Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №200/4204/25 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року Справа№200/4204/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

09.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати вимогу ІНФОРМАЦІЯ_1 № 01/2072 від 05.06.2025 р. прийняту щодо позивача;

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними щодо вимоги до позивача стати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 утриматися від вимоги до позивача щодо необхідності встати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 утриматися від направлення звернення щодо позивача до Національної поліції за ч. 3 ст. 210 КУпАП України.

- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними щодо надіслання позивачу своєї вимоги Укрпоштою в такий спосіб, що він був вимушений сплатити за поштові послуги доставки 75,00 гривень;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відшкодувати завдану позивачу майнову шкоду у розмірі 75,00 гривень;

- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправною щодо ненадання позивачу за його заявою від 02.06.2025 р. його реєстраційного номеру облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати позивачу письмову відповідь на його заяву від 02.06.2025 р., в якій зазначити письмову інформацію про його реєстраційний номер облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати позивачу, письмову відповідь на його заяву від 02.06.2025 р., в якій зазначити письмову інформацію про те, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.06.2025 року він звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій просив надати письмову інформацію про те, що він перебуває на обліку саме у відповідача та надати йому реєстраційний номер облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Позивач зауважив, що 08.06.2025 року у відділенні АТ «Укрпошта» м. Павлоград він отримав вимогу відповідача № 01/2072 від 05.06.2025 року, в якій останній просив позивача стати на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем фактичного проживання до 13.06.2025 року, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, відповідач в своїй вимозі зазначив, що реєстраційний номер облікового запису позивача згідно системи «Оберіг», є у програмі Резерв+. Позивач вважає вимогу відповідача №01/2072 від 05.06.2025 року та його дії відносно позивача протиправними, такими, що порушують його законні права та інтереси.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив наступне, що позовна вимога в частині його зобов`язання надати позивачу письмову відповідь на заяву від 02.06.2025, у якій зазначити інформацію про перебування на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 не підлягає задоволенню, оскільки є фактичним дублюванням, оскільки у вказаній вище письмовій відповіді від 05.06.2025 року, вже надано інформацію такого змісту. Стосовно позовної вимоги щодо визнання дій протиправними у зв`язку з надсиланням позивачу поштового відправлення через АТ «Укрпошта» та зобов`язання відшкодувати майнову шкоду у розмірі 75,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки використання поштових послуг для направлення кореспонденції є передбаченим та допустимим способом офіційного листування органів державної влади, що відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації» та правил діловодства. Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_6 у частині вимоги стати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також зобов`язання утриматися від направлення звернень до Національної поліції за ч. 3 ст. 210 КУпАП України відповідач зазначив, що вони є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки позивач на підтвердження вимоги зазначає, що адреса його зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 ) залишилася не змінною. Однак, поняття «зареєстроване місце проживання» та «фактичне місце проживання» не є тотожними та не можуть розглядатися як такі, що мають однаковий сенс. Відповідач зазначив, що позивачу неодноразово у письмовій формі, зокрема й у відповіді на заяву від 05.06.2025, було роз`яснено що ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх відділи, що були евакуйовані з тимчасово окупованих територій, територій, де тривають бойові дії, - не здійснюють уточнення громадян, а у разі звернення громадян – направляють їх за місцем фактичного проживання. Відповідачем також було вказано на обов`язок позивача у семиденний строк стати на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання, відповідно до ч.3 ст.33 та ч.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Тому у позивача виникає необхідність звернутися за фактичним місцем проживання, надати заяву та інші необхідні документи в Р(М)ТЦК та СП у АДРЕСА_2 і реалізувати своє право на відстрочку від призову під час мобілізації, згідно абз.5 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідач просив відхилити позовні вимоги позивача до нього у повному обсязі.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій він зазначив наступне, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем своєї реєстрації, відповідно до пп. 1 п. 1 Правил військового обліку. В Павлограді позивач мешкає з 07 квітня 2022 року, але у цьому місті він не зареєстрований та не взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. Позивач закцентував свою увагу на тому, що згідно Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року з наступними змінами, правил військового обліку, він перебуває на військовому обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_5 і в цьому відсутня з його сторони як подія, так і склад адміністративного правопорушення у відповідності до ч. 3 ст. 210 КУпАП України. Позивач наголосив на тому, що згідно діючого законодавства України йому вставати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 не треба. Також позивач просив визнати участь у цій справі представника відповідача без належно підтверджених повноважень, вирішити цю справу за наявними матеріалами та повністю задовольнити всі заявлені ним позовні вимоги.

Відповідач надав свої заперечення щодо відповіді на відзив позивача, в яких зазначив наступне, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України). В даному випадку, такою особою є ТВО начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 . Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2025 суддею Череповським Є.В. прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та відкрито провадження у справі №200/4204/25. Призначено розгляд адміністративної справи №200/4204/25 по суті за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 докази мешкання ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи за адресою АДРЕСА_2 , на які є посилання у спірній вимозі № 01/2072 від 05.06.2025 року.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду від 07.08.2025 №385 відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 зі змінами та доповненнями, керуючись частиною 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 200/4204/25.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи №200/4204/25 між суддями від 07.08.2025 головуючим суддею визначено Голошивця І.О.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.08.2025 року було ухвалено прийняти до свого провадження адміністративну справу №200/4204/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд адміністративної справи № 200/4204/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Розгляд справи розпочати спочатку. Встановити позивачу та відповідачу строк для надання на адресу суду заперечень, клопотань.

Сторони про прийняття справи до свого провадження були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації кабінету електронного суду у позивача та у відповідача, про що свідчить відповідна відмітка в графі «доставлено» та в графі «дата встановлення статусу» зазначено «15.08.2025».

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як раніше вже було встановлено Донецьким окружним адміністративним судом по справі №200/797/25 та зазначено у його рішенні від 14.04.2025 року: - «Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 .

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 від 05.06.2003 року позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10 визнаний недієздатним. Опікуном йому призначено його матір ОСОБА_4 . Рішення набрало законної сили 16.09.2006 року. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року виправлено описку у всьому тексті рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року, зазначено прізвище, ім`я та по-батькові сина заявниці як “ ОСОБА_3 ”. Зазначена ухвала суду набрала законної сили 04.04.2018 року.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2023 року у справі № 185/5419/23 провадження № 2-о/185/200/23 позивач, ОСОБА_1 , призначений другим опікуном недієздатного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_10 . ОСОБА_3 є особою з інвалідністю 1А групи і за висновком МСЕК потребує постійного стороннього догляду та нагляду.

28 травня 2024 року позивач звернувся засобами поштового зв`язку із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надані відповідні документи, а саме: копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р.; копія з копії ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року по справі № 2-о-57/06, провадження № 2- во/219/54/18; копія рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 185/5419/23 провадження № 2-о/185/200/23.

02.09.2024 року позивач повторно звернувся засобами поштового зв`язку з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надані відповідні документи, а саме: копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р.; копія з копії ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року по справі № 2-о-57/06, провадження № 2-во/219/54/18; копія з копії рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2023 року.

07.09.2024 року позивач в-третє звернувся засобами поштового зв`язку з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надані відповідні документи, а саме: копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р.; копія ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року по справі № 2-о-57/06, провадження № 2-во/219/54/18; копія рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2023 року по справі № 185/5419/23 провадження № 2-о/185/200/23.

10.09.2024 року позивач особисто у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_11 за вх.№ 5842 з відповідними документами, а саме: копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р завірена приватним нотаріусом Сулеймановою С.М. 09 вересня 2024 року (зареєстровано у реєстрі за № 561). У цій заяві позивач просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

10.09.2024 року позивач особисто у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся з заявою до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 за вх.№ 5841, в якій просив прийняти рішення та видати довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

10.09.2024 року позивач особисто у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 звернувся з заявою до ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 за вх.№ 5843, в якій просив прийняти рішення Комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 , та видати йому довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

22.01.2025 року позивач звернувся засобами поштового зв`язку Укрпошта із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_6 про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, до якої надані відповідні документи, а саме: копія тимчасового посвідчення № НОМЕР_3 від 5.06.2003р., копія з копії рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 5 вересня 2006 року по справі № 2-0-57-06р. (у заяві зазначено що копія з копії цього рішення завірена приватним нотаріусом Сулеймановою С.М. 09 вересня 2024 року (зареєстровано у реєстрі за № 561) отримана 10.09.2024р. ІНФОРМАЦІЯ_13 з заявою позивача від 10.09.2024 року, копія з копії ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2018 року по справі № 2-о-57/06, провадження № 2-во/219/54/18 (у заяві зазначено копія цієї ухвали суду завірена Дружківським міським судом Донецької області отримана ІНФОРМАЦІЯ_13 12.09.2024р. з заявою про оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 07.09.2024 року).

Листами № 01/2417 від 31.05.2024 року, 02/4055 від 05.09.2024 року та №01/511 від 03.02.2025 року відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до “Алгоритму уточнення даних громадян, які перебувають на військовому обліку”, затвердженого рішенням Генерального штабу Збройних Сил України, відповів: “На Вашу заяву щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації, та отриманні військово-облікових документів на недієздатного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_14 зазначив, що: «Ви, дійсно маєте право на відстрочку від призову під час мобілізації, згідно статті 23 абзацу 10 частини 1, як опікун, визнаної судом недієздатної особи. .... Згідно вимог алгоритму ІНФОРМАЦІЯ_2 та їх відділи, евакуйовані з тимчасово окупованих територій, уточнення даних не здійснюють, а у разі звернення громадян направляють їх до ІНФОРМАЦІЯ_2 за фактичним місцем проживання для взяття на військовий облік та уточнення даних. У разі звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 громадян, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, територіях де тривають бойові дії, ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов`язані взяти їх на військовий облік за письмовою заявою, занести необхідні відомості до реєстру та провести уточнення даних. У зв`язку з тим, що Ви зареєстровані у м. Бахмут, яке є окупованим, Вам належить звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем фактичного проживання».

Наявність усіх вищенаведених та перелічених документів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не оспорюється сторонами по справі.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду його заяв від 02.09.2024 року, від 07.09.2024 року, від 10.09.2024 року, від 22.01.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, звернувся до суду із даним позовом.».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/797/25 від 14.04.2025 року було вирішено: - адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення по суті за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 від 02.09.2024 року, від 07.09.2024 року, від 10.09.2024 року, від 22.01.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024 року, від 07.09.2024 року, від 10.09.2024 року, від 22.01.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за наслідком розгляду яких прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або вмотивовану відмову в її наданні.

В решті позовних вимог – відмовити.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/797/25 від 11.08.2025 року було постановлено - апеляційні скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 200/797/25 – залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 200/797/25 – залишити без змін.

З урахуванням наведеного, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/797/25 від 14.04.2025 року набрало законної сили 11.08.2025 року у відповідності до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.

Суд вважає необхідним частково зазначити мотивувальну частину постанови Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/797/25: – «[…]. Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому саме цей ІНФОРМАЦІЯ_2 наділений повноваженнями щодо розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а не ІНФОРМАЦІЯ_15 , як помилково вважає відповідач.

Суд не приймає посилання апелянта-відповідача на «Алгоритм уточнення даних громадян, які перебувають на військовому обліку», затвердженого рішенням Генерального штабу ЗСУ від 24.05.2024, оскільки в даному випадку до спірних правовідносин застосовуються нормативно-правові акти - положення Порядку № 560, в якому чітко зазначено, що для вирішення питання про надання відстрочки від призову військовозобов`язаний звертається до Р(М)ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. […].».

Відповідно до приписів ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини встановлені судом під час розгляду справи №200/4204/25.

Як встановлено судом, позивач 02.06.2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив надати йому інформацію про те, що він перебуває в даному ТЦК та СП на обліку та надати його реєстраційний номер облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В свою чергу, відповідачем на заяву позивачу було надіслано вимогу від 05.06.2025 року №01/2072 наступного змісту: - «На Вашу заяву від 02.06.2025р. (Вх. № 3377 від 03.06.2025р.) про отримання інформації стосовно знаходження на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомляємо та вимагаємо: Так, Ви дійсно знаходитесь на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 але, повинні встати на військовий облік за місцем мешкання, як внутрішньо переміщенна особа з 28.05.2024р., встати до ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , про що Вам неодноразово в відповідях на Ваші звернення писали. Згідно ст. 33 ч. 3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Військовий облік усіх призовників і військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання та ст. 37 ч. 4 військовий облік ведеться за місцем проживання громадян. А громадяни, які змінили місто проживання, зобов`язані встати на облік в РТЦК та СП за місцем проживання. Не постановка на військовий облік за новим місцем проживання (перебування) в умовах дії військового стану є грубим порушенням правил військового обліку; Ваш реєстраційний номер облікового запису згідно системи «Оберіг», є у програмі «Резерв+». У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до норм чинного законодавства, вимагаємо від Вас стати на військовий облік в РТЦК та СП за місцем фактичного проживання до 13.06.2025 року. Після 13.06.2025р., звернення буде направлено до Національної поліції за порушення правил військового обліку за ч. 3, ст. 210 КУпАП України.».

Дану вимогу відповідачем було надіслано позивачу засобами АТ «Укрпошта» за отримання якої ним (позивачем) було сплачено – 75,00 грн., що підтверджується копією конверту та копією чеку від 08.06.2025 року.

Відповідачем на адресу суду були надані додаткові пояснення у справі надіслані засобами зареєстрованого кабінету «Електронний суд» - 30.06.2025 року, в яких його представником було зазначено наступне: - « ІНФОРМАЦІЯ_3 раніше розглядалося звернення громадянина України ОСОБА_1 , в якому останній просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 10 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки є другим опікуном свого брата – ОСОБА_3 , визнаного судом недієздатним. До звернення було додано копію рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Ця адреса чітко вказана як його фактичне місце проживання в самому рішенні суду, що має юридичну силу та є належним доказом відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, згідно з витягом із відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Оберіг», ОСОБА_1 з 08.12.2024 року перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа (ВПО) за вказаною адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_13 у межах повноважень та доступу до облікових реєстрів, підтверджується, що: Згідно з рішенням суду, він проживає в м. Павлоград. Відповідно до реєстру внутрішньо переміщених осіб (ІКС «Оберіг»), він взятий на облік як ВПО за тією ж адресою. Ці документи в сукупності є достатніми та належними доказами фактичного місця проживання ОСОБА_1 . У зв`язку з викладеним, ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає доведеним факт проживання громадянина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .».

В якості доказів представником відповідача було надано копію з АІС «Оберіг» щодо позивача, в якому зокрема зазначено, що ОСОБА_1 «постійне місце проживання (адреса реєстрації)» - статус зареєстрований; військомат – ІНФОРМАЦІЯ_13 ; дата взяття на облік 08.12.2024; адреса – АДРЕСА_4 ; «фактичне місце проживання» - АДРЕСА_3 .

Позивач надіслав заяву щодо вищезазначених додаткових пояснень, в якій заперечував проти зазначеного відповідачем та пояснив наступне: - «Я зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Я фактично проживаю за адресою: АДРЕСА_3 . Я не взятий на облік внутрішньо переміщеної особи у встановленому Порядку та не отримував довідку внутрішньо переміщеної особи. […]. У копії документа у витягу з АІС «Оберіг» не вірно зазначена адреса моєї реєстрації: АДРЕСА_4 . Не вірно зазначений номер квартири. Правильна адреса моєї реєстрації: АДРЕСА_1 .».

В якості доказів не перебування позивача як внутрішньо переміщеної особи, ним на адресу суду були надані: копія листа Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 23.07.2025 року №134/9, в якому зазначено, що він не перебуває на обліку як ВПО відповідно до інформації Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб; копію листа Міністерства соціальної політики від 24.07.2025 року, в якому зазначено, що станом на 22.07.2025 року в ЄІБД ВПО інформація про позивача відсутня.

Щодо наданого на адресу суду клопотання позивача про дослідження доказів, а саме: його заяви до відповідача від 27.08.2025 року про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/797/25; відповіді відповідача від 11.09.2025 року №01/3340; відповіді відповідача від 15.09.2025 року №01/3381, суд має зауважити, що усі вищеперелічені докази стосуються виконання відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/797/25, з урахуванням наведеного суд не наводить зазначене у цих доказах по цій справі №200/4204/25, оскільки спірні правовідносини виникли із зовсім інших підстав звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (ст. 65 Конституції України).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).

Окрім того, Указом Президента України Про загальну мобілізацію №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу, ч.1 ст.1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу).

Згідно частини 1 статті 27 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, положеннями ч.7 ст.1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення №154 від 23.02.2022 року).

Згідно п.8 Положення №154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно п.9 Порядку №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави; беруть у межах своїх повноважень участь у здійсненні контролю за виконанням мобілізаційних заходів у місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, здійснюють заходи, спрямовані на задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку у людських і транспортних ресурсах; звертаються до Національної поліції або її територіальних підрозділів щодо надання відомостей стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, у зв`язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов`язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» зазначено (п.1), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Пункт 20 Порядку №1487 визначає, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Пункт 23 Порядку №1487 визначає, що призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Відповідно до абзацу 3 пункту 56 Порядку №1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);

Згідно абзаців 14,16,17 пункту 79 Порядку №1487 Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

- розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

- звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

- повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.

Варто зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з приписами пункту 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, стаття 210 та стаття 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Приписами частини першої статті 27 Закону №3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, відповідно до п.56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року, №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно частини 1 статті 2 Закону №1951-VIII, основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Частинами 8,9 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до частин 1,3 статті 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.

Згідно пункту 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Згідно частин 1,2 статті 19 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

В даному випадку, суд дійшов висновку, що позивач як військовозобов`язаний який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 має отримати інформацію щодо свого включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі й реєстраційний номер облікового запису якщо такий було створено.

Щодо спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, судом було встановлено, що на заяву позивача від 02.06.2025 року про надання йому інформації щодо перебування його на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також надати реєстраційний номер облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідач надіслав замість письмової відповіді на порушені позивачем питання – вимогу, в якій зазначив необхідність позивачу стати на військовий облік за місцем мешкання, як внутрішньо переміщеної особи з 28.05.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач мотивував це наступним: - «Згідно ст. 33 ч. 3 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Військовий облік усіх призовників і військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання та ст. 37 ч. 4 військовий облік ведеться за місцем проживання громадян. А громадяни, які змінили місто проживання, зобов`язані встати на облік в РТЦК та СП за місцем проживання. Не постановка на військовий облік за новим місцем проживання (перебування) в умовах дії військового стану є грубим порушенням правил військового обліку; […]. У зв`язку з вищенаведеним, відповідно до норм чинного законодавства, вимагаємо від Вас стати на військовий облік в РТЦК та СП за місцем фактичного проживання до 13.06.2025 року. Після 13.06.2025р., звернення буде направлено до Національної поліції за порушення правил військового обліку за ч.3, ст.210 КУпАП України.».

Суд не погоджується з вищезазначеним, оскільки Першим апеляційним адміністративним судом по справі №200/797/25 у своїй постанові від 11.08.2025 року, було виснувано: - «Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому саме цей ІНФОРМАЦІЯ_2 наділений повноваженнями щодо розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а не ІНФОРМАЦІЯ_15 , як помилково вважає відповідач. Суд не приймає посилання апелянта-відповідача на «Алгоритм уточнення даних громадян, які перебувають на військовому обліку», затвердженого рішенням Генерального штабу ЗСУ від 24.05.2024, оскільки в даному випадку до спірних правовідносин застосовуються нормативно-правові акти- положення Порядку № 560, в якому чітко зазначено, що для вирішення питання про надання відстрочки від призову військовозобов`язаний звертається до Р(М)ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.».

В даному випадку, судом встановлено, що адреса реєстрації місця проживання позивача у відповідності до його паспорту серії НОМЕР_2 виданого від 09.01.1996 року є – АДРЕСА_1 , доказів зміни місця реєстрації позивача за іншою адресою, у тому числі м. Павлоград, матеріали справи не містять, як і доказів отримання позивачем статусу внутрішньо переміщеної особи матеріали справи також не містять, а навпаки наданими позивачем доказами повністю підтверджується зазначена ним позиція з приводу того, що єдиною адресою його реєстрації місця проживання є та, яка зазначена у його паспорті громадянина України.

Слід зауважити, що доказів реєстрації як внутрішньо-переміщеної особи в даному випадку – позивача, відповідачем на адресу суду не надано та судом не встановлено.

Конституція України (частина 33) визначає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Суд вже зазначав, що п. 20 Порядку №1487 визначає, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

У позивача, в його паспорті громадянина України є відмітка про реєстрацію місця проживання, тому підстав порушення ним в цій частині військового обліку судом не встановлено та відповідачем не спростовано.

Також суд зауважує, що за приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В свою чергу, відповідачем, як він зазначає, на адресу суду була надана копія з Витягу АІС Оберіг стосовно позивача, в якій зазначено, що позивач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5 дата взяття на облік 08.12.2024, адреса: АДРЕСА_5 , але слід зазначити, що номер квартири зазначений невірно – замість квартири АДРЕСА_6 , зазначений АДРЕСА_7 , що не підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Слід також зауважити, що у відповідності до Закону України «Про звернення громадян» визначено зокрема, що цей Закон регулює питання для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Стаття 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачає, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У відповідності до приписів ст.3 Закону України «Про звернення громадян», заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Приписами ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Статтею 15 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В даному випадку, суд дійшов висновку, що відповідач розглядаючи заяву позивача від 02.06.2025 року про надання йому письмової інформації замість розгляду та надання письмової відповіді/відмови у наданні такої відповіді з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови у відповідності до приписів Закону України «Про звернення громадян» та надісланням вимоги від 05.06.2025 року №01/2072 діяв протиправно.

З урахуванням наведеного, суд вважає визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 02.06.2025 року з порушеними у ній питанням у відповідності до приписів Закону України «Про звернення громадян», та як похідна вимога, зобов`язати відповідача надати письмову відповідь на порушені/поставлені позивачем питання, або ж відмову у наданні такої відповіді з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови у відповідності до приписів Закону України «Про звернення громадян» щодо його заяви від 02.06.2025 року з урахуванням висновків суду по цій справі.

Також, в даному випадку, оскільки зазначене відповідачем у прийнятій ним вимозі від 05.06.2025 року №01/2072 стосовно необхідності позивачу стати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем його фактичного проживання не відповідає дійсності та діючому на час прийняття даної вимоги законодавству України, суперечить йому, суд дійшов висновку визнати протиправною вимогу відповідача №01/2072 від 05.06.2025 року щодо позивача та як наслідок скасувати її.

Щодо позовних вимог визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними щодо вимоги до позивача стати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та як похідна вимога, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 утриматися від вимоги до позивача щодо необхідності встати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 утриматися від направлення звернення щодо позивача до Національної поліції за ч. 3 ст. 210 КУпАП України, суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог, оскільки вони дублюються та охоплюються вже задоволеними позовними вимогами зазначеними судом вище.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправною щодо ненадання позивачу за його заявою від 02.06.2025 р. його реєстраційного номеру облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати позивачу, письмову відповідь на його заяву від 02.06.2025 р., в якій зазначити письмову інформацію про його реєстраційний номер облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати позивачу письмову відповідь на його заяву від 02.06.2025 р., в якій зазначити письмову інформацію про те, що він перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд зазначає наступне.

В даному випадку, суд задовольнив позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 02.06.2025 року з порушеними у ній питаннями у відповідності до приписів Закону України «Про звернення громадян», та як похідна вимога, зобов`язав відповідача надати письмову відповідь на порушені/поставлені позивачем питання, або ж відмову у наданні такої відповіді з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови у відповідності до приписів Закону України «Про звернення громадян» щодо його заяви від 02.06.2025 року з урахуванням висновків суду по цій справі.

Слід зауважити, що відповідач ще не розглянув заяву позивача від 02.06.2025 року з урахуванням висновків суду по цій справі, таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача зазначити певну інформацію є передчасними, тобто заявленими на майбутнє й, відповідно, задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині визнання дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними щодо надіслання позивачу своєї вимоги Укрпоштою в такий спосіб, що він був вимушений сплатити за поштові послуги доставки 75,00 гривень, та як похідна позовна вимога, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відшкодувати завдану позивачу майнову шкоду у розмірі 75,00 гривень, суд зазначає наступне.

По-перше, у відповідності до приписів ст.21 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

По-друге, у відповідності до приписів п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 який визначає, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

В свою чергу, у відповідності до п.16 Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 визначено, що у випадках, передбачених законодавством, результат надання адміністративної послуги (у тому числі рішення про відмову в задоволенні заяви суб`єкта звернення) може бути надісланий реєстрованим поштовим відправленням з позначкою “Адміністративна послуга” з повідомленням про його вручення (через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету). Повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками “Повістка ТЦК”, “Вручити особисто”.

Пунктом 17 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Пунктом 59 Правил визначено, що послуги поштового зв`язку оплачуються під час їх замовлення відправником або під час вручення адресатом (одержувачем), якщо інше не передбачено відповідним договором про надання послуг поштового зв`язку у національній валюті за діючими тарифами.

Просту та рекомендовану письмову кореспонденцію оплачує тільки відправник.

Послуги поштового зв`язку для реєстрованих поштових відправлень з позначкою “Адміністративна послуга” оплачуються суб`єктом звернення під час їх замовлення або під час отримання в поштовому відділенні чи за визначеною суб`єктом звернення адресою в порядку, визначеному оператором поштового зв`язку.

Судом встановлено, що відповідачем замість надіслання письмової відповіді передбаченої Законом України «Про звернення громадян» на адресу позивача було надіслано вимогу від 05.06.2025 року №01/2072, яку судом під час розгляду даної справи було визнано протиправною.

В свою чергу, дану вимогу на адресу позивача було надіслано засобами АТ «Укрпошта» за №5120603209358 та сплачено позивачем суму – 75,00 грн., що підтверджується копією конверту та копією квитанції від 08.06.2025 року, що також не заперечується відповідачем по справі, враховуючи зазначене ним у його відзиві на позовну заяву: - «По-перше, використання поштових послуг для направлення кореспонденції є передбаченим та допустимим способом офіційного листування органів державної влади, що відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про доступ до публічної інформації» та правил діловодства. Таким чином, відсутні будь-які ознаки протиправності у діях Відповідача. По-друге, згідно з положеннями ст. 1173, 1174 Цивільного кодексу України, відшкодуванню підлягає шкода, завдана протиправними діями чи бездіяльністю органу влади. У даному випадку Позивачем не доведено наявності всіх обов`язкових елементів складу правопорушення: протиправність дій, факт шкоди та причинний зв`язок між діями Відповідача і самою шкодою. Сплата вартості поштових послуг у розмірі 75,00 грн. не є наслідком протиправних дій Відповідача, а становить звичайні витрати, пов`язані із наданням поштових послуг, тому зазначена позовна вимога не підлягає задоволенню адміністративним судом.».

У відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

В даному випадку має місце спір фізичної особи (позивача) із суб`єктом владних повноважень (відповідач) щодо його дій/бездіяльності відносно позивача.

В свою чергу, ч.5 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З урахуванням наведеного, а також встановленого судом під час розгляду даної справи з урахуванням наявних в ній доказами, суд вважає визнати протиправними дії відповідача щодо надіслання позивачу своєї вимоги від 05.06.2025 року №01/2072 в частині сплати її отримання на пошті позивачем за власний кошт, та як похідна вимога, зобов`язати відповідача виплатити позивачу понесені ним витрати за отримання даного поштового відправлення у розмірі 75,00 грн.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку, у розглядуваному випадку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:

- визнання протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 02.06.2025 року з порушеними у ній питаннями у відповідності до приписів Закону України «Про звернення громадян», та як похідна вимога, зобов`язати відповідача надати письмову відповідь на порушені/поставлені позивачем питання, або ж відмову у наданні такої відповіді з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови у відповідності до приписів Закону України «Про звернення громадян» щодо його заяви від 02.06.2025 року з урахуванням висновків суду по цій справі;

- визнати протиправною вимогу відповідача №01/2072 від 05.06.2025 року щодо позивача та як наслідок скасувати її;

- визнати протиправними дії відповідача щодо надіслання своєї вимоги від 05.06.2025 року №01/2072 в частині сплати її отримання на пошті позивачем за власний кошт, та як похідна вимога, зобов`язати відповідача виплатити позивачу понесені ним витрати за отримання даного поштового відправлення у розмірі 75,00 грн.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, оскільки позивача відповідно до ухвали суду від 16.06.2025 року було звільнено від сплати судового збору, підстави для розподілу судового збору відсутні.

Щодо інших доводів зазначених учасниками справи, суд зауважує, що вони не змінюють висновку суду зробленому під час розгляду даної справи та встановленими фактичними обставинами справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_9 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 02.06.2025 року з порушеними у ній питанням у відповідності до приписів Закону України «Про звернення громадян».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) надати письмову відповідь на порушені/поставлені ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) питання, або ж відмову у наданні такої відповіді з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови у відповідності до приписів Закону України «Про звернення громадян» щодо його заяви від 02.06.2025 року з урахуванням висновків суду по цій справі.

Визнати протиправною та як наслідок скасувати вимогу ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) №01/2072 від 05.06.2025 року щодо ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) щодо надіслання своєї вимоги від 05.06.2025 року №01/2072 в частині сплати її отримання на пошті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за власний кошт.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені ним витрати за отримання даного поштового відправлення у розмірі 75,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 січня 2026 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець