Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №442/227/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/227/26

Провадження №3/442/120/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді – Кучаковського Ю.С., розглянувши матеріали, які надійшли з управління стратегічних розслідувань у Львівській області ДСР Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є депутатом Дрогобицької районної ради Львівської області, присяжною Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, а також фізичною особою-підприємцем, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП з підстав, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 117 від 05.01.2026.

При підготовці матеріалів до розгляду судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Дрогобицької районної ради від 25.09.2025 № 214 „Про затвердження списку присяжних Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області” є присяжною Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Пунктом 1 частини 1 статті 278 КпАП України, передбачено, що при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд вирішує питання чи належить до його компетенції розгляд даної справи.

Разом з тим, ч. 3 ст. 257 КУпАП передбачено, що у разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

Відповідно ст. 63 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 4 - 6 частини сьомої статті 56 цього Закону.

Статтею 56 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” визначені права та обов`язки судді.

Присяжні під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі „Білуга проти України”, від 28.10.1998 у справі „Ветштайн проти Швейцарії” тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Наявність неупередженості визначається фактором, що полягає у забезпеченні таких умов, при яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 68 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя.

З урахуванням встановлених суддею обставин, виходячи з пріоритету права особи на справедливий суд та своєчасний розгляд справи компетентним судом, вважаю законним та доцільним направити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності її розгляду.

Керуючись ст.ст. 7, 257 КУпАП, суд –

п о с т а н о в и в :

Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП направити до Львівського апеляційного суду для визначення підсудності.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С. Кучаковський