Суд: Тернопільський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 12 січня 2026 р.
Справа: №601/1594/25
Суддя: Хома М. В.
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 601/1594/25Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С.
Провадження № 22-ц/817/21/26 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 5 вересня 2025 року, ухвалене суддею Білосевич Г.С. у цивільній справі №601/1594/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (далі — ТОВ “Нафтогаз України) звернулось до суду із вказаним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 4060,26 грн за період з лютого 2021 року по 14 травня 2025 року.
Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Нафтогаз України» як суб`єкт ринку природного газу з 01 листопада 2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують його для власних потреб, в тому числі і ОСОБА_1 , який є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі договору, що укладається між споживачем та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам.
ОСОБА_1 була підписана та надіслана ТОВ “Нафтогаз України” заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам від 15 червня 2022 року.
Однак, відповідач не виконує належним чином обов`язок щодо своєчасної оплати вартості спожитого природного газу.
За період з лютого 2021 року по 14 травня 2025 року було спожито природний газ в об”ємі 734, 85 куб.м. на загальну суму 4 060, 26 грн, вартість якого залишилась не сплаченою.
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 5 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ “Нафтогаз України” просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин справи, оскільки суд безпідставно не врахував, що між сторонами існували договірні відносини з постачання природного газу на умовах публічного договору приєднання, які виникли шляхом подання та підписання ОСОБА_1 заяви-приєднання. Обсяг споживання та нарахування плати здійснювались виключно на підставі даних Оператора ГРМ відповідно до вимог законодавства.
Позивач як постачальник природного газу проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора ГРМ про об”єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу. Саме на підставі даних оператора ГРМ про об”єм спожитого газу відповідачу були виставлені рахунки. Іншої інформації щодо об”єму спожитого природного газу від оператора ГРМ до ТОВ “ГК”НафтогазУкраїни” не надходило.
Разом з тим, як вбачається із змісту рішення, відповідач здійснює оплату за спожитий природний газ за показниками лічильника, не передаючи такі показники до оператора ГРМ.
Однак, споживач має особов”язок щомісяця до 1 числа знімати фактичні показники лічильника газу та протягом 5 днів (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. Проте, цього обов”язку відповідач не виконував.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Обставини справи.
ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності.
Згідно заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (для побутового споживача) між ТОВ «Газопостачальна компанія Нафтогаз України» та ОСОБА_1 15 червня 2022 року укладено Договір постачання природного газу побутовим споживачам на підставі типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2500. Об`єктом споживача, якому надаються послуги з постачання природного газу є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 заяву підписав особисто.
Оператором ГРМ за вищевказаною адресою є державне підприємство “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу”.
Згідно наданої позивачем довідки про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , об”єм споживання газу у лютому 2021 року — 236 куб.м., нараховано до сплати 1649, 64 грн, у березні 2021 року — 433, 73 куб.м., нараховано до сплати 3031, 77 грн, з квітня 201 по березень 2022 — 0,00 куб.м, нараховано до сплати 0,00 за кожен з цих місяців, з квітня 2022 по травень 2025 року — в межах від 1 до 4 куб.м. щомісячно, нараховано до сплати від 7,96 грн. до 31, 83 грн за місць у цей період. Загальна сума сплачених ОСОБА_1 коштів у спірний період складає 501, 44 грн. Загальний об”єм спожитого ОСОБА_1 природного газу за спірний період — 734, 85 куб.м. Загальна сума заборгованості за надану послугу за споживання природного газу за період з лютого 2021 року по травень 2025 року становить 4060,26 грн.
Як вбачається з довідки про фінансовий стан споживача, виданої ДП “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” №310 від 25.07.2025 року (а.с.116), абонент ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , площа квартири 39, 70 кв.м., кількість людей — 1, покази лічильника — відображені щомісячно у спірний період. Зокрема, показник лічильника у січні 2021 року 3817 (повідомлений по телефону), у травні 2025 — 3893 (повідомлений особисто. У березні 2023 оператором ГРМ здійснено контроль, покази лічильника 3848.
Отже, зазначений позивачем обсяг спожитого газу не відповідає інформації, наданій оператором ГРМ (який, у свою чергу, отримував покази лічильника від ОСОБА_1 , а в березні 2023 року було здійснено контроль).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Відносини, які виникли між сторонами спору, є правовідносинами, пов`язаними з постачанням та споживанням природного газу, та регулюються ЦК України, Кодексом газорозподільних систем, Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, та іншими нормативно-правовими актами України.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до комунальних послуг належать в тому числі послуги з постачання та розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Отже, споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу, якщо він фактично споживав його.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Умовами Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 30 вересня 2015 року, а саме п. 2.1. передбачено, що Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Пунктом 4.6. Типового договору постачання передбачено, що при здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) Постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до абз.1 п.1 глави 4 Кодексу газорозподільних систем визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Згідно з п. 4 глави 4 Кодексу газорозподільних систем побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.
Врахувавши подані відповідачем належні докази, в тому числі надану оператором ГРМ - ДП “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” інформацію (довідку) про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 (а.с.116-117), що спростовує твердження позивача про обсяг споживання відповідачем газу у спірний період, тому суд першої інстанції прийшов до законного та обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Надані позивачем розрахунки щодо споживання відповідачем природного газу у спірний період в обсязі 734, 85 куб.м. спростовуються інформацією, наданою оператором ГРМ (а.с.116-117), що унеможливлює висновок про наявність у відповідача грошового зобов`язання у заявленій позивачем сумі.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачу були виставлені рахунки на підставі даних оператора ГРМ про об”єм спожитого газу, іншої інформації щодо об”єму спожитого природного газу від оператора ГРМ до ТОВ “ГК”НафтогазУкраїни” не надходило, споживач має особов”язок щомісяця до 1 числа знімати фактичні показники лічильника газу та протягом 5 днів (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу, однак із змісту рішення суду вбачається, що відповідач здійснює оплату за спожитий природний газ за показниками лічильника, не передаючи такі показники до оператора ГРМ, колегія суддів оцінює критично, виходячи з наступних мотивів.
Згідно наявної у матеріалах справи інформації, наданої оператором ГРМ - ДП “Кременецьке управління з постачання та реалізації газу” (довідка про фінансовий стан споживача, а.с.116-117) відповідач у спірний період виконував свій обов”язок щодо повідомлення оператору ГРМ показів лічильника газу (окрім лютого-квітня 2021, липня-вересня 2021), щомісячні покази лічильника споживача ОСОБА_1 є відображені у вказаній довідці, джерело показів — телефон або особистий, у березні 2023 року оператором ГРМ був проведений контроль показників лічильника (із зафіксованими показами лічильника 3848, 00), що спростовує надані позивачем докази щодо об”єму спожитого відповідачем газу та показів лічильника (зазначених у довідці, виданій ТОВ “ГК “Нафтогаз України” про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 , а.с.12).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” — залишити без задоволення.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 5 вересня 2025 року — залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 13 січня 2026 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Гірський Б.О.
Костів О.З.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua