Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №331/4763/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/4763/25

Провадження № 2/331/542/2026

РІШЕННЯ

іменем України

14.01.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, яка діє в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

19.08.2025 року адвокат Розум О.В., в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ, Запорізької області померла бабуся позивача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На час смерті померла була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки смерть настала на тимчасово окупованій території, позивач звертався до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя, де отримав рішення про встановлення факту смерті особи, яка померла на окупованій території. Після чого, позивач отримав свідоцтво про смерть в органі РАЦС м. Запоріжжя. Сам позивач проживає у Польщі. Там 06.10.2023 року він вчасно звернувся до консула із заявою про прийняття спадщини. Постановою від 03.06.2025 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Слепко А.В. відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу правового документу.

Так, за час життя померла ОСОБА_2 володіла , зокрема: - частиною квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до свідоцтва про права власності на житло, виданого 08.01.1998 року Управлінням міського господарства виконкому Бердянської міської ради, квартирою АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності трьом особам: 1. ОСОБА_2 2. ОСОБА_3 3. ОСОБА_4

Так, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 залишив на ОСОБА_2 заповіт, який був посвідчений 10.07.2007 року приватним нотаріусом Бердянського нотаріального округу Запорізької області Данціг-Картофлицькою С.Я. № 1289.

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.11.2018 року. Тому частину квартири, яка належала ОСОБА_3 успадкувала ОСОБА_2 . Однак оформити право власності та отримати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці не встигли, що підтверджується відсутністю інформації в ДРРП.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день його смерті з ним була зареєстрована ОСОБА_2 . Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Після смерті ОСОБА_4 , також донька померлого ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.09.2018 року. Однак оформити право власності та отримати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці не встигли, що підтверджується відсутністю інформації в ДРРП. Тож, в силу дії ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_2 прийняла 1/2 частину спадщини після смерті ОСОБА_4 та спадщину після смерті ОСОБА_3 на їх частини спадщини.

Тож, на момент смерті ОСОБА_2 5/6 частини квартири АДРЕСА_2 , яка складалась з наступних часток: - 1/3 частки на підставі Свідоцтва про права власності на житло, виданого 08.01.1998 року Управлінням міського господарства виконкому Бердянської міської ради - 1/3 частин прийнятої але не оформленої спадщини після смерті ОСОБА_3 - 1/6 (1/2 від 1/3) частки прийнятої але не оформленої спадщини після смерті ОСОБА_4 . Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 окрім Позивача не має.

Просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 право власності на 5/6 частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом.

Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Фісун Н.В. від 22.08.2025 року позовну заяву залишено без руху.

25.08.2025 року ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя прийнято заяву без розгляду та відкрито провадження по справі.

Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

У судове засідання позивач, ОСОБА_1 та його представник, адвокат Розум О.В., не з`явилися надали заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позов підтримують у повному обсязі.

Представник Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, яка діє в інтересах Бердянської міської ради Запорізької областів судове засідання не з`явився, долучив до матеріалів справи заяву, про розгляд справи у його відсутність, просить винести рішення з урахуванням всіх наявних матеріалів справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані стороною вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2статті 16 ЦК України).

За частиною першою ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, законодавство визначає три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання права.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з ст.1216ЦКУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст.1217ЦКУкраїни спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218ЦКУкраїни до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 2 та 3статті1223ЦКУкраїнивизначено,що право на спадкування мають особи ,визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ч. 1 ст.1268ЦКУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ч. 3 ст.1268ЦКУкраїни спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу,він не заявив про відмову від неї

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Бердянського району Запорізької області з 03.03.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою територією України.

Пунктами 24 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, у тому числі територіальною громадою міста Севастополя, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлюють порядок прийняття спадщини в разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, і надають право спадкоємцям реалізувати свої права щодо спадкового майна на території України в загальному порядку (стаття 11-1).

Відповідно до свідоцтва про права власності на житло, виданого 08.01.1998 року Управлінням міського господарства виконкому Бердянської міської ради, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності трьом особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.11.2009 року.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ, Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 15.03.2023 року.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть завідуючого відділом РАЦС Муніципалітет міста САН-ЧІПРІАНО-Д`АВЕРСА Провінція КАЗЕРТА.

ОСОБА_3 залишив на ОСОБА_2 заповіт, який був посвідчений 10.07.2007 року приватним нотаріусом Бердянського нотаріального округу Запорізької області Данціг-Картофлицькою С.Я. № 1289.

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.11.2018 року. Тому частину квартири, яка належала ОСОБА_3 успадкувала ОСОБА_2 . Однак оформити право власності та отримати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці не встигли, що підтверджується відсутністю інформації в ДРРП.

На день смерті ОСОБА_4 з ним була зареєстрована ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 07.12.2018 року. Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Після смерті ОСОБА_4 , також донька померлого ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.09.2018 року. Однак оформити право власності та отримати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці не встигли, що підтверджується відсутністю інформації в ДРРП.

Тож, в силу дії ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_2 прийняла 1/2 частину спадщини після смерті ОСОБА_4 та спадщину після смерті ОСОБА_3 на їх частини спадщини.

Тож, на момент смерті ОСОБА_2 5/6 частини квартири АДРЕСА_2 , яка складалась з наступних часток: - 1/3 частки на підставі Свідоцтва про права власності на житло, виданого 08.01.1998 року Управлінням міського господарства виконкому Бердянської міської ради - 1/3 частин прийнятої але не оформленої спадщини після смерті ОСОБА_3 - 1/6 (1/2 від 1/3) частки прийнятої але не оформленої спадщини після смерті ОСОБА_4 . Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 окрім позивача не має.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_1 є онуком померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 14.01.2020 року ОСОБА_1 , де зазначено, що його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_6 , де зазначено, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 27.02.2025 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Заведено спадкову справу №28/2024.

Постановою від 03.06.2025 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Слепко А.В. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналу правового документу.

Верховним Судом України, у абзаці 3 п. 23 Постанови Пленуму від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У постанові від 22.09.2021 року у справі №227/3750/19 Верховний Суд дійшов висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

На підставі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставі не заборонених законом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а його цивільне право підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на 5/6 частини квартири АДРЕСА_2 , яка належала за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 273,274-279,354 ЦПК України,ст.ст.120,125 ЗК Українист.377 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, яка діє в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_1 право власності на 5/6 частини квартири АДРЕСА_2 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.01.2026 року.

Суддя Н.В.Фісун