Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №160/28965/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 рокуСправа №160/28965/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРОКУС ГРУПП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРОКУС ГРУПП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2025 №0182950709.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зафіксовані відповідачем в акті перевірки висновки щодо порушення позивачем строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є безпідставними. За твердженнями позивача, наявні підстави для зупинення нарахування пені з огляду на існування форс-мажорних обставин, виникнення яких підтверджується сертифікатами країни Продавця по кожному контракту. Позивач зауважує, що хоча зазначені сертифікати отримані вже після проведення перевірка, однак норми податкового законодавства не забороняють подавати додаткові документи після цього, зважаючи, що у запереченнях на акт контролюючому органу повідомлялося, що форс-мажорні документи знаходяться на легалізації в КНР.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що приймаючи спірне рішення порушень вимог спеціального законодавства не допустив, оскільки під час проведення перевірки позивачем не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічних контрактів від 27.12.2022 №27122022, від 10.05.2023 №10052023, від 28.08.2023 №28082023 через дію форс-мажорних обставин як і висновок Міністерства Економіки України на продовження граничних строків розрахунків, установлених Національним банком.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що між позивачем та нерезидентом - ZHEJIANG QIANYI IMP&EXP CO., LTD (Китай), ZHAOQING STA INTERNATIONAL IMPORT AND EXPORT CO., LTD, (Китай), ZHEJIANG MJL GROUP LIMITED (Китай) (продавець) укладені, у тому числі, зовнішньоекономічні контракти від 27.12.2022 №27122022, від 10.05.2023 №10052023, від 28.08.2023 №28082023, за умовами яких продавець зобов`язується зробити і передати у власність покупця товар.

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.02.2025 №1093-п, відповідно до пп.191.1.4 п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 23.10.2023 №25-0008/249/ДСК, від 23.01.2024 №25-0005/5490/БТ, від 24.04.2024 №25-0008/31889/БТ про порушення ТОВ «КРОКУС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 41331486) валютного законодавства, з 24.02.2025 по 28.02.2025 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КРОКУС ГРУПП», з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 26.12.2022 №26122022, від 27.12.2022 №27122022, від 10.05.2023 №10052023, від 24.08.2023 №24082023, від 28.08.2023 №28082023 за період з 26.12.2022 по 21.02.2025.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 06.03.2025 №1000/04-36-07-09/41331486, яким зафіксовано порушення ч.3 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII при виконанні імпортних контрактів від 27.12.2022 №27122022, від 10.05.2023 №10052023, від 28.08.2023 №28082023, за що згідно з ч.5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД.

Позивач надав заперечення на акт перевірки, в яких вказав про наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на порушення строків затримки. Заперечення залишені без задоволення.

На підставі акту та встановлених порушень відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення форми «С» від 07.04.2025 №0182950709, яким позивачеві нараховано пеню на суму 551 828,51 грн.

Відповідно до розрахунку, пеня нарахована:

- за контрактом від 10.05.2023 №10052023на суму 19 947,71 грн, ((кількість днів затримки 7) * (сума простроченої заборгованості за відповідним курсом 949 890,94*0,3));

- за контрактом від 28.08.2023 №28082023 на суму 465 149,25 грн, ((кількість днів затримки 110) * (сума простроченої заборгованості за відповідним курсом 1 409 543,17*0,3));

- за контрактом від 27.12.2022 №27122022 на суму 66 731,55 грн, ((кількість днів затримки 27) * (сума простроченої заборгованості за відповідним курсом 823 846,31*0,3)).

Вказане рішення і є предметом судового розгляду.

При вирішені спору суд виходить із того, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону № 2473-VIII.

Відповідно до частини 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (ч. 8 ст. 16 Перехідні положення Закону № 2473-VIII).

За правилами частини 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до пункту 14 прим 2 постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», з наступними змінами, - граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Згідно з пунктом 7 розділу П Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується, або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, за операціями з експорту товарів.

Відповідно до частини 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Судом встановлено, що спірним рішенням позивачеві нарахавано пеню на суму 551 828,51 грн., а саме:

- за контрактом від 10.05.2023 №10052023на суму 19 947,71 грн, ((кількість днів затримки 7) * (сума простроченої заборгованості за відповідним курсом 949 890,94*0,3));

- за контрактом від 28.08.2023 №28082023 на суму 465 149,25 грн, ((кількість днів затримки 110) * (сума простроченої заборгованості за відповідним курсом 1 409 543,17*0,3));

- за контрактом від 27.12.2022 №27122022 на суму 66 731,55 грн, ((кількість днів затримки 27) * (сума простроченої заборгованості за відповідним курсом 823 846,31*0,3)).

Заперечуючи проти податкового правопорушення позивач стверджує, що порушення строків надходження товару виникло з об`єктивних причин внаслідок форс-мажорних обставин, а саме: через обставини святкових і неробочих днів в країні Продавця, банківської перевірки, затримці в пакуванні товару та інших обставин, що позбавило Продавців можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином.

На підтвердження існування форс-мажорних обставин по вищевказаним контрактам надано сертифікати, підписані Комітетом КНР зі сприяння розвитку міжнародної торгівлі Палати міжнародної торгівлі КНР та засвідчені Управлінням закордонних справ провінції Чжецзян, зокрема:

- сертифікат №253302АО/НО5477 від 13.06.2025 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зовнішньоекономічним контрактом №28082023 від 28.08.2023, укладеним з ZHEJIANG QIANYI IMP&EXP CO., LTD (Китай), в частині того, що затримка виконання договірних зобов`язань по Контракту спричинена через обставини святкових і неробочих днів в країні Продавця, банківської перевірки в країні Продавця, затримці в пакуванні товару;

- сертифікат №253302АО/НО6565 від 08.07.2025 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зовнішньоекономічним контрактом №27122022 від 27.12.2022, укладеним з ZHEJIANG MJL GROUP LIMITED (Китай), в частині того, що затримка виконання договірних зобов`язань по Контракту спричинена роботою друкарні, відповідальної за виготовлення упаковки для продукції;

- сертифікат №254412ВО/000184 від 27.03.2025 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зовнішньоекономічним контрактом від 10.05.2023 №10052023, укладеним з ZHAOQING STA INTERNATIONAL IMPORT AND EXPORT CO., LTD, (Китай)), в частині того, що затримка виконання договірних зобов`язань по Контракту спричинена тривалою банківською верифікацією;

Отже з наведеного слідує, що причиною зупинення виконання господарських операцій щодо поставки товару позивачеві слугували вищенаведені форс-мажорні обставини, підтверджені переліченими вище сертифікати уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту)

Наведене у розумінні частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

Посилання відповідача на те, що вказані сертифікати не були надані під час проведення перевірки як підставою для відмови у звільненні від юридичної відповідальності суд зазначає, що у вказаних правовідносинах норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки платник податків може довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу».

Суд зауважує, що форс-мажор розглядається як обставина непереборної сили, запобігти якій позивач у спірних правовідносинах не мав змоги. Відповідно, неналежне виконання договору продавцями не є автоматичним наслідком неправомірних дій позивача і виключає наявність вини, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

До того ж, сертифікат може підтверджувати наявність форс-мажорних обставин, що мали місце до його видачі, шляхом зазначення конкретного періоду часу, протягом якого існували надзвичайні, невідворотні та непередбачувані обставини.

У запереченнях на акт перевірки позивач повідомляв контролюючий орган про наявність форс-мажорних обставин, Однак, як слідує зі змісту рішення про результатами розгляду заперечень від 03.04.2025 року, відповідачем не надано належної оцінки таким обставинам та не продовжено терміни його (заперечень) розгляду для їх (обставин) з`ясування.

З огляду на викладене, враховуючи, що під час судового розгляду підтверджено, що несвоєчасне виконання зобов`язань за зовнішньоекономічними контрактами обумовлювалося виникненням форс-мажорних обставин, що, в свою чергу, є підставою для зупинення перебігу строку розрахунків, установленого частиною першою ст. 13 Закону №2473-VIII та зупинення нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті на весь період дії форс-мажорних обставин, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення та як наслідок наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРОКУС ГРУПП" – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення від 07.04.2025 №0182950709.

Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРОКУС ГРУПП" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору 8 277,43 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна