Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №297/43/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/43/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України,

за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЗхРУ № 339652 від 15.12.2025 року, вбачається, що 15 грудня року, близько 14:25 год. прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 318 прикордонного знаку на околиці н.п. Батьово, в межах прикордонної смуги на відстані близько 1000 метрів від державного кордону, було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який під час затримання здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПС України під час безпосереднього виконання ним службових обов`язків пов`язаних з охороною держаного кордону України, а саме не надав документи для перевірки та не виконав неодноразово повторювальну вимогу старшого прикордонного наряду «Група реагування» лейтенанта ОСОБА_2 зупинитись вчиняти протиправні дії відмовився виконувати.

Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги передбачені п. 2 ст. 23 Закону України «Про ДПСУ» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. При цьому, згідно поданої заяви просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП: при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185-10 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відтак, суддя відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, вважає за можливе провести розгляд справи в відсутність ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 277 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП: орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 339652 від 15.12.2025 року, протоколом про адміністративне затримання від 15.12.2025 року, схемою виявлення та затримання ОСОБА_1 від 15.12.2025 року та рапортом від 15.12.2025 року.

Оцінивши вищевказані докази, кожен окремо та в їх сукупності, приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, тобто злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. 17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, обставини передбачені ст. ст. 34, 35 КУпАП, вважаю, що міра відповідальності, яка буде необхідною і достатньою для виховання порушника є адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

На переконання судді, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 і відповідатиме визначеній ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Крім цього, на підставі п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп..

Враховуючи викладене, керуючись ст. 185-10 ч. 1, ст. 283, п. 2 ст. 284 КУпАП, п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 винним за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь держави 665,60 гривень судового збору.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу..

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО