Вирок від 12 січня 2026 р. у справі №490/10509/24 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/10509/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________________________________________________________________________

Справа № 490/10509/24

1 – кп/490/458/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152020001268 від 25.09.2024р., за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, який має повну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

25.09.2024 року близько 10 год. 46 хв., ОСОБА_3 перебував у приміщенні магазину «Міда», власником якого є ТОВ «СВАНТОВІТ», який розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 122/15. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме – мобільного телефону Redmi Note 10 Pro, який належить ОСОБА_5 та який перебував на прилавку вказаного магазину.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року строком по всій території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, дію якого в подальшому неодноразово продовжено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх карність, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_3 , 25.09.2024р. о 10 год. 47 хв., перебуваючи у приміщенні магазина «Міда» за вказаною адресою, підійшов до прилавку, на якому знаходився мобільний телефон, скориставшись тим, що його злочинні дії були непомітні для оточуючих, взяв мобільний телефон Redmi Note 10 Pro, який належить ОСОБА_5 та поклав його до своєї сумки.

Доводячи до завершення свій злочинний умисел ОСОБА_3 , утримуючи вказане майно при собі, покинув приміщення магазину, таким чином залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4 566,67 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, винним себе визнав повністю та суду повідомив, що він як наркозалежна особа проходить програму лікування від наркозалежності та отримує метадон в лікарні. 25 вересня 2024 року він з ще двома приятелями повертались після отримання ліків і вирішили зайти в магазин "Міда", що розташований на Центральному проспекті. Вони зайшли в магазин та роздивлялись товар і в цей час він побачив, що біля каси на столі лежить мобільний телефон, а поряд нікого не має. Він взяв цей мобільний телефон і вийшов з магазину. В подальшому телефон здав в ломбард і отримав за нього 1500 грн. Кошти витратив на власні потреби. В скоєному щіро каявся, просив строго його не карати, запевняв суд, що зробив належні висновки та повідомив, що відшкодував завдану шкоду потерпілій в повному обсязі.

Крім повного визнання своєї провини, вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується доказами, які суд безпосередньо дослідив під час судового розгляду:

- даними з рапорту старшого інспектора чергового ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 від 25.09.2024 року, згідно якого 25.09.2024 року о 11 год. 17 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те що, сталась крадіжка телефону з магазину «Міда» (т. 1 а.с. 56);

- даними з протоколу прийняття заяви ОСОБА_5 від 25.09.2024 року, згідно якого 25.09.2024 року близько 10 год. 47 хв. невстановлена особа здійснила крадіжку належного їй мобільного телефону з приміщення магазину «Міда» розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 57 – 58);

- даними з протоколу огляду місця події від 25.09.2024 року з фототаблицею, згідно якого було проведено огляд магазину «Міда» розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 122/15. В ході проведення даної слідчої дії було оглянуто приміщення вказаного магазину. В ході огляду нічого не вилучалось. (т. 1 а.с. 60 – 65);

- даними з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_3 на фото № 1, як особу, яка 25.09.2024 року викрала мобільний телефон з магазину «Міда» розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 122/15. (т. 1 а.с. 66 – 67);

- даними з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.10.2024 року, згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_3 на фото № 2, як особу, яка 25.09.2024 року викрала мобільний телефон з магазину «Міда» розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 122/15. (т. 1 а.с. 69 – 70);

- даними з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2024 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3 на фото № 1, як особу, яка 25.09.2024 року викрала мобільний телефон з магазину «Міда» розташованого за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 122/15. (т. 1 а.с. 72 – 73);

- заявою потерпілої ОСОБА_5 від 27.09.2024 року, згідно якої вона добровільно видала слідчому мобільний телефон Redmi Note 10 Pro, який вона викупила в ломбарді. (т.1 а.с. 75);

- даними з протоколу огляду предмета від 27.09.2024 року, згідно якого було проведено огляд мобільного телефону Redmi Note 10 Pro, який добровільно видала потерпіла ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 76 – 80);

- висновком експерта від 07.10.2024 року за № СЕ-19/115-24/18251 – ТВ, згідно якого вартість майна переданого на експертизу становить 4 566 грн. 67 коп. (т. 1 а.с. 81 – 92);

- даними з протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів від 28.09.2024 року, згідно якого представниками магазину "Міда" було надано слідчому відео з камер спостереження в магазині за 25.09.2024 року за період часу з 10 год. 00 хв. по 10 год. 30 хв. Під час перегляду в судовому засіданні відео з камер спостереження обвинувачений впізнал себе на відео та підтвердив зафіксовані на ньому обставини вчиненого кримінального правопорушення. (т. 1 а.с. 95 – 98);

- даними з протоколу огляду речей та документів від 30.09.2024 року, згідно якого слідчим було проведено огляд відеофайлів з камер спостереження в магазині "Міда" за 25.09.2024 року на яких зафіксовано момент викрадення майна з прилавку магазину (т. 1 а.с. 99 – 107);

- даними з протоколу огляду речей та документів від 30.10.2024 року, згідно якого слідчим було проведено огляд відеофайлів з камер спостереження в магазині "Міда" за 25.09.2024 року за участю ОСОБА_3 на яких зафіксовано момент викрадення майна з прилавку магазину. Під час проведення даної слідчої дії обвинувачений впізнав себе на представленому відео та підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення. (т. 1 а.с. 111 – 116);

- даними з відповіді «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс» І Компанія» від 06.11.2024 року, згідно якого в період часу з 25.09.2024 року по 26.09.2024 року ОСОБА_3 було надано фінансовий кредит під заставу мобільного телефону Redmi Note 10 Pro (т.1 а.с. 117 -118);

- даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 20.11.2024 року, згідно якого ОСОБА_3 розповів та показав на місьці, як вчинив кримінальне правопорушення (т.1 а.с. 120 - 125).

Суд по закінченню з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами поставив на обговорення питання чи бажають сторони доповнити судовий розгляд та чим саме. Будь - яких клопотань щодо доповнення судового розгляду від учасників судового провадження не надійшло.

Таким чином, слід зазначити, що судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною обвинувачення та захисту своїх процесуальних прав, в тому числі права відстоювати свою правову позицію і надавати докази на її обґрунтування та для повного і об`єктивного з`ясування обставин на підстав наданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 9 КПК України, на слідчого, прокурора покладений обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 2, 6 ст. 22 КПК України).

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також

розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

За змістом ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. Обов`язковими елементами складу злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Керуючись вимогами ст. 94 КПК України, суд, оцінюючи докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, установлених судом.

Дії ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та визнає його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає:щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання своєї провини та повне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, стан здоров`я, сімейний стан, зокрема обвинувачений є одруженим, має на утриманні малолітню дитину, наявність обставин, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, думку потерпілої, яка при призначенні покарання поклалась на розсуд суду.

Скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 12 КК України, за ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

На підставі ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшують покарання суд визнає

щире каяття та повне визнання своєї провини, активне сприяння розкриття кримінального правопорушення.

На підставі ст. 67 КК України, обставин що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, є учасником програми ЗПТ сайту КНП "МОЦПЗ" МОР з діагнозом: "Розклад психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності", офіційно не працевлаштований.

Згідно досудової доповіді, орган пробації дійшов висновку, що: ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як - середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як - середній.

На думку органу пробації виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи особу обвинуваченого та обставини і характер вчиненого кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. Наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання в даному випадку дають суду підстави прийти до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України, яке буде достатнім і необхідним видом покарання для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів та буде відповідати принципам розумності та справедливості, і мета кари – виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, що уособлює основний принцип кримінального права – не тяжкість покарання, а його невідворотність, буде досягнута у разі призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи від 07.10.2024р. № СЕ-19/115-24/18251 - ТВ у розмірі 3183 грн. 60 коп.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 /двох/ років з дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення спертизи від 07.10.2024р. № СЕ-19/115-24/18251 - ТВ у розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп.

Речові докази: - мобільний телефон Xiomi Redmi Note 10 Pro, який передано потерпілій ОСОБА_5 на відповідальне зберігання - вважати повернутим за належністю.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий ОСОБА_1