Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №398/5880/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 398/5880/25

провадження № 2-іс/340/756/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду заяв щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі – відповідач1), Комісії з розгляду заяв щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі – відповідач2), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №22 від 05.08.2025, про відмову у надані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 31.07.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.07.2025 подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації, на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон №3543-ХІІ), у зв`язку з перебуванням на утриманні трьох дітей. До заяви було долучено вичерпний перелік документів, якими підтверджується наявність права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Однак, за результатом розгляду вказаної заяви протоколом від 05.08.2025 №22 комісія ухвалила рішення про відмову у надані відстрочки. Причиною відмови вказано те, що відсутнє рішення суду про стягнення аліментів або договір на утримання дитини.

Вважає таке рішення протиправним, адже норми Закону №3543-ХІІ не передбачають таких умов для отримання відстрочки як наявність судового рішення про стягнення аліментів або договору на утримання дитини. Достатньою підставою є сам факт батьківства.

Вважає, що ним дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, а відтак відповідачем незаконно відмовлено у наданні вказаної відстрочки, з огляду на що він і звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.09.2025 адміністративну справу передано за підсудністю до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

03.10.2025 матеріали справи надійшли до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

08.10.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано у відповідача докази по справі.

05.01.2026 ухвалою суду повторно витребувано у відповідача докази по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_5 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що не є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до пункту 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Вказує, що Комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянуто заяву позивача від 31.07.2025 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ та прийнято рішення, оформлено протоколом від 05.08.2025 №22, про відмову у наданні відстрочки у зв`язку з відсутністю рішення суду про стягнення аліментів або договору на утримання дитини з ОСОБА_2 .

Звертає увагу, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.10.2017 у справі № 398/3192/17 розірвано шлюб між позивачем та ОСОБА_2 , проте питання щодо визначення місця проживання дитини з батьком чи матір`ю та сплати аліментів одним із батьків на користь іншого з яким буде проживати дитина не вирішено. Також, не додано укладений між батьками письмовий договір про те, з ким з батьків буде проживати дитина, та про участь другого з батьків у її вихованні. При цьому, виписка руху коштів по картці від 30.08.2025 жодним чином не підтверджує сплату аліментів чи інших платежів на утримання дитини ОСОБА_3 , оскільки з неї вбачається виключно факт переказу коштів з картки ОСОБА_1 на іншу картку.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Частиною 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відзив відповідачем подано до суду не у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Однак, суд враховує встановлені статтею 2 КАС України основні засади (принципи) адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Наведені приписи кореспондуються з частиною 4 статті 9 КАС України, згідно якої суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Таким чином, при ухваленні рішення суд враховує відзив відповідача, керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України від 16.10.2003 № НОМЕР_1 , виданим Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 6).

Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується військово-обліковим документом №071120240676296200001 (а.с. 7).

10.04.2013 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 .

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.10.2017 у справі №398/3192/12 шлюб між позивачем та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області 19.11.2024, ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 від шлюбу з ОСОБА_4 (а.с. 9).

Донька ОСОБА_3 проживає разом із колишньою дружиною ОСОБА_4 .

24.04.2019 позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 24.04.2019 серія НОМЕР_3 (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області 12.11.2019, ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 від шлюбу з ОСОБА_7 (а.с. 10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 04.03.2022, ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9 також від шлюбу з ОСОБА_7 (а.с. 11).

31.07.2025 позивач звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви позивач долучив копії таких документів: картки фізичної особи-платника податків, паспорта громадянина України від 16.10.2003 №026385, військово-облікового документа №071120240676296200001, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.10.2017 у справі №398/3192/12, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , довідки Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області №48986 від 29.07.2025, свідоцтва про шлюб від 24.04.2019 серія НОМЕР_3 (а.с. 47зв.-53).

Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду документів для оформлення військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період, 05.08.2025 розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято протокольне рішення про відмову в наданні відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ у зв`язку з відсутністю рішення суду про стягнення аліментів або договору на утримання дитини з громадянкою ОСОБА_2 (а.с. 46).

Про прийняте рішення Комісією проінформовано позивача Повідомленням №1465 25.08.2025 (а.с. 47).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

У подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.

Законом №3543-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, згідно пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до частин 7, 8 статті 23 Закону №3543-XII перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

Приписами пункту 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпунктах 3 - 5 пункту 2 додатка 5, надається на строк дії відповідних законних підстав.

Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", наведений у додатку 5 до Порядку №560.

Зокрема, документами, що підтверджують право на відстрочку для категорії осіб, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (у редакції час спірних правовідносин) є: свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов`язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов`язаного виник обов`язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), що є військовозобов`язаним; письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька); інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов`язаного за категорією стягнення (характером зобов`язання) "стягнення аліментів" з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п`ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки.

Отже, військовозобов`язаний при зверненні із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII повинен надати докази перебування на його утриманні трьох і більше дітей та відсутності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

При цьому, суд зазначає, що норма пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не ставить право військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу у залежність виключно від батьківства, водночас вирішальне значення має саме факт перебування дітей (трьох і більше дітей віком до 18 років) на його утриманні.

Згідно із статтею 133 Сімейного кодексу України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 157 Сімейного кодексу України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Частинами 1, 2, 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, законодавець безальтернативно наголошує на тому, що батько зобов`язаний брати участь у її вихованні та утримувати своїх неповнолітніх дітей навіть в тому випадку, коли не проживає разом з ними. Форми такого утримання можуть різнитись. Тобто, законодавець надає право сторонам сімейних правовідносин диспозитивно вирішити питання про форму утримання дитини одним із батьків, який проживає окремо.

Судом встановлено, що позивач є батьком трьох неповнолітніх дітей від різних шлюбів: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 від шлюбу з ОСОБА_4 ; ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_9 від шлюбу з ОСОБА_7 .

Шлюб між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.10.2017 у справі №398/3192/12.

31.07.2025 позивач звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ.

Оскільки позивач є батьком трьох дітей, шлюб позивача із ОСОБА_4 розірвано за рішенням суду без визначення судом місця проживання дитини та визначення розміру аліментів на її утримання, то на підтвердження перебування у нього на утриманні доньки позивач мав подати один з наступних документів:

- рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком, що є військовозобов`язаним;

- рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком, що є військовозобов`язаним;

- письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні.

Доказів того, що один із наведених документів подавався позивачем разом із заявою про надання відстрочки від мобілізації до матеріалів справи не надано.

Зі змісту витягу з протоколу від 05.08.2025 №22 відмову у наданні відстрочки позивачу прийнято з підстав відсутності рішення суду про стягнення аліментів або договору на утримання дитини з громадянкою ОСОБА_2 , тобто документів на підтвердження факту утримання дитини від попереднього шлюбу.

Суд наголошує на тому, що в контексті спірних відносин, визначальним є встановлення факту утримання позивачем трьох неповнолітніх дітей, і такий факт має підтверджуватись достатніми і допустимими доказами.

Таким чином, позивачем надано відповідачу документи, які підтверджують, що він є батьком трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років (свідоцтва про народження дітей). Однак, документів, які б підтверджували факт перебування на його утриманні доньки від першого шлюбу ОСОБА_1 до заяви від 19.02.2025 не долучив.

Зміст долученої до позовної заяви банківської виписки АТ «Універсал Банк» за період з 26.12.2022 – 30.08.2025, згідно якої здійснено видаткові операції на картку НОМЕР_6 на суму 17167,66 грн, не дозволяє встановити отримувача коштів та їх дійсне призначення. Водночас, така виписка разом із заявою від 31.07.2025 про надання відстрочки відповідачу не надавалась.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №22 від 05.08.2025, про відмову у надані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі — КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.

З врахуванням наведених норм чинного законодавства, встановлених обставин справи та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241 — 246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду заяв щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій — відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 січня 2026 року.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК