Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №160/2011/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №160/2011/25

Суддя: Єфанова Ольга Володимирівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 рокуСправа №160/2011/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України в який позивач просить:

визнати протиправними рішення Відповідача - протокол засідання комісії Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №603 від 23.10.2024 року в частині повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 наданих для отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року;

зобов`язати Відповідача - Адміністрацію державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (Код ЄДРПОУ 33145904 02094, м.Київ, вул. Якова Гніздовського, 5) призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням йому групи інвалідності отриманої в наслідок захисту Батьківщини, яку передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки у позивача наявні всі необхідні документи та заповнені відповідно до законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідачем прийнято рішення повернути документи на доопрацювання командиру військової частини НОМЕР_2 для їх уточнення в зв`язку з тим, що вказана в довідці МСЕК причина інвалідності "поранення, так, пов`яз. із захистом Батьківщини" не відповідає визначеним формулюванням про причинний зв`язок поранення згідно "Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу за мобілізацією з квітня 2022 року у військовій частині НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 є учасником бойових дій і виконував службово-бойові завдання під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджено посвідченням інваліда війни серія НОМЕР_4 .

05.09.2023 року ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення тяжкого ступеню.

Відповідно до Довідки №398 від 29 лютого 2024 року військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_5 постановила визнати ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби, поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

На підставі вищезазначеного документу ОСОБА_1 звернувся до Міжрайонної Металургійної медико-соціальної експертної комісії (м. Кривий Ріг). Після проведеного огляду 09.05.2024 року медико-соціальною експертною комісією встановлено третю групу інвалідності з 22 квітня 2024 року.

При цьому, у Довідці до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №563477 у графі 9 Причина інвалідності, застосовано формулювання поранення, ТАК, пов`яз. із захистом Батьківщини.

ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_2 задля отримання належної йому виплати одноразової грошової допомоги на підставі та в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року. Заяву та відповідний пакет документів було направлено із військової частини НОМЕР_2 за вих. №3766 від 24.07.2024 року до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України для прийняття відповідного рішення про виплату зазначеної вище одноразової грошової допомоги.

02 січня 2025 року ОСОБА_1 було повідомлено листом №518/1.6/1394 від 22 листопада 2024 року, що документи ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання. Підставою для повернення визначено застосування у Довідці до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААГ №563477 формулювання поранення, ТАК, пов`яз. із захистом Батьківщини.

Саме застосування скорочення «пов`яз» замість «пов`язане» стало причиною повернення документів н а доопрацювання.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до п.п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, зокрема, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (пп. 4 п. 2 ст. 16 цього Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Згідно з ч. 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі Порядок № 975).

Відповідно до п. 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Згідно з пп. 1-2 п. 6 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується:

1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;

2) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Як зазначає відповідач, визначена у довідці МСЕК серії 12 ААГ №563477 причина інвалідності позивача "поранення, так, пов`яз. із захистом Батьківщини" не відповідає визначеним формулюванням про причинний зв`язок поранення згідно "Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402.

Підпунктом "а" пункту 21.5 Положення встановлено, що постанови ВЛК приймаються в формулюванні "поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Так, суд зазначає, що зазначене скорочення, яке застосовано довідці МСЕК серії 12 ААГ №563477, дає можливість встановити дійсну причину інвалідності.

При цьому, суд зазначає, що оскільки відповідач не розглядав надані позивачем документи, а повернув на доопрацювання, необхідно зобов`язати відповідача розглянути подані документи та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Також, суд зазначає, що до відзиву відповідачем не надано протокол комісії від 23.10.2024 №610.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевказане, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати протокол засідання комісії Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №603 від 23.10.2024 року в частині повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 наданих для отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Зобов`язати Адміністрацію державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України розглянути заяву та відповідний пакет документів військової частини НОМЕР_2 за вих. №3766 від 24.07.2024 року відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому групи інвалідності отриманої внаслідок захисту Батьківщини, яку передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року із прийняттям відповідного рішення з урахування висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua