Рішення від 26 листопада 2025 р. у справі №450/4454/24 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4454/24 Провадження № 2/450/573/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

секретаря судового засідання Дикої О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, в якому позивач звернувся до суду з позовом, в якому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частку житлового будинку загальною площею 71,4 кв.м. та житловою площею 20,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову покликається на те, що за життя ОСОБА_2 набув право власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 71,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкодавець за життя не розпорядився своїми майновими правами на випадок смерті та заповіту не склав. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, у зв`язку з чим у день його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло зазначене майно. Оскільки заповіт відсутній, спадкування здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги є син спадкодавця – ОСОБА_1 , який на момент смерті батька проживав разом із ним та був зареєстрований за однією адресою, у зв`язку з чим вважається таким, що прийняв спадщину. Інших спадкоємців, які б заявили про свої права, не встановлено. Разом з тим, оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку є неможливим у зв`язку з втратою правовстановлюючих документів на спадкове майно. З огляду на це позивач зазначає, що єдиним ефективним способом захисту його порушеного права є звернення до суду з вимогою про визнання права власності на спадкове майно відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України. У зв`язку із вищенаведеним, просить позовні вимоги задоволити.

В судове засідання позивач не з`явився, будучи належним чином повідомленим, однак в матеріалах справи є його заява про розгляд справи без участі, в якій він також просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи є заява про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника, при вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, з`ясувавши думку учасників судового процесу, викладену в поданих ними заявах, докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, із копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.04.2015 року, виданого Щирецької селищної ради Пустомитівського району Львівської області, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 .

За час свого життя ОСОБА_2 своїми майновими правами на випадок смерті не розпорядився в цілому чи частково, заповіту не склав (копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 79161424 від 15.11.2024 року).

У відповідності до норм ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України у день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

ОСОБА_2 , за час свого життя крім іншого набув право власності на частку житлового будинку загальною площею 71, 4 кв.м. та житловою площею 20,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19920775 від 18.08.2008 року.

Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , який виготовлено станом 08.08.2008 року, власниками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по частки, та такий відповідно до експлікації до приміщень до плану житлового садибного будинку за вищевказаною адресою складається з: коридору – загальною площею 5.4 кв.м. (в тому числі допоміжною), житлової кімнати – загальною площею 20.8 кв.м. (в тому числі житловою), кухні – загальною площею 13.5 кв.м. (в тому числі допоміжною), комори – загальною площею 11,00 кв.м. (в тому числі допоміжною), кладової – загальною площею 2.2 кв.м. (в тому числі допоміжною), всього по будинку - 71,4 кв.м. загальною площею та житловою площею 20,8 кв.м.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України у склад спадщини ОСОБА_2 , крім іншого, увійшло право власності на зазначені вище майнові права.

Як вбачається із копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 79161307 від 15.11.2024 року, що після смерті спадкодавця спадкова справа не заводилась.

Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1 (позивач), факт родинних відносин стверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.09.1962 року. Інших спадкоємців, які б претендували на прийняття спадщини за законом судом встановлено не було.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець за законом або за заповітом, який постійно не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, для її прийняття має подати за місцем відкриття спадщини нотаріусу або іншій посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття. Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав таку заяву і не доведе, що цей строк був пропущений з поважної причини, він вважається таким, що не прийняв спадщини.

Ці норми встановлюють обов`язок подати заяву про прийняття спадщини лише для тих спадкоємців, які не проживали постійно зі спадкодавцем на час його смерті. Якщо така особа не подає заяву і не обґрунтує причини пропуску строку, вона втрачає право на спадщину.

Натомість, як зазначено у ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який проживав постійно із спадкодавцем, вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, якщо не відмовився від неї у встановлений строк.

Відповідно до довідки № 136 від 01.05.2024 року, виданої виконкомом Щирецькою селищною радою Львівського району Львівської області, згідно якої ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , на день смерті останнього проживав разом з ним та був зареєстрований – син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За п. 23 ППВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняв спадщину, окрім іншого й на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.

За вказаних вище обставин, беручи до уваги: те, що спадкодавець з підстав, що не заборонені законом, а отже правомірно набув право власності на спадкове майно; те, що спадкодавець за час свого життя не розпорядився спадковим майном на випадок своєї смерті, те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку; інші спадкоємці першої черги відмовились від спадщини та ухвалення рішення на користь позивача не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб, те, що обставини склалися так, що в іншому крім судового порядку позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню.

Таким чином, представлені суду докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на предмет їх достовірності та допустимості, а також їх достатності та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені обставини судом свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. 259,263,265,268,273 ЦПК України, ст. 392,1216-1218,1220,1222,1223ЦК України, суд

у х в а л и в :

позовні вимоги ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування, – задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 71, 4 кв.м. та житловою площею 20,8 кв.м. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 05.12.2025 року.

СуддяІ. І. Мельничук