Вирок від 14 січня 2026 р. у справі №484/6229/25 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/6229/25

Провадження: № 1-кп/484/152/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Первомайську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152110000778, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Секретарка Кривоозерського району Миколаївської області, громадянина України, не працює, не одружений, дітей не має, інвалідності не має, який має середню освіту, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проходив військову службу за контрактом на посаді стрільця стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 у званні "солдат", раніше судимий:

- 10.08.2006 Кривоозерським районним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

- 13.05.2008 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн;

- 06.07.2009 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України на підставі ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки; звільнений 07.06.2011 умовно-достроково з невідбутим строком 10 місяців 6 днів;

-21.03.2012 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі 4 роки 1 місяць,

-14.03.2022 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 125 КК України на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 10 днів, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

- 04.01.2024 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 357 та ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці, звільнений умовно-достроково на підставі ст. 81-1 КК України з невідбутим строком 1 рік 6 місяців 23 дня;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст.186 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_5

потерпілого - ОСОБА_6

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

07.09.2025 у ранній час доби, більш точний час не встановлений, ОСОБА_4 , перебуваючи з дозволу господаря у приміщенні приватного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переслідуючи корисливий мотив, з метою викрадення грошових коштів, діючи умисно та повторно, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його протиправні дії залишаються таємними для оточуючих, зайшов до однієї з кімнат та з-під подушки з ліжка дістав гаманець, який належав ОСОБА_6 . Із гаманця обвинувачений викрав грошові кошти в сумі 10 000 гривень, спричинивши ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму. З місця події обвинувачений зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 14.09.2025 приблизно о 06:00, більш точний час не встановлений, ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні вказаного вище будинку з дозволу господаря, переслідуючи корисливий мотив, направлений на вчинення повторного викрадення чужого майна, з метою викрадення грошових коштів зайшов до однієї з кімнат, відчинив морозильне відділення холодильнику, де ОСОБА_6 зберігав свої грошові кошти.

В цей час, за діями ОСОБА_4 спостерігав ОСОБА_6 , який відразу зрозумів, що відносно нього вчиняється кримінальне правопорушення. В свою чергу ОСОБА_4 побачив що ОСОБА_6 спостерігає за його діями. Розуміючи, що його дії носять відкритий характер та зрозумілі потерпілому, обвинувачений, не зважаючи на присутність потерпілого, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив та злочинний умисел на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-протиправний та відкритий характер своїх дій, передбачаючи суспільно- небезпечні наслідки, з метою відкритого викрадення чужого майна продовжив свої злочинні дії та відкрито заволодів грошовими коштами у сумі 30000 гривень, які знаходились в пакеті жовтого кольору в морозильній камері холодильнику в одній з кімнат будинку, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

ОСОБА_6 , з метою припинення протиправних дій підійшов до ОСОБА_4 , однак останній завдав потерпілому удар правою рукою у ніс, спричинивши йому тілесні ушкодження у виді гематоми перенісся, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після чого ОСОБА_4 разом з викраденими грошовими коштами у сумі 30000 гривень з місця події зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

14.09.2025 о 06:49 зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 сусід ОСОБА_6 . Руслан відкрито заволодів грошовим коштами у сумі 30000грн.

Відповідно до протоколу від 14.09.2025 о 07:38 у ОСОБА_6 прийнята заява про кримінальне правопорушення, в якій останній вказав, що 14.09.2025 приблизно о 06:00 за місцем його проживання ОСОБА_8 наніс йому удар кулаком у обличчя та відкрито заволодів його грошима в сумі 30000грн.

На підставі вказаної заяви 14.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості №12025152110000778 за правовою кваліфікацією ч.4 ст. 186 КК України з приводу того, що 14.09.2025 приблизно о 06:40 ОСОБА_4 , який мав вільний доступ до домоволодіння ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито заволодів грошовими коштами в сумі 30000грн.

Крім того, 21.09.2025 о 18:25 у ОСОБА_6 прийнята заява про кримінальне правопорушення, в якій останній вказав, що 07.09.2025 о 10:00 за місцем його проживання ОСОБА_8 таємно заволодів його грошима в сумі 10000грн.

21.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості №12025152110000858 за правовою кваліфікацією ч.4 ст. 185 КК України з приводу того, що 07.09.2025 приблизно о 10:00 ОСОБА_4 , який мав вільний доступ до домоволодіння ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , таємно заволодів грошовими коштами в сумі 10000грн.

Постановою начальника Первомайського відділу Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного округу матеріали досудових розслідувань у вказаних- вище кримінальних провадженням були об`єднані в одно провадження, якому присвоєний №12025152110000778.

Про підозру у вчинені вказаних злочинів повідомлено ОСОБА_4

14.09.2025 о 08:55 ОСОБА_4 затриманий співробітниками правоохоронних органів.

Обвинувачений у судовому засіданні, свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні не визнав та відмовився від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України.

Однак суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 в інкримінованих йому діяннях, повністю підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення.

Так, потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що у день та час, який не пам`ятає, він перебував у будинку. В цей час до його будинку зайшов чоловік, мати кого живе по сусідству з ним, якого звати ОСОБА_9 та батька якого звали ОСОБА_10 . Він став шукати гроші. Потім від підійшов до холодильника та з морозильної камери забрав пакунок із грошима, в якому було 30000грн. Він встав та сказав йому, щоб той віддав гроші, але цей чоловік вдарив його у обличчя та побіг. Крім того, цей же чоловік приходив до його будинку раніше за декілька днів до цього. Сина потерпілого не було вдома, про що він сказав. Після того, як чоловік пішов, він виявив порожній гаманець, який він зберігав під подушкою на ліжку. У гаманці було 10000грн.

Пояснення потерпілого узгоджуються із заявами про кримінальне правопорушення, а також із поясненнями свідків та з доказами, наданими прокурором.

Так, свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що вона проживає по сусідству з потерпілим. У вересні 2025, числа 13 або 14, вранці до неї прийшов ОСОБА_6 . Він перебував у збудженому стані, плакав та розповів, що ОСОБА_9 викрав у нього гроші в сумі 30000грн, які він збирав на операцію, штовхнув його. Тілесні ушкодження у потерпілого вона не бачила, крові не було. Також вона вказала, що обвинувачений та син потерпілого ОСОБА_12 товаришували, разом вживали спиртні напої.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона є матір`ю обвинуваченого та потерпілий проживає по сусідству з нею. 13.09.2025 обвинувачений був вдома. Вранці, приблизно о 07:00, його покликав син потерпілого ОСОБА_12 через вікно. Обвинувачений підійшов до нього. Через деякий час до неї прийшов потерпілий, та сказав, що її син вкрав у нього гроші. Вона йому не повірила. Тілесних ушкоджені у потерпілого вона не бачила. Також вона вказала, що обвинувачений та син ОСОБА_6 товаришували. Потерпілий мав досить велику пенсію, але завжди обмежував сина у грошах. Одного разу вона чула, як ОСОБА_12 шуткуючи казав про те, що його батька треба пограбувати.

14.09.2025 за згодою власника було оглянуте місце події – домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , зафіксоване розташування кімнат у будинку та оглянута морозильна камера холодильнику, де, зі слів потерпілого, зберігались гроші, що підтверджується протоколом огляду місця події та таблиці зображень до нього.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 22.10.2025 та відеозапису до нього під час слідчого експерименту ОСОБА_6 показав, як обвинувачений 14.09.2025 приблизно о 06:00 зайшов до будинку, пройшов до холодильника, відчинив морозильне відділення та дістав з неї пакунок з грошима. Він намагався завадити йому, але обвинувачений наніс йому удар кулаком у ніс. Від удару він впав, а обвинувачений вибіг з будинку та направився до будинку своєї матері. Крім того, 07.09.2025 вранці до його будинку прийшов обвинувачений та направився до холодильника. Він повідомив обвинуваченому, що сина немає вдома та першим пішов з кімнати. За ним йшов обвинувачений. Після того, як останній пішов. У кімнаті біля ліжку, повз якого проходив обвинувачений, він виявив порожній гаманець, в якому було 10000грн.

Крім того згідно із протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.09.2025 ОСОБА_6 вказав на фото із зображенням обвинуваченого, зазначивши, що впізнає його за формою обличчя, очей та носу, як особу, яка 14.09.2025 о 06:00 з морозильної камери холодильника у його будинку забрала гроші в сумі 30000грн та нанесла йому удар у обличчя.

Також, відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.09.2025 ОСОБА_12 вказав на фото із зображенням обвинуваченого, зазначивши, що впізнає його за формою обличчя, очей та носу, як особу, яка 14.09.2025 о 06:00 з морозильної камери холодильника у будинку його батька ОСОБА_6 забрала гроші в сумі 30000грн та нанесла удар у обличчя його батьку.

Син потерпілого ОСОБА_12 , який був допитаний під час досудового розслідування як свідок, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , отже судом не допитувався.

Крім того, згідно із протоколом проведення слідчого експерименту від 20.10.2025 під час слідчого експерименту обвинувачений показав, як 14.09.2025 приблизно о 06:00 він зайшов до будинку потерпілого до його сина. Після того, як вони із сином потерпілого покурили, він пройшов до холодильника, відчинив морозильне відділення з метою взяти пляшку пива. У морозильному відділенні він побачив пакунок, що в ньому було, він не знав. В цей час ОСОБА_6 став його бити палкою та вимагати, щоб він повернув пакунок. Він відштовхнув потерпілого та з пакунком пішов до будинку матері, де побачив, що у пакунку були гроші приблизно 30000грн. Також обвинувачений показав, як він заходив до будинку потерпілого ще 07.09.2025 приблизно о 10:00 та направився до холодильника, щоб взяти пиво. Потерпілий пішов за ним та сказав, що його сина немає вдома та щоб він йшов. До виходу з будинку потерпілий пішов першим. Він йшов за ним. Проходячи повз ліжка під подушкою він побачив гаманець, який непомітно взяв, витягнув з нього гроші, які поклав до своєї кишені, а гаманець кинув біля ліжка. Потерпілий не бачив його дії. Тоді він забрав у потерпілого 10000грн.

Вказану слідчу дію обвинувачений просив проводити без участі захисника, про що свідчить його заява від 20.10.2025.

Карта пам`яті із відеозаписом зазначеного слідчого експерименту, яка була додана до протоколу, пошкоджена, отже прокурор надала суду для огляду примірник такого відеозапису, пояснюючи, що він зберігся у наглядовому провадження.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти огляду відеозапису, вказуючи, що саме цей відеозапис як доказ йому не був відкритий та прокурором не надані докази на підтвердження того, що вказаний відеозапис зберігався у наглядовому провадженні. При цьому захисник не заперечував проти того, що йому та обвинуваченому відкривались як докази протокол слідчого експерименту та відеозапис до нього.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Отже, записаний на карту пам`яті - носій інформації електронний файл у виді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.

Крім того, дані, які були зафіксовані на вказаній карті пам`яті із відеозаписом проведеного слідчого експерименту повністю відповідають протоколу про проведення такого слідчого експерименту та під час судового розгляду учасниками кримінального провадження не оскаржувалися. Викладене вище свідчить про те, що такий відеозапис є належним та допустимим доказом у справі.

Відповідно до довідки КНП «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» від 14.09.2025 ОСОБА_6 був доставлений до відділення лікарні 14.09.2025 об 11:10 з діагнозом: ЗЧМТ, гематома перенісся.

Згідно із висновком експерта №259 від 15.09.2025 у ОСОБА_6 виявлені синець обличчя, крововилив слизової оболонки нижньої губи. Такі тілесні ушкодження могли утворитись 14.09.2025 від дії тупого(их) твердого(их) предмету(ів) і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказане підтверджує, що ОСОБА_6 обвинуваченим були завдані тілесні ушкодження.

Крім того, відповідно до заяви від 14.09.2025 ОСОБА_14 добровільно видав працівникам поліції гроші та мобільний телефон чорного кольору, які перебували у його автомобілі марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_2 , та надав дозвіл на огляд цього автомобіля.

Відповідно до протоколу огляду від 14.09.2025 та таблиці зображень до нього був оглянутий зазначений автомобіль, а також мобільний телефон марки Nokia та гроші в сумі 15100 грн.

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.09.2025, ОСОБА_14 вказав на фото із зображенням обвинуваченого, зазначивши, що впізнає його за формою обличчя, очей та носу, як особу, яка залишила 14.09.2025 приблизно о 08:00 на задньому сидінні його автомобіля гроші в сумі 15100грн та передала йому 3000грн.

Крім того, ОСОБА_14 , допитаний як свідок, пояснив, що він таксує. 14.09.2025 він приїхав на замовлення до с-ща Побузьке. До нього у автомобіль сів обвинувачений, який був одягнутий у військову форму та поспішав. Він попросив підвезти його до лісопосадки неподалік від с.Болеславчик. Він його підвіз. Обвинувачений вийшов з автомобіля та повернувся через деякий час, сів на заднє сидіння та став рахувати гроші. Також обвинувачений розповів йому, що хоче придбати автомобіль. Під час поїздки він скористався його мобільним телефоном та комусь телефонував. Також він попросив його забрати з ломбарду, розташованого у мікрорайоні «Фрегат», мобільний телефон та дав йому 3000грн. На в`їзді до м. Первомайська вони побачили працівників поліції. Обвинувачений почав хвилюватись. Коли працівники поліції зупинили його автомобіль, обвинувачений щось засунув від килимок біля заднього сидіння та сказав, що гроші він може залишити собі. Після цього, він побачив, що під килимком лежать гроші та видав їх працівникам поліції. Було приблизно 20000грн.

Також, відповідно до заяви від 14.09.2025 ОСОБА_15 добровільно видав працівникам поліції гроші в сумі 19000грн, які дав йому ОСОБА_4 за придбання автомобіля ВАЗ2101.

Відповідно до протоколу від 14.09.2025 та таблиці зображень до нього зазначені гроші були оглянуті.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.09.2025 ОСОБА_15 вказав на фото із зображенням обвинуваченого, зазначивши, що впізнає його за формою обличчя, очей та носу, як особу, яка 14.09.2025 приблизно о 07:00 передала йому гроші в сумі 19000грн за придбання автомобіля.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що 14 або 15 вересня 20205 року, точної дати не пам`ятає, на дорозі у с-щі Побузьке він поставив автомобіль з метою продажу. До нього підійшов обвинувачений та сказав, що бажає купити автомобіль. Вони домовились про продаж за 19000грн та обвинувачений віддав йому гроші. Однак автомобіль не завівся. Обвинувачений сказав, що зараз поїде до військової частини за акумулятором. Повернувся він вже з поліцією. Грошові кошти в сумі 19000грн він передав обвинуваченому, який віддав їх поліції, які перерахували кошти.

Пояснення потерпілого та вказаних свідків є логічними та послідовними, узгоджені між собою та з доказами, наданими стороною обвинувачення.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діяв станом на вересень 2025 року.

Отже, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану та за ч.4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст.. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Захисник та обвинувачений під час дебатів просили призначити покарання у виді позбавлення волі, однак у мінімальному розмірі, що передбачений статями злочинів, що інкримінують обвинуваченому, вказуючи, що обвинувачений визнав свою вину та щиро кається у скоєному.

Обираючи міру покарання судом враховано, що на підставі ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 07.04.2025 ОСОБА_4 звільнений умовно-достроково на підставі ст. 81-1 КК України з невідбутим строком 1 рік 6 місяців 23 дня. 16.04.2025 він прийнятий на військову службу за контрактом до закінчення особливого періоду, призначений на посаду стрільця стрілецької спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, поставлений на всі види забезпечення, та визначений таким, що справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов`язків за посадою, шпк «солдат», отже згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з 16.04.2025 він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби. Тобто, на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 перебував у статусі військовослужбовця за контрактом, однак під час проходження військової служби самовільно залишив військову частину.

Суд також враховує, що обвинувачений вчинив тяжкі злочини, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, негативно характеризується. Крім того, ОСОБА_4 має шість судимостей, які не зняті і не погашені в установленому законом порядку.

Викладені вище обставини справи свідчать про свідомий характер протиправної поведінки обвинуваченого, яка реалізувалася у неодноразовому вчиненні злочинів проти власності, у тому числі за наявності судимості за аналогічні діяння.

Під час дебатів обвинувачений вказав, що визнає свою вину та щиро кається у скоєному.

Однак, виходячи із системного тлумачення законодавства та із судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Однак поведінка обвинуваченого під час судового розгляду не свідчила про наявність такого каяття, оскільки свою винуватість він не визнав, а вказав, що визнає вину лише після дослідження доказів у справі під час судових дебатів. При цьому з його поведінка під час судових засідань не свідчила про те, що він жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, співчуває потерпілому.

Отже, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який має шість непогашених судимостей та був умовно-достроково звільнений лише 15.04.2025 на підставі ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області від 07.04.2025, що підтверджує той факт, що на шлях виправлення він не став, обставини вчинення кримінального правопорушення, дають підстави для призначення йому покарання в межа санкцій статей, які визначають відповідальність за вчинення злочинів, що його інкримінують, у виді позбавлення волі на підставі ч.1 ст. 70 КК України, яке він має відбувати реально.

Крім того, ОСОБА_4 вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.01.2024. Невідбутий строк складає 1 рік 6 місяців 23 дня.

Згідно з ч.4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом, протягом невідбутої частини покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 КК України.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст. 71 КК України та роз`яснень, що містяться в п.п.22, 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, і також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Отже, на підставі ст.. 71 КК України суд вважає за необхідне до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.01.2024.

На думку суду таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілим суду не наданий.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.09.2025 на мобільний телефон моделі «Nokia» з сім-карткою всередині НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 19000 грн (2 банкноти номіналом по 1000 грн, 30 банкнот номіналом по 500 грн, дві банкноти номіналом по 200 грн. та 16 банкнот номіналом по 100 грн.), грошові кошти в розмірі 3000 грн (15 банкнот номіналом по 200 грн кожна); грошові кошти в розмірі 15100 грн (40 банкнот номіналом по 200 грн, 21 банкноту номіналом по 100 грн, 5 банкнот номіналом по 1000 грн.), суд вважає за необхідне скасувати.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити обраний раніше у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 та ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавленні волі строком на 6 (шість) роки;

- за ч.4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

На підставі ст.. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04.01.2024та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 9 (дев`ять) місяців, яке він має відбувати реально.

Строк відбуття покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 14.09.2025 з 08:55 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили залишити обраний раніше у виді тримання під вартою.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.09.2025 на мобільний телефон моделі «Nokia» з сім-карткою всередині НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 19000 грн (2 банкноти номіналом по 1000 грн, 30 банкнот номіналом по 500 грн, дві банкноти номіналом по 200 грн. та 16 банкнот номіналом по 100 грн.), грошові кошти в розмірі 3000 грн (15 банкнот номіналом по 200 грн кожна); грошові кошти в розмірі 15100 грн (40 банкнот номіналом по 200 грн, 21 банкноту номіналом по 100 грн, 5 банкнот номіналом по 1000 грн.) скасувати.

Речові докази:

- змив, поміщений до паперового конверту «Пакет №1», змив, поміщений до паперового конверту «Пакет №2», змив, поміщений до паперового конверту «Пакет №3», які перебувають у камері зберігання речових доказів Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області - знищити;

- мобільний телефон моделі «Nokia» з сім-карткою всередині НОМЕР_3 , який поміщено до сейф-пакету WAR1339874, які перебувають у камері зберігання речових доказів Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, повернути ОСОБА_4 .

- грошові кошти в сумі 19000 грн (2 банкноти номіналом по 1000 грн, 30 банкнот номіналом по 500 грн, дві банкноти номіналом по 200 грн. та 16 банкнот номіналом по 100 грн.), поміщені до сейф-пакету Національної поліції України за серією та номером CRI1170507;грошові кошти в розмірі 3000 грн (15 банкнот номіналом по 200 грн кожна), які поміщено до сейф-пакету Національної поліції України за серією та номером WAR1339872; грошові кошти в розмірі 15100 грн (40 банкнот номіналом по 200 грн, 21 банкноту номіналом по 100 грн, 5 банкнот номіналом по 1000 грн.), поміщені до сейф-пакету Національної поліції України за серією та номером WAR1339876, та зберігають в спеціальній банківській комірці АТ «Ощадбанк» за адресою: вул. Театральна, 47, м. Первомайськ Миколаївська область повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Уразі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, що обвинувачений, захисник, потерпілий мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1