче провадження”. У постанові зазначено дату набрання законної сили, а саме: 26.10.2025.

Ухвалою суду від 25.12.2025 року задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 06 січня 2026 року виправлено описку в ухвалі суду від 25.12.2025 року.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини: 02.12.2025 року державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прасоловою Аліною Сергіївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79715508 з виконання Постанови №655 виданої 15.10.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення штрафу у розмірі 17000,00 грн. з ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.210 КУпАП.

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №655 від 15.10.2025 року звернувся до Південного міського суду Одеської області із позовною заявою.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 19.11.2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням Південного міського суду Одеської області від 23.12.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задоволено. Скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №655 від 15 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.

Вважаючи протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) закріплює, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з статтею 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Суд встановив, що саме постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №655 від 15.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення слугувала підставою для прийняття оскарженої постанови ВП №79715508 від 02.12.2025 про відкриття виконавчого провадження.

У постанові №655 від 15.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказано дату набрання законної сили постанови 26.10.2025.

Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Нормами КУпАП передбачено особливості та порядок направлення постанов про накладення адміністративного стягнення на примусове виконання.

Зокрема, згідно частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до частини третьої статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 згаданого Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 згаданого Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (частини друга статті 308 КУпАП)

Згідно з частинами першою та другою статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 згаданого Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

Враховуючи такі норми КУпАП, суд висновує, що постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути направлені на примусове виконання до завершення процедури оскарження, та останні підлягають лише примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 КУпАП.

Суд встановив, що ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №655 від 15.10.2025 року звернувся до Південного міського суду Одеської області із позовною заявою.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 19.11.2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням Південного міського суду Одеської області від 23.12.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задоволено. Скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №655 від 15 жовтня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.

Тобто, на момент подачі заяви про примусове виконання постанови, вказана постанова оскаржувалась в судовому порядку та не набрала законної сили.

Отже, підстави для примусового виконання цієї постанови станом на 02.12.2025 та відповідно відкриття виконавчого провадження були відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, враховуючи норми чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини та межі заявлених позовних вимог, суд з урахуванням наданих частинами другою, третьою статті 245 КАС України повноважень та з метою повного захисту порушеного права позивача вважає, що позов належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправної та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №79715508 винесену 02.12.2025 року державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прасоловою Аліною Сергіївною.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з матеріалами справи, позивачем за подання цього адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 90, 242-246, 255, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №79715508 винесену 02.12.2025 року державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прасоловою Аліною Сергіївною.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.К.Василяка

Оригінал: reyestr.court.gov.ua