Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №640/1854/22 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 рокуСправа №640/1854/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Державного підприємства Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2022р. Головне управління Держпраці у Київській області звернулося з адміністративним позовом до Державного підприємства Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами та, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.03.2025р. та заяви про часткову відмову від позову від 08.01.2026р., просить:

1) прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме:

- заборонити експлуатацію РП-265, ТП-1228, ТП-4780, ТП-1641, КТП-3, РП- 281, КТП-1, КТП-2, КТП-3, КТП-4, КТП-5, ТП-3475, КЛ-10 кВ: від ПС “Більшовик” до РП-265, від РП-265 до ТП-1228 к. 1, від РП-265 до ТП-1228 к. 2, від РП-265 до ТП-4780 к. 1, від РП-265 до ТП-4780 к. 2, від РП-265 до ТП-1641 к. 1, від РП-265 до ТП-1641 к. 2, від РП-265 до КТП-3 к. 1, від РП- 265 до КТП-3 к. 2, від РП-281 до КТП-1 к. 1, від РП-281 до КТП-1 к. 2, від РП-281 до КТП-2 к. 1, від РП-281 до КТП-2 к. 2, від РП-281 до КТП-3 к. 1, від РП-281 до КТП-3 к. 2, від РП-281 до КТП-4 к. 1, від РП-281 до КТП-5 к. 1, від РП-281 до КТП-5 к. 2, від РП-281 до ТП-3475 к. 1, від РП-281 до ТП-3475 к.2, від КТП-5 до КТП-4 к. 1,, від КТП-5 до КТП-4 к. 2 шляхом відключення від електромереж електропередавальної організації ДТЕК “Київські електромережі” на межі балансової належності (п. 5, 10, 13, 14).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що посадовими особами позивача було проведено позапланову перевірку щодо виконання раніше виданих розпорядчих документів, а саме: Припису від 25.03.2019 №5.1/317/58, за результатами якої було встановлено порушення відповідачем нормативно-правових актів з охорони праці та видано Акт від 19.10.2021 №5.1/317/58-КВ3397П732, в якому зафіксовано 45 порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю працівників установи в порушення ст.43 Конституції України, а тому позивач просить застосувати до відповідача відповідні заходи реагування. Додатково, у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 06.03.2025р. позивач вказує на те, що 24.02.2025 на адресу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов лист від 21.02.2025 № 103-83-К (вх. № 4952/Ц/1-25) із підтверджуючими документами, щодо виконання Припису від 25.03.2019 № 5.1/317/58 Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами, а тому, за результатом аналізу інформації, яка зазначена у відзиві, станом на 06.03.2025, суб`єктом господарювання - Державним видавництвом "Преса України" Державного управління справами було усунуто наступні порушення згідно Припису від 25.03.2019 №5.1/317/58, а саме: пункти № 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 41, 42, 43. Окрім того, у заяві про часткову відмову від позову від 08.01.2026р., позивач вказує на те, що на виконання ухвали суду від 11.12.2025, в період з 23.12.2025 по 24.12.2025 позивачем було проведено позапланову перевірку відповідача та за результатами контролюючого заходу складено Акт від 24.12.2025, згідно якого Державним підприємством Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами не усунуто порушень, визначених у пунктах 5, 10, 13, 14 Припису від 25.03.2019 №5.1/317/58.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022р. було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В подальшому, 31.01.2025р., на виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, наведена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу було передано для розгляду судді Конєвій С.О.

Ухвалою суду від 07.02.2025р. дану справу було прийнято до свого провадження суддею Конєвою С.О. відповідно до вимог ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

24.02.2025р. через систему «Електронний суд», від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі посилаючись на те, що Державним видавництвом «Преса України» Державного управління справами виконані всі вимоги, передбачені Приписом держпраці, та подані всі Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Ухвалою суду від 02.06.2025р. було замінено первісного позивача у справі №640/1854/22 з Головного управління Держпраці у Київській області на Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

В подальшому, враховуючи те, що у відзиві на позовну заяву відповідач вказував на виконання всіх вимог Припису держпраці та подання всіх Декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, проте, у заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач вказував на те, що в Центральному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці інформація щодо усунення відповідачем порушень, зазначених у пунктах 5, 6, 7, 8, 10, 13, 14, 35, 36, 37, 38, 39, 44, 45, 46, 47 Припису від 25.03.2019 відсутня, ухвалою суду від 01.12.2025р. було зобов`язано:

- Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці провести перевірку щодо виконання Державним підприємством Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами порушень, зазначених у Приписі від 25.03.2019 №5.1/317/58, про що скласти на надати суду відповідний Акт перевірки, із наданням оцінки всіх наданих відповідачем доказів, що стосуються усунення порушень;

- Державне підприємство Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами забезпечити допуск посадових осіб Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до проведення наведеної перевірки та надати їм всі необхідні докази щодо усунення порушень, для надання їм оцінки при проведенні перевірки.

У зв`язку із невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 01.12.2025р., ухвалою суду від 11.12.2025р. було повторно зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці провести перевірку щодо виконання Державним підприємством Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами порушень, зазначених у Приписі від 25.03.2019 №5.1/317/58, про що скласти та надати суду відповідний акт перевірки до 26.12.2025р. включно.

26.12.2025р. через систему «Електронний суд» від позивача до суду надійшов акт перевірки згідно ухвали суду від 11.12.2025р.

29.12.2025р. через систему «Електронний суд» від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, в якому останній зазначає, що Державним видавництвом «Преса України» Державного управління справами протягом 3-х днів з дня отримання Акту від 24.12.2025р. було підготовлено Пояснення щодо виконання пунктів 5, 10, 13, 14 Припису та надіслано на офіційну електронну пошту Держпраці.

Ухвалою суду від 15.01.2026р. заяву позивача про часткову відмову від позову було задоволено та закрито провадження у цій справі в частині позовних вимог щодо заборони роботи з технічного обслуговування, устатковання напругою понад 1000 В (п. 6); заборони роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра (п. 7); заборони роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах) (п. 8); заборони експлуатацію ліфтів реєстр. №16929, 17701, 16762, 6891, 16763, 16303, 16930, за адресою: м. Київ, вулиця Героїв космосу, 6 (п. 35, п. 36, п. 37, п. 38, п. 39, п. 40, п. 44, п. 45, п. 46) на підставі ст.189, п.2 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.01.2026р. було продовжено строк розгляду даної справи до 15.01.2026р.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 15.01.2026р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у цій справі.

Державне підприємство Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами зареєстровано за адресою: 03047, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 50, що підтверджується наявною у справі роздруківкою Витягу з ЄДРПОУ.

У період з 11.10.2021р. по 19.10.2021р. на підставі наказу про проведення позапланового заходу №4114 від 30.09.2021р. та направлення на проведення перевірки №3397 від 30.09.2021р. згідно Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадовими особами позивача була проведена перевірка виконання вимог раніше виданого припису №5.1/317/58 від 25.03.2019, за результатами якої було складено Акт перевірки №5.1/317/58-КВ3397П732 від 19.10.2021 та встановлено не виконання вимог наведеного припису, а саме: пунктів 1, 3, 5-8, 10-15, 17-19, 21-39, 41-51, що підтверджується змістом копій відповідних документів, наявних у справі.

При цьому, ухвалою суду від 11.12.2025р. було повторно зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці провести перевірку щодо виконання Державним підприємством Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами порушень, зазначених у Приписі від 25.03.2019 №5.1/317/58, про що скласти та надати суду відповідний акт перевірки до 26.12.2025р. включно.

Так, на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду від 11.12.2025р., у період з 23.12.2025р. по 24.12.2025р. посадовими особами позивача була проведена перевірка виконання відповідачем порушень, зазначених у Приписі від 25.03.2019 №5.1/317/58, за результатами якої складено Акт перевірки №Ц/КВ/29509/395-5.1/317/58 від 24.12.2025р. та встановлено не виконання вимог пунктів 5, 10, 13, 14 Припису від 25.03.2019 №5.1/317/58, що підтверджується змістом копії акту перевірки.

Позивач звернувся з даним позовом та просить застосувати заходи реагування у вигляді застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: заборонити експлуатацію РП-265, ТП-1228, ТП-4780, ТП-1641, КТП-3, РП- 281, КТП-1, КТП-2, КТП-3, КТП-4, КТП-5, ТП-3475, КЛ-10 кВ: від ПС “Більшовик” до РП-265, від РП-265 до ТП-1228 к. 1, від РП-265 до ТП-1228 к. 2, від РП-265 до ТП-4780 к. 1, від РП-265 до ТП-4780 к. 2, від РП-265 до ТП-1641 к. 1, від РП-265 до ТП-1641 к. 2, від РП-265 до КТП-3 к. 1, від РП- 265 до КТП-3 к. 2, від РП-281 до КТП-1 к. 1, від РП-281 до КТП-1 к. 2, від РП-281 до КТП-2 к. 1, від РП-281 до КТП-2 к. 2, від РП-281 до КТП-3 к. 1, від РП-281 до КТП-3 к. 2, від РП-281 до КТП-4 к. 1, від РП-281 до КТП-5 к. 1, від РП-281 до КТП-5 к. 2, від РП-281 до ТП-3475 к. 1, від РП-281 до ТП-3475 к.2, від КТП-5 до КТП-4 к. 1, від КТП-5 до КТП-4 к. 2 шляхом відключення від електромереж електропередавальної організації ДТЕК “Київські електромережі” на межі балансової належності (п. 5, 10, 13, 14) посилаючись на те, що виявлені порушення та їх не усунення створюють загрозу життю та здоров`ю працівників установи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” №877-V від 05.04.2007р. (далі – Закон №877, в редакції чинній на момент вирішення даної справи).

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про охорону праці»).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах, зокрема, промислової безпеки, охорони праці.

Згідно із пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до статей 4, 38 Закону України «Про охорону праці» № 2694 (далі – Закон №2694) визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних умов праці. Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють в тому числі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно із частиною 1 статті 39 Закону №2694 посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до абз. 5 частини 1 статті 39 Закону №2694, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Аналізуючи наведені вище положення нормативно-правових актів, можна дійти висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення виконання робіт є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей, може здійснюватися виключно на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі коли виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей.

Так, як встановлено судом з матеріалів справи, станом на момент розгляду даної справи відповідач не усунув порушення, наведені в пунктах 5, 10, 13, 14 Припису від 25.03.2019 №5.1/317/58, що підтверджується змістом копії Акту перевірки №Ц/КВ/29509/395-5.1/317/58 від 24.12.2025р.

У контексті наведеного, суд вважає за необхідне зазначити по таке.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №877, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Отже, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).

Суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні повторної перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення якою особою допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівників.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 у справі № 826/13896/16.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Виявлені порушення на підприємстві відповідача є суттєвими та потребують усунення, оскільки можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За частиною 1 ст.77 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів виконання порушень, встановлених в пунктах 5, 10, 13, 14 Припису від 25.03.2019 №5.1/317/58, або оскарження дій позивача у встановленому законодавством порядку з урахуванням аналізу норм чинного законодавства та встановлених судом обставин справи згідно до вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, щодо посилань відповідача у клопотанні про долучення доказів на те, що Державним видавництвом «Преса України» Державного управління справами протягом 3-х днів з дня отримання Акту від 24.12.2025р. було підготовлено Пояснення щодо виконання пунктів 5, 10, 13, 14 Припису та надіслано на офіційну електронну пошту Держпраці, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №877, підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Отже, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).

Суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері охорони праці, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні повторної перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.

Разом з тим, відповідач не позбавлений можливості звернутися до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з відповідною заявою про усунення встановлених порушень, для проведення повторної перевірки.

Статтями 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги позивача в частині застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме: заборони експлуатації РП-265, ТП-1228, ТП-4780, ТП-1641, КТП-3, РП- 281, КТП-1, КТП-2, КТП-3, КТП-4, КТП-5, ТП-3475, КЛ-10 кВ: від ПС “Більшовик” до РП-265, від РП-265 до ТП-1228 к. 1, від РП-265 до ТП-1228 к. 2, від РП-265 до ТП-4780 к. 1, від РП-265 до ТП-4780 к. 2, від РП-265 до ТП-1641 к. 1, від РП-265 до ТП-1641 к. 2, від РП-265 до КТП-3 к. 1, від РП- 265 до КТП-3 к. 2, від РП-281 до КТП-1 к. 1, від РП-281 до КТП-1 к. 2, від РП-281 до КТП-2 к. 1, від РП-281 до КТП-2 к. 2, від РП-281 до КТП-3 к. 1, від РП-281 до КТП-3 к. 2, від РП-281 до КТП-4 к. 1, від РП-281 до КТП-5 к. 1, від РП-281 до КТП-5 к. 2, від РП-281 до ТП-3475 к. 1, від РП-281 до ТП-3475 к.2, від КТП-5 до КТП-4 к. 1,, від КТП-5 до КТП-4 к. 2 (п. 5, 10, 13, 14 Припису) підлягають задоволенню.

При цьому, судом враховується, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним та тимчасовим оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері охорони праці.

З огляду на характер та зміст виявлених та неусунутих порушень, суд вважає, що позивач правильно їх кваліфікував як такі, що створюють загрозу життю та здоров`ю працівників відповідача та інших осіб, що є підставою для задоволення позову та застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у наведеній частині.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зупинення експлуатації наведеного устаткування шляхом відключення від електромереж електропередавальної організації ДТЕК “Київські електромережі” на межі балансової належності, що фактично є встановленням у судовому рішенні способу і порядку його виконання, виходячи з наступного.

Так, питання щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовано ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, що віднесена до Розділу ІV “Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах”, при цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства Україна).

З аналізу наведеного вбачається, що встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення у разі наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до положень ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили.

Згідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною 1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга, зокрема, на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, при цьому, у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Таким чином, виходячи з наведених процесуальних норм, вбачається, що є обов`язковим та підлягає виконанню лише те судове рішення, яке набрало законної сили, при цьому, на момент складання повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження, таке судове рішення є таким, що ще не набрало законної сили, а тому і підстави для встановлення способу і порядку виконання судового рішення до моменту набрання такого судового рішення законної сили у адміністративного суду відсутні, виходячи з положень Кодексу адміністративного судочинства України.

А відтак, у наведеній частині позовних вимог позивачеві слід відмовити.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, окрім того, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного позову згідно п.20 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.2-10, 11, 12, 47, 72-77, 78, 94, 122, 132, 139, 193, 241, 246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Державного підприємства Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами про застосування заходів реагування – задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді заборони експлуатації Державним підприємством Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 50; код ЄДРПОУ 05905668): РП-265, ТП-1228, ТП-4780, ТП-1641, КТП-3, РП- 281, КТП-1, КТП-2, КТП-3, КТП-4, КТП-5, ТП-3475, КЛ-10 кВ: від ПС “Більшовик” до РП-265, від РП-265 до ТП-1228 к. 1, від РП-265 до ТП-1228 к. 2, від РП-265 до ТП-4780 к. 1, від РП-265 до ТП-4780 к. 2, від РП-265 до ТП-1641 к. 1, від РП-265 до ТП-1641 к. 2, від РП-265 до КТП-3 к. 1, від РП- 265 до КТП-3 к. 2, від РП-281 до КТП-1 к. 1, від РП-281 до КТП-1 к. 2, від РП-281 до КТП-2 к. 1, від РП-281 до КТП-2 к. 2, від РП-281 до КТП-3 к. 1, від РП-281 до КТП-3 к. 2, від РП-281 до КТП-4 к. 1, від РП-281 до КТП-5 к. 1, від РП-281 до КТП-5 к. 2, від РП-281 до ТП-3475 к. 1, від РП-281 до ТП-3475 к.2, від КТП-5 до КТП-4 к. 1,, від КТП-5 до КТП-4 к. 2.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Судові витрати не розподіляються відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва