Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №276/950/25 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року

м. Київ

справа № 276/950/25

провадження № 61-13708св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Держава Україна в особі Головного управління національної поліції в Житомирській області,

третя особа - Коростишівська окружна прокуратура Житомирської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2025 року,постановлену у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Павицької Т. М., Шевчук А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління національної поліції в Житомирській області, в якому просив суд встановити надмірну тривалість досудового розслідування кримінального провадження № 12016060140000480 від 08 вересня 2016 року, встановити судом розумні процесуальні строки для виконання необхідних процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні № 12016060140000480 від 08 вересня 2016 року та стягнути з відповідача на його користь 62 279,58 грн на відшкодування майнової шкоди та 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 09 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ГУ НП в Житомирській області, третя особа - Коростишівська окружна прокуратура Житомирської області, про визнання надмірною тривалості досудового розслідування, встановлення розумних процесуальних строків, відшкодування майнової і моральної шкоди.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача про встановлення факту надмірної тривалості слідства та встановлення строків розглядаються в порядку кримінального судочинства, а вимога про стягнення шкоди є передчасною і не може бути розглянута до встановлення факту неправомірної бездіяльності в порядку КПК України.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хорошівського районного суду Житомирської області від 09 червня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Визнаючи неподаною апеляційну скаргу ОСОБА_1 та повертаючи її заявнику, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 04 липня 2025 року отримав копію ухвали від 26 червня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху і станом на 14 липня 2025 року не усунув недоліків апеляційної скарги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково повернув йому апеляційну скаргу на ухвалу Хорошівського районного суду Житомирської області від 09 червня 2025 року, оскільки він, отримавши 04 липня 2025 року копію ухвали суду від 26 червня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, 10 липня 2025 року на виконання вимог вказаної ухвали суду направив засобами поштового зв`язку до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додана нова редакція апеляційної скарги, яку апеляційний суд отримав 14 липня 2025 року.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2025 року представник Головного управління Національної поліції в Житомирській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.

У грудні 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03 листопада 2025 року для розгляду справи визначено такий склад колегії: суддя-доповідач - Коломієць Г. В. та судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_3 Луспеник Д. Д .

Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У листопаді 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2025 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_5 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2025 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.

Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2025 року справу призначено до розгляду колегією в складі п`яти суддів .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Абзацом першим частини другої статті 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина шоста статті 357 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) наголошено на тому, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.

Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 127/27294/20 (провадження № 61-16328св21) зазначив, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, за наявності доказів усунення недоліків апеляційної скарги на момент постановлення оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявникові.

У справі, яка переглядається, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хорошівського районного суду Житомирської області від 09 червня 2025 року залишено без руху. Надано строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, для направлення до Житомирського апеляційного суду апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 356 ЦПК України.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд виходив із того, що зі змісту апеляційної скарги неможливо зрозуміти, яку ухвалу ОСОБА_1 оскаржує і в чому полягає її незаконність і (або) необґрунтованість, у цій апеляційній скарзі зазначено два різні номери справи суду першої інстанції.

Копію ухвали Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2025 року ОСОБА_1 отримав 04 липня 2025 року.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 10 липня 2025 року направив засобами поштового зв`язку до апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додана апеляційна скарга у новій редакції (а. с. 220-226), яка отримана апеляційним судом 14 липня 2025 року (а. с. 218-219).

Відповідно до частини шостої статті 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Отже, ОСОБА_1 в межах встановленого ухвалою Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2025 року строку на усунення недоліків апеляційної скарги направив засобами поштового зв`язку заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, разом із апеляційною скаргою у новій редакції, а тому апеляційний суд дійшов передчасного висновку про визнання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Хорошівського районного суду Житомирської області від 09 червня 2025 року неподаною та повернення її заявнику з підстав, передбачених статтями 185, 357 ЦПК України.

За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначив, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Апеляційний суд не врахував зазначеного та повернув апеляційну скаргу без належних правових підстав, що не відповідає принципу верховенства права, а також порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У зв`язку з допущеними апеляційним судом порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про повернення апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2025 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк