Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №200/9760/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року Справа№200/9760/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - усунути перешкоди для призначення трудової пенсії, зобов`язавши відповідача при призначенні трудової пенсії зарахувати періоди роботи на посадах: - няні-санітарки у Дитячих яслях № 58 м. Краматорська, у період часу з 19.07.1979 по 11.05.1980, комірника бюро складського господарства опитного заводу НИИПТМАШ м. Краматорська у період часу з 20.10.1989 по 13.09.1990, старшого комірника комерційного центру опитного заводу НИИПТМАШ м. Краматорська у період часу з 01.10.1990 по 30.01.1991, старшого комірника ремонтної ділянки опитного заводу НИИПТМАШ м. Краматорська у період часу з 18.01.1991 по 03.03.1995.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на безпідставну відмову в призначенні пенсії, у зв`язку з не зарахуванням спірних періодів до трудового стажу.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у «Чернігівській» області прийнято рішення від 10.09.«2025» № 053130011342 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 29 років.

Позивачка надала до суду відповідь на відзив, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 02.11.1999.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.09.2024 про призначення пенсії за віком Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії за віком від 10.09.2024 №053130011342.

Указаним рішенням позивачці у призначенні пенсії за віком відмовлено, оскільки відсутній необхідний страховий стаж. Зазначено, що вік заявниці 61 рік. Страховий стаж особи 21 рік 1 місяць 10 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: - період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 25.07.1979 по 12.05.1980 потребує уточнення, оскільки відсутня печатка при звільненні та підпис відповідальної особи; - з 26.10.1989 по 30.09.1990, з 01.10.1990 по 30.01.1991, з 01.02.1991 по 07.03.1995, оскільки на титульному аркуші трудової книжки відсутня печатка.

Позивачка надала до суду копію листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 12.09.2024 № 0500-02048/91466, яким ОСОБА_1 повідомлено про те, що її заява від 03.09.2024 на призначення пенсії за віком відповідно ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, що передбачено п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Рішенням від 10.09.2024 № 053130011342 в призначенні пенсії їй відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу роботи відповідно до Закону №1058 (29 років). Як зазначено в рішенні про відмову в призначенні пенсії її страховий стаж згідно наданих документів складає 21 рік 1 місяць 10 днів. За доданими документами до загального страхового стажу не зараховано: період роботи згідно трудової книжки від 25.07.1979 НОМЕР_2 3 25.07.1979 по 12.05.1980, оскільки відсутня печатка при звільненні та підпис відповідальної особи; періоди роботи з 26.10.1989 по 30.09.1990, з 01.10.1990 по 30.01.1991, 3 01.02.1991 по 07.03.1995, оскільки на титульному аркуші трудової книжки відсутня печатка. Для вирішення питання перегляду страхового стажу, запропоновано звернутися безпосередньо до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Позивачкою до суду наданий дублікат її трудової книжки НОМЕР_3 , дата заповнення 7 грудня 1999, в якій наявні записи: - №№ 1-2 щодо роботи позивачки в період з 25.07.1979 по 12.05.1980 на посаді няні-санітарки в д/я № 58 Краматорського міського відділу народної освіти; - №№ 8-9 щодо роботи позивачки у період з 26.10.1989 по 30.09.1990 на посаді старшого комірника бюро складського господарства в Опитному заводі м. Краматорська; - №№ 10-11 щодо роботи позивачки у період з 01.10.1990 по 30.01.1991 на посаді старшого комірника в Науково-дослідницькому та проектно-технологічному інституті машинобудування; - №№ 12-13 щодо роботи позивачки у період з 01.02.1991 по 07.03.1995 на посаді старшого комірника в Опитному заводі м. Краматорська.

Спірні правовідносини у зв`язку із не зарахуванням спірних періодів роботи до страхового стажу під час вирішення питання про призначення пенсії.

Частиною 1 ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 1 і ч. 3 ст. 44 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV установлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 18 Постанови Ради Міністрів СРСР і Загальнорадянської центральної ради професійних спілок від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робочих та службовців» було передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а у встановлених законом випадках іншу відповідальність.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників”, передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб роботодавця, а не на працівника.

Водночас відповідно п. 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Судом установлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не розглядало заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, а її заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Про вказану обставину позивачку було повідомлено листом ГУ ПФУ в Донецькій області від 12.09.2024 № 0500-02048/91466, копія якого додана до позовної заяви. Також у вказаному листі зазначено відповідне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 10.09.2024 №053130011342, яким позивачці відмолено в призначенні пенсії та підстави його прийняття.

Отже, до звернення з позовною заявою до суду позивачка була обізнана, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішенням від 10.09.2024 №053130011342 відмовило їй в призначенні пенсії.

Проте позивачка не заявила позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та в межах цієї справи не оскаржує рішення від 10.09.2024 №053130011342.

Згідно з ч. 5 ст. 48 КАС України передбачено, що під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Як було зазначено, до подання позову у справі позивачка була обізнана, що саме Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовило їй в призначенні пенсії.

Тому, з урахуванням того, що позивачка не оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Щодо заявлених позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суд дійшов висновку про їх безпідставність, оскільки цей суб`єкт владних повноважень не розглядав заяву позивачки про призначення пенсії і, відповідно, не вирішував питання про зарахування або не зарахування певних періодів роботи до страхового стажу позивачки під час розгляду заяви про призначення пенсії.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) про зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Повне рішення суду складено 14 січня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков