Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №826/9621/17 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 рокусправа № 826/9621/17

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування припису та наказу -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.06.2017, виданого головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Департаменту;

- визнати та скасувати наказ № 218 від 30.06.2017, виданий в.о. директора Департаменту про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу» від 18.04.2017 № КВ 082171080948.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач не уповноважений на здійснення архітектурно-будівельного контролю та, відповідно, не вправі виносити Приписи про зупинення будівельних робіт чи скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт. Також вказав, що позивач не є суб`єктом правопорушення у сфері містобудівної діяльності взагалі і відповідно до ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" зокрема.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 02.12.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі № 826/9621/17, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 прийнято справу № 826/9621/17 до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (пункт 3 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX).

Разом з цим, на виконання вимог Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” щодо забезпечення розгляду адміністративних справ” (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).

Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

Відповідно до п. 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.

Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва" справу № 826/9621/17 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.

Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 30.01.2025 за вх. № 7785 та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано для розгляду судді Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолані Петрівні.

Ухвалою суду від 04.02.2025 справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надіслав суду заяву (вх. № 14362 від 20.02.2025), в якій просив розглядати справу за наявними у ній матеріалами та з урахуванням поданих Департаментом заперечень на адміністративний позов та відмовити у задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Як слідує з наявних в матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 18.04.2017 року подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент) декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири № 16-1 на вулиці Регенераторній, 4 у Дніпровському районі під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу. Відповідно до декларації позивачем визначено категорію складності об`єкта - ІІ; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - видані департаментом містобудування та архітектури (Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 1329/16/012/009-16 від 01.11.2016 року; загальна площа будівлі відповідно до проектної документації - 81,2 кв.м.

Декларацію зареєстровано Департаментом 18.04.2017 за № КВ 082171080948.

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі Наказу № 278 від 27.04.2017 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення перевірки № б/н від 21.06.2017, проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція квартири № 16-1 на вулиці Регенераторній, 4 у Дніпровському районі під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу». За результатом перевірки 22.06.2017 року складено Акт б/н (надалі - акт перевірки).

За результатом проведеної перевірки встановлено, що проектна документація (стадія РП) розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:

- з відхиленням від Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.11.2016 року №1329/16/012/009-16, що є порушенням ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

- проектом не передбачено та не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до мало мобільних груп населення, що є порушенням п. 4.1, п. 4.2, 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення»;

- замовником будівництва гр. ОСОБА_1 затверджено проектну документацію, яка суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки. Замовником будівництва наведені недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт із реконструкції квартири АДРЕСА_1 під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу від 18.04.2017 року КВ 082171080948, що є порушенням ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність».

У зв`язку із встановленням допущення вказаних порушень Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.06.2017 року винесено Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу з 22.06.2017 року до усунення допущених порушень. Крім того, співробітниками Департаменту 22.06.2017 року складено стосовно забудовника Протокол про адміністративне правопорушення.

Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до пп. 3, 5 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» від 17.01.2017 року № 1817-VIII та на підставі Акту перевірки від 22.06.2017 року винесено Наказ № 218 від 30.06.2017 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу» від 18.04.2017 № КВ 08217108094, замовник- ОСОБА_1 .

Позивач вважає вказані Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт та Наказ про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт протиправними, а тому звернувся з позовом щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходив з такого.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі також - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 № 553 (далі також - Порядок № 553), Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі також - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (у редакціях на момент їх виникнення).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон №687-XIV) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 2 частини першої статті 34, частиною першою, другою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Статтею 10 Закону №687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Нормами частин першої-третьої статті 41 Закону № 3038-VІ визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме у відповідності до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Також орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає, відповідно до закону, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пунктів 2, 3 і 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, в тому числі за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки, які визначені пунктом 7 цього Порядку, є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва та посадові особи інспекції під час його здійснення зобов`язані, зокрема, ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Згідно пунктів 16-19 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону №3038-VІ декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт;

2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, замовник, відповідно до закону, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (частина 8 статті 36 Закону №3038-VІ).

Згідно з частиною другою статті 39-1 Закону №3038-VІ, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Отже, достовірність даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, може бути перевірена після реєстрації такої декларації у порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

З аналізу наведених норм слідує, що відповідач є органом архітектурно-будівельного контролю, уповноваженим на проведення перевірки достовірності даних зазначених суб`єктами містобудівної діяльності у декларації про початок виконання будівельних робіт. Акт перевірки є носієм інформації щодо виявлених про проведенні перевірки порушень у сфері містобудівної діяльності та відповідно, може слугувати підставою для притягнення суб`єкта містобудівної діяльності до відповідальності.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що він не є суб`єктом правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки приписами ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність » встановлено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Щодо виявлених порушень суд зазначає таке.

Як слідує із наданих суду доказів, проведеною перевіркою встановлено, що замовником будівництва у декларації про початок виконання будівельних робіт «реконструкція квартири АДРЕСА_1 наведено недостовірні дані в частині затвердженого проекту.

Зокрема, проведеною перевіркою встановлено, що реконструкція провадиться із відхиленням від Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 01.11.2016 року №1329/16/012/009-16, а проект суперечить вимогам п. 4.1, п. 4 2, 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». У зв`язку із наведеним, відповідачем зроблено висновок щодо здійснення позивачем самочинного будівництва (реконструкції) квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої, другої та четвертої статті 26 Закону № 3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з частиною першою, другою та третьою статті 29 Закону № 3038-VI, основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Із змісту статті 31 Закону № 3038-VI слідує, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Статтею 391 (частиною 2) Закону № 3038-VІ визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Пунктом 4.1 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» визначено, що при проектуванні та реконструкцї громадських та житлових будинків слід передбачати для інвалідів і громадян інших маломобільних груп населення умови життєдіяльності, однакові з рештою категорій населення.

Пунктом 4.2 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» передбачено, що перелік об`єктів, доступних для інвалідів і інших маломобільних груп населення, розрахункова кількість і категорія інвалідів, а також група мобільності МГН (додаток А, таблиця А1) встановлюється у завданні на проектування.

Відповідно до п. 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» сходи повинні дублюватися пандусами, а за необхідності іншими засобами підйому та відповідати вимогам ДБН В.2.3-5.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Як слідує з долученого до матеріалів справи Робочого проекту реконструкції квартири АДРЕСА_1 під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу, такий виконано на підставі даних, наданих замовником та діючих в Україні норм та документів, у тому числі ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення». Вказаним проектом не передбачено та не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до маломобільних груп населення, про що вказано у розділі 2 (Т 1 а.с. 126).

Отже, з аналізу наведених норм та обставин справи слідує, що позивачем здійснено будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 із затвердженою проектною документацією, яка суперечить вимогам п. 4.1 (КМДА) від 01.11.2016 № 1329/16/012/009-16 та вимогам п. 4.1, п. 4.2, 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», а саме проектом не передбачено та не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до маломобільних груп населення. Позивачем допущення встановлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не спростовано.

Враховуючи те, що позивачем здійснено будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_2 із затвердженою проектною документацією, яка суперечить містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки, то в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" це є самочинним будівництвом.

Таким чином, за результатами здійсненої перевірки посадовими особами відповідача було правомірно прийнято оскаржені рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч. 1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч. 2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов`язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч. 3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч. 5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч. 6 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 22, 25, 72-75, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.П. Качур