Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №400/7057/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 р. № 400/7057/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаЦентру оцінювання функціонального стану особи Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005,

провизнання протиправним та скасування рішення №ЦО-4669 від 26.02.2025, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи №ЦО-4669 від 26.02.2025 року. Зобов`язання Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» провести нове оцінювання функціонального стану та інвалідності.

В обґрунтування позову зазначає, що він є особою з тяжким функціональним порушенням після політравми, що призвело до плегії лівої верхньої кінцівки, значних обмежень опорно- рухової функції, ураження периферичних нервів (у тому числі діафрагмального), тяжких змін у хребті (компресійні переломи, кіфоз, грижі, гідромієлія), а також втрати селезінки внаслідок спленектомії.

Стан позивача значно обмежує повсякденне функціонування, що підтверджено медичними документами (виписка № 5433 від 24.09.2024 р. з ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».

Позивач вважає, що встановлення 3 групи інвалідності є неправомірним заниженням і стан позивача відповідає, більш тяжкому ступеню втрати працездатності, просить позов задовольнити.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступне. ЦОФСО була отримана справа за скаргою Позивача ОСОБА_1 на рішення Обласного МСЕК м. Миколаїв від 16.10.2024 року № 94/1, згідно якого Позивачу встановлено третю групу інвалідності, загальне захворювання, безстроково.

26.02.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного ретельного вивчення наданої документації медико - експертної справи Позивача та враховуючи обстеження в клініці на базі Відповідача ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» ступінь функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату та периферійної нервової системи є помірним враховуючи незворотні зміни та безперспективність лікування, є підставою для визнання особою з інвалідністю ІІІ групи, загальне захворювання, безстроково. Попереднє рішення МСЕК вірне.».

Відповідач вважає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 26.02.2025 року № ЦО-4669 прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому є законним та обґрунтованим.

Наголосив на тому, що питання встановлення або не встановлення особі інвалідності відноситься виключно до компетенції спеціалізованих установ в медичній сфері, які наділені відповідними повноваженнями та приймають рішення на підставі результатів повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, дослідження інших обставин, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Суд заслухав 22.10.2025 року правові позиції сторін, дослідив обставини справи, перевірив їх доказами, та встановив таке.

Правова позиція Позивача полгяає в тому, що до підстав для встановлення II або навіть І групи інвалідності належать стійкі, виражені порушення функцій верхніх кінцівок, які унеможливлюють самообслуговування або трудову діяльність.

Як вбачається зі змісту Інструкція не містить прямого формулювання, що плексопатія дорівнює ампутації, судова практика та експерти МСЕК визнають, що функціональна непридатність кінцівки (плегія, трофічні зміни, больовий синдром) є еквівалентною анатомічній втраті кінцівки.

Клінічний стан позивача є посттравматична плексопатія, повна плегія лівої руки, виражений біль, трофічні порушення, компресійні м зміни хребта, ураження діафрагмального нерва, усе це унеможливлює самообслуговування, домашню діяльність і є підставою для - II групи інвалідності. Згідно з клінічними та функціональними критеріями, такий стан є еквівалентним або навіть тяжчим, ніж ампутація кінцівки, оскільки: кінцівка повністю знерухомлена, не виконує жодної функції.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд оцінює рішення суб`єкта владних повноважень з врахуванням вищезазначених критеріїв.

Постановою КМУ від 03 грудня 2009 р. №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» було затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (надалі - Положення про МСЕК №1317), яким, в тому числі був визначений обсяг прав та обов`язків медико-соціальних експертних комісій всіх рівнів.

Постановою КМУ №1276 від 08.11.2024 року були внесені зміни у Положення про МСЕК №1317, зокрема, у п.13, яким визначались права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, абзац 4 якого був викладений в наступній редакції:

«проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх».

Наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» було покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на Відповідача- державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 було також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі Положення № 1809). Пунктом 8 Положення № 1809 було встановлено, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ зокрема, повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми.

01.01.2025 року в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. Абзацом 2 пункту 3 Постанови КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі – Постанова № 1338) було встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Абзацом 2 пункту 5 Постанови № 1338 встановлено, що медико-експертні справи, скарги та документи, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я, передаються підприємству, установі або організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я, на які покладені права і обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та відповідного наказу Міністерства охорони здоров`я. Так, відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи було покладено на державну установу «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673). Крім того, наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» було також затверджено Положення про Центр оцінювання функціонально стану особи, яким визначені повноваження Центру оцінювання функціонального стану особи (скорочено – ЦОФСО), зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи.

На підставі вищезазначених змін в діючому законодавстві Відповідачем була отримана справа за скаргою ОСОБА_1 на рішення Обласного МСЕК м. Миколаїв від 16.10.2024 року № 94/1, згідно якого Позивачу встановлено третю групу інвалідності, загальне захворювання, безстроково.

Відповідно до Постанови КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов`язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи визначено Положенням про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженим наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 та Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338.

Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи до повноважень Центру оцінювання належить, зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико соціальної експертизи ; перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров`я, куди направлено особу Центром оцінювання, але обов`язково з урахуванням екстериторіального принципу.

Відповідно до пункту 18 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи Центр оцінювання має право, зокрема, розглядати скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та відповідних клопотань особи.

Згідно абзаців 1-4 пункту 68 розділу «Оскарження результатів оцінювання» Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання. Відповідно до абзаців 5-8 пункту 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, за результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення експертної команди; скасування оскарженого рішення експертної команди; формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Як вбачається з матеріалів справи 26.02.2025 року Відповідачем за результатами проведеного ретельного вивчення наданої документації медико – експертної справи Позивача та враховуючи обстеження в клініці на базі Відповідача ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІМОЗ УКРАЇНИ» встановлено, що ступінь функціональних порушень з боку опорно-рухового апарату та периферійної нервової системи є помірним враховуючи незворотні зміни та безперспективність лікування, є підставою для визнання особою з інвалідністю ІІІ групи, загальне захворювання, безстроково. Попереднє рішення МСЕК вірне.».

Як вбачається з протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 26.02.2025 року № ЦО-4669 Відповідачем прийнято рішення про підтвердження рішення МСЕК, яке оскаржувалось Позивачем;

Витяг з вищезазначеного рішення Позивачем було отримано.

Суд звертає увагу позивача, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ЦОВФСО або МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підстав та винсовків прийняття певного медичного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка обґрунтованості рішення виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суди вправі перевіряти законність висновку ЦОФСО лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі діючих норм законодавства України.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, від 30 листопада 2020 року в справі № 200/14695/19-а.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не оскаржував дотримання відповідачем процедури прийняття висновку з питань встановлення інвалідності.

Суд наголошує, що визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями Відповідача, а отже, суд не вправі втручатися у такі повноваження.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з яким у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник