Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №924/161/16 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2026 року Справа № 924/161/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

ініціюючого кредитора: Бонтлаба В.В., представника за довіреністю від 03.12.2021

арбітражного керуючого: Бурчака Ю.І., представника за довіреністю від 11.04.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "АДЛЄР" на ухвалу господарського суду Хмельницької області, постановлену 22.10.25р. суддею Крамаром С.І. о 16:01 у м.Хмельницькому, повний текст складено 27.10.25р. у справі № 924/161/16

за заявою Приватного підприємства "АДЛЄР" м. Київ

про порушення справи про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" смт. Стара Синява Старосинявський район Хмельницької області

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 22.10.25 у справі №924/161/16 у задоволенні клопотання кредитора - ПП "Адлєр" про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (скарга ПП "Адлєр", м. Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 року на бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури) відмовлено.

Клопотання голови комітету кредиторів - ПП "Адлєр" про відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (за рішенням комітету кредиторів) від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс" задоволено.

Відсторонено арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (вул. Ландау, 1, м. Луцьк; РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво №413 від 22.03.2013, е-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від виконання повноважень ліквідатора у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс".

Призначено ліквідатором ФГ "Роса Плюс" у справі №924/161/16 арбітражного керуючого - Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №40 від 31.01.2013року, адреса для листування: 0421 І, м. Київ, а/с №5).

Не погодившись із винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року по справі №924/161/16 в частині відмови ПП "АДЛЄР" у задоволені скарги на бездіяльність Ліквідатора ФГ "РОСА ПЛЮС" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965).

Прийняти нове рішення у справі №924/161/16 за скаргою ПП "АДЛЄР" на бездіяльність Ліквідатора ФГ "РОСА ПЛЮС" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965).

Задовольнити скаргу ПП "АДЛЄР" на бездіяльність Ліквідатора ФГ "РОСА ПЛЮС" -Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965).

Визнати неправомірною бездіяльність Ліквідатора ФГ "РОСА ПЛЮС" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965), котра виразилась у неповному, не належному та несвоєчасному здійснені заходів у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965) із врахуванням норм та положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Визнати роботу та діяльність Ліквідатора ФГ "РОСА ПЛЮС" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965) неповною, незадовільною, протиправною, необ`єктивною, несвоєчасною та такою, що порушує майнові інтереси Кредитора у даній справі.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 22 жовтня 2025 року по справі №924/161/16 залишити без змін.

Посилається на те, що відповідно до Постанови Господарського суду Хмельницької області від 23 червня 2016 у справі №924/161/16 визнано Фермерське господарство "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9: Код СДРГЮУ 34638965) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича. З моменту оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом ліквідаційна процедура у даній справі триває більше дев`яти років.

Ліквідатор не довів до відома кредиторів інформації про стан ліквідаційної процедури в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район. смт.Стара Синява, вул.Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965).

Звертає увагу на те, що ліквідатор в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965) не виконує своїх повноважень, не враховує зміст та сутність висновків суду та судових рішень в межах даної справи.

Будучи обізнаним із змістом ухвали Господарського суду Хмельницької області від 02 жовтня 2018 по справі №924/161/16, та положеннями чинного законодавства України, ліквідатор ФГ "Роса Плюс" - арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965) не скликав збори кредиторів ані щодо затвердження суми винагороди та витрат в межах даної справи за певний період, ані щодо звітування про проведення роботу під час судової процедури ліквідації, оскільки погодження розміру винагороди є процесуально-правовим наслідком розгляду та затвердження звіту про виконану роботу.

ПП "Адлєр", на підтвердження неправомірності та безпідставності допущеної та триваючої на сьогодні бездіяльності Ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі 16924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965), зазначає та просить врахувати, зокрема, наступне.

В межах даної справи було встановлено той факт, що 01 березня 2016 року між Агрофірмою "Голованівськ" у формі ТОВ (первісний боржник), ФГ "Кібела" (новий боржник) та ФГ "Роса Плюс" (кредитор) укладено договір про перевід боргу №2, за умовами якого первісний боржник передає новому боржнику грошовий борг у розмірі 2 629 489,96 грн, а новий боржник приймає на себе зобов`язання первісного боржника і стає боржником перед кредитором.

03 травня 2017 ПП "АДЛЄР" було подано позов до ФГ "Роса Плюс", Агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела" про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016, укладеного між агрофірмою "Голованівськ" у формі ТОВ (первісний боржник), ФГ "Кібела" (новий боржник) та ФГ "Роса Плюс" (банкрутом), а також про включення права вимоги ФГ "Роса Плюс" до Агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ про сплату 2 629 489,96грн до складу ліквідаційної маси боржника, яка подана в межах справи про банкрутство №924/161/16. В цей же час, із врахуванням статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідний обов`язок існував перед безпосередньо ліквідатором в межах даної справи, будучи наділеним при цьому певними владними можливостями.

Втім, як за період із 31 січня 2017 (дата початку листування ліквідатора із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела" по 28 квітня 2017 (формальна дата повторного направлення визначеного змісту ліквідатором вимог до АФ "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела"), так і в подальшому ліквідатором не було подано до суду позову (скористатись своїм правом був змушений безпосередньо кредитор) відповідно до його предмету та підстав, що був окреслений згідно ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16.

Відповідно до Ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року у справі №924/161/16 відмовлено ПП "Адлєр" у задоволені відповідного позову. Натомість, згідно Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2017 по справі №924/161/16, частково задоволено апеляційну скаргу ПП "Адлєр" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16 та прийнято судове рішення відповідно до її резолютивної частини.

Зазначає, що ініціатором захисту прав боржника та пошуком заходів/можливостей поповнення ліквідаційної маси, шляхом апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16 виступав не ліквідатор, а кредитор - ПП "Адлєр".

За рахунок активних процесуальних дій ПП "Адлєр", котрі мали свій позитивний результат у формі здобуття та/або виникнення матеріально-правової вимоги про стягнення заборгованості із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ на користь ФГ "Роса Плюс" у зв`язку із визнанням недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016 року, станом на 30 серпня 2017 у ліквідатора виникло право на подання відповідного позову та обов`язок на вжиття дій щодо повернення майна (коштів), належних боржнику, та формування (наповнення) ліквідаційної маси. Натомість, ліквідатор ФГ "Роса Плюс" - арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович лише 03 вересня 2020, тобто майже більше ніж через три роки, після набуття такого права (30.08.2017), подав до Господарського суду Хмельницької області позов про стягнення відповідної заборгованості.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 по справі №924/161/16 (924/994/20) позовні вимог про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ були задоволені судом. Поряд із цим, порушуючи принцип своєчасності та належності, лише наприкінці квітня 2021 року ліквідатором боржника було ініційоване питання відкриття виконавчого провадження №65305285 згідно поданої ліквідатором від імені боржника певної заяви до Приватного виконавця Мехед О.В.

Із врахуванням вказаного вище, зауважує, що на підставі Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2017 по справі №924/995/17 та Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 21 листопада 2017 по справі №912/5429/17 позовну заяву Ліквідатора ФГ "Роса Плюс" про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ було повернуто із тих самих підстав, котрі було усунуто ліквідатором лише вересні 2020, що підтверджується Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21 вересня 2020 року по справі №924/161/16 (924/994/20).

Наголошує на тому, що у період із січня 2017 (дата початку вжиття удаваних тривалих без результативних дій) по вересень 2020 (дата завершення бездіяльності щодо не вжиття дій, результати котрих на сьогодні не змогли дати жодного-позитивного результату), АФ "Голованівськ" у формі ТОВ стала неплатоспроможною, було змінено не лише засновників, а й керівника, обороти та активи АФ "Голованівськ" у формі ТОВ зменшились та взагалі виявились відсутніми, що призвело до неможливості стягнути кошти згідно рішення суду по справі №924/161/16 (924/994/20).

Звертає увагу на те, що ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - Арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем, за період із 21 квітня 2021 (дата відкриття виконавчого провадження №65305285) по сьогодні жодного разу, в порядку клопотання перед судом про здійснення судового контролю за виконання прийнятого судом рішення по справі №924/161/16 (924/994/20), не подано скаргу на бездіяльність особи, що здійснює примусове виконання рішення суду, на підставі статті 339, 340 ГПК України.

Вказує, що рішенням Господарського суд Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01 квітня 2025, частково задоволено позов Приватного підприємства "Адлєр" до Ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича, ФГ "Роса Плюс", ТОВ "Волиньпродторг", ТОВ "Ю.БІ3" про визнання незаконними дій ліквідатора з підготовки до продажу майна, визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна, визнання недійсним акту від 31 січня 2024 про придбання майна на аукціоні (в межах справи за заявою ПП "Адлєр" до ФГ "Роса Плюс" про порушення справи про банкрутство). Визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна Фермерського господарства "Роса Плюс", оформлені Протоколом про проведення аукціону №ВКО001-ІІА-20240119-62766, який сформовано 29.01.2024 та підписано 30.01.2024; визнано недійсним акт від 31.01.2024 про придбання майна (корпоративних прав та прав вимоги) на аукціоні згідно Протоколу про проведення електронного аукціону №ВКО001-ГА-20240119-62766, підписаний ліквідатором ФГ "Роса Плюс" Михайловським С.В. та представником ТОВ "Волиньпродторг" за результатами другого повторного аукціону з продаж) майна ФГ "Роса Плюс", оформленими Протоколом про проведення аукціону №ВКО001-Г А-20240119-62766, який сформовано 29.01.2024 та підписано 30.01.2024.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01.04.2025 обґрунтовано та мотивовано наявність порушень норм чинного законодавства України зі сторони ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час підготовки до продажу майна боржника, порушенням майнових та процесуальних інтересів кредитора та боржника в межах справи М924/161/16, а також: невідповідність результатів аукціону положенням Кодексу України з процедур банкрутства.

Вважає за доцільне наголосити на тому, що Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 25 червня 2025 року по справі №924/161/16 (924/443/24), залишено без задоволення апеляційну скаргу ліквідатора Фермерського господарства "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича на рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01 квітня 2025, а рішення Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01 квітня 2025 року залишено без змін як законне, правомірне та обґрунтоване.

Наведене вище є наслідком та проявом неналежною виконання ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - Арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем своїх обов`язків та неналежного використання наданих прав в межах даної справи.

Разом з тим вказує на свідомі факти заінтересованості ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича до ТОВ "Волиньпродторг", оскільки засновником та/або власником ТОВ "Волиньпродторг" (43000, місто Луцьк, вулиця Глушець, будинок 49; Код ЄДРПОУ 42087246) є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий є рідним батьком Михайловського Сергія Володимировича , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із урахуванням законодавчих змін, пов`язаних із наданням законодавцем права користувачу земельної ділянки відчужувати право оренди без погодження з власником земельної ділянки та можливості включення до ліквідаційної маси боржника майнових прав, ліквідатор ФГ "Роса Плюс" - арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965) зобов`язаний був включити право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", кадастровий номер 6824487500:02:001:0092 загальною площею 20га, яка розташована на території Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, до ліквідаційної маси та здійснити його реалізацію на торгах/аукціоні, відповідно до умов та порядку згідно чинного законодавства України.

Звертає увагу, що втім, й по сьогодні відсутні докази включення ліквідатором до ліквідаційної маси боржника вказаних вище майнових прав, а також відсутні докази здійснення їх реалізації відповідно до порядку визначеному чинним законодавством України.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Михайловський С.В. наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПП "АДЛЄР" на рішення суду першої інстанції повністю.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.

Представник арбітражного керуючого заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення скаржника та представника арбітражного керуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2016 порушено провадження у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (вул.Філатова, 9, смт.Стара Синява, Старосинявський район Хмельницької області, код 34638965), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Фермерського господарства "Роса Плюс" та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Михайловського С.В.

Ухвалою суду від 08.06.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ФГ "Роса Плюс" на загальну суму 849 752,51грн.

Постановою від 23.06.2016 судом визнано банкрутом Фермерське господарство "Роса Плюс", відкрито ліквідаційну процедуру строком до 23.12.2016, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (вул.Ландау,1, м.Луцьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво №413 від 22.03.2013, E-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Ухвалами суду строк ліквідаційної процедури банкрута - ФГ "Роса Плюс" було продовжено.

04.09.2025 на адресу суду надійшла скарга ПП "Адлєр", м.Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 на бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури, згідно якої кредитор просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс", котра виразилась у неповному, неналежному та несвоєчасному здійснені заходів у справі про банкрутство із врахуванням норм та положень Кодексу України з процедур банкрутства;

- визнати роботу та діяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс" неповною, незадовільною, протиправною, необ`єктивною, несвоєчасною та такою, що порушує майнові інтереси кредитора у даній справі;

- задовольнити заяву ПП "Адлєр" як голови комітету кредиторів про відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс";

- відсторонити ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс";

- ліквідатором ФГ "Роса Плюс" призначити арбітражного керуючого - Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №40 від 31.01.2013.

Ухвалою суду від 04.09.2025 скаргу ПП "Адлєр", м.Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 на дії (бездіяльність) ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури призначено до розгляду в судовому засіданні.

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 22.10.25 у справі №924/161/16 у задоволенні клопотання кредитора - ПП "Адлєр" про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (скарга ПП "Адлєр", м. Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 року на бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури) відмовлено.

Клопотання голови комітету кредиторів - ПП "Адлєр" про відсторонення ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (за рішенням комітету кредиторів) від участі у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс" задоволено.

Відсторонено арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича (вул. Ландау, 1, м. Луцьк; РНОКПП НОМЕР_1 , свідоцтво №413 від 22.03.2013, е-mail ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від виконання повноважень ліквідатора у справі №924/161/16 про банкрутство ФГ "Роса Плюс".

Призначено ліквідатором ФГ "Роса Плюс" у справі №924/161/16 арбітражного керуючого - Косякевича Сергія Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №40 від 31.01.2013року, адреса для листування: 0421 І, м. Київ, а/с №5).

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що скаржник не погоджується із ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання кредитора - ПП "Адлєр" про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (скарга ПП "Адлєр", м. Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 на бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури).

Таким чином колегія суддів переглядає оскаржену ухвалу лише у вказаній вище частині.

За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; керуючий санацією - арбітражний керуючий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - керівник боржника, призначений господарським судом для здійснення процедури санації боржника.

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.

В силу ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Отже, при реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Крім того, дії арбітражного керуючого мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів інших учасників провадження у справі про банкрутство, виходячи з основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 ст. 3 Цивільного кодексу України). Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №24/5005/10848/2012.

Відповідно до абз.12 ч.1 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

У частинах 1,3 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

У статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено повноваження ліквідатора. Так, відповідно до ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.

Відповідно до ч.6 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Механізм захисту права кредитора, інших учасників справи про банкрутство від помилки або незаконних дій ліквідатора законодавець реалізував, визначивши в розділі І книги другої КУзПБ обсяг і підстави відповідальності арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання обов`язків.

Зокрема, невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків законодавець відносить до дисциплінарного проступку, що є підставою для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (частина перша, пункт 3 частини другої статті 19 КУзПБ).

Разом з тим, ч. 4 ст. 28 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; припинення діяльності арбітражного керуючого;) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів; наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав.

Клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень має містити кандидатуру арбітражного керуючого для його призначення для виконання повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень та призначення іншого арбітражного керуючого.

Отже, усунення (відсторонення, припинення повноважень) арбітражного керуючого (ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, зокрема внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов`язків відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Колегія суддів зауважує, що до виконання повноважень та обов`язків арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі - ліквідатора (керуючого реалізацією майна боржника - у процедурі погашення боргів для справ про неплатоспроможність фізичної особи), то законодавець в положеннях КУзПБ окремо врегулював порядок та умови захисту від помилки або незаконних дій арбітражного керуючого на цій стадії провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Так, згідно із частиною третьою статті 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Наведеній нормі кореспондують положення частини шостої статті 61 цього Кодексу, згідно з якими дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Щодо правил вирішення справ про оскарження дій (бездіяльності) арбітражного керуючого слід звернутися до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі №910/21840/14.

Так у справі № 910/21840/14 Верховний Суд дійшов висновків, що за змістом положень КУзПБ (зокрема, ст.60, 61, 65), заперечень та незгоди з діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, під час здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності), а також враховуючи мету, яку намагається досягнути заявник, не погоджуючись та оскаржуючи дії (бездіяльність) арбітражного керуючого, звернення заявника умовно можна поділити на три типи, згідно з якими заявник домагається:

- усунення та виправлення арбітражним керуючим відповідних помилок, недоліків при виконанні своїх обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність) задля приведення до належного виконання цих обов`язків, і, відповідно, до належного здійснення процедури банкрутства (неплатоспроможності);

- відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- відшкодування арбітражним керуючим шкоди, заподіяної ним при виконанні відповідних повноважень та обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Принцип диспозитивності господарського судочинства, закріплений в статті 14 ГПК України, виражається і в частині визначення заявником форми звернення до суду, і в частині предмету такого звернення. Предмет процесуального звернення має кореспондуватися з фактичними і юридичними підставами.

Отримавши процесуальне звернення, суд, керуючись завданнями господарського судочинства та з метою визначення порядку здійснення провадження у справі, повинен відповідно кваліфікувати таке звернення, відповідальність за що покладається на суд.

При цьому колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що як вбачається із матеріалів справи, подане ПП "Адлєр", м.Київ до суду звернення вих.№07-1/08 від 07.08.2025 (яке назване ним скаргою) не містить вимог до ліквідатора задля приведення до належного виконання його обов`язків і, відповідно, до належного здійснення процедури банкрутства. Отже, його подано не з метою усунення та виправлення арбітражним керуючим відповідних конкретних помилок, недоліків при виконанні ним обов`язків у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Посилаючись на бездіяльність та дії ліквідатора - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича заявник просить відсторонити його від виконання ним обов`язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у відповідній справі з призначенням іншого арбітражного керуючого для виконання відповідних функцій (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого скаржник посилався на наступні обставини:

- відсутність жодних перешкод у належному, повному та своєчасному здійсненні ліквідаційних заходів проведення в межах даної справи, зокрема, починаючи від направлення відповідних листів, запитів, пропозицій, клопотань та заяв до вжиття заходів щодо погодження умов аукціону щодо продажу майна Банкрута;

- не існувало жодних перешкод у арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича, до виключної компетенції котрого належить скликання зборів кредиторів, до вжиття заходів щодо погодження умов аукціону щодо продажу майна Банкрута;

- не існувало жодних перешкод у арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича, до виключної компетенції котрого належить скликання зборів кредиторів, до вжиття заходів щодо погодження умов аукціону щодо продажу майна Банкрута;

- матеріали справи не містять будь-яких доказів реального виконання ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем своїх повноважень та обов`язків, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, або мотивованих пояснень щодо причин невчинення дій, передбачених статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства;

- ліквідатором як комітету кредиторів взагалі та заявнику зокрема, не надано, в тому числі, в підтвердження належного виконання ним своїх обов`язків, доказів здійснення всіх заходів, в межах наданих Кодексу України з процедур банкрутства повноважень, спрямованих на виявлення майнових активів, їх реалізацію та задоволення вимог кредиторів та ліквідацію банкрута, інформації про наявність грошових коштів на рахунках боржника, систематизованим переліком майна, що було реалізоване, майна, що входить до складу ліквідаційної маси і є нереалізованим станом на день судового розгляду справи, тощо;

- у справі відсутні факти та обставини належного проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника із врахуванням положень статей 61-63,65 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, ліквідатор, переслідуючи свідомий умисел збагатитись за рахунок кредиторів у даній справі, продовжує згідно статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства обраховувати собі грошову винагороду на нібито здійснення ліквідаційних заходів та перебування на посаді ліквідатора в межах даної справи;

- подані щомісячні звіти про проведену роботу, котрі були скеровані на адресу кредитора в період по листопада 2018 року включно в більшості (на 95%) є ідентичними та подібними одне одному, та такими, що не відображають повноту та об`єктивність здійсненних ліквідаційних заходів у даній справі;

- існуючі звіти за період, котрий вони подавались як до суду, так і до кредитора, є підтвердженням раніше зробленої (до листопада 2018 року; із грудня 2018 року звіти ліквідатором не подавались) певної роботи;

- ліквідатор фактично приймав участь лише 10-15% від всіх призначених судових справ в період із 23 червня 2016 року;

- належних, повних, своєчасних та об`єктивних ліквідаційних дій (заходів) у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код СДРПОУ 34638965) ліквідатор Михайловський Сергій Володимирович не вчинив;

- ліквідатор не довів до відома кредиторів інформації про стан ліквідаційної процедури в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965);

- ліквідатор в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965) не виконує своїх повноважень, не враховує зміст та сутність висновків суду та судових рішень в межах даної справи. (Не скликав збори кредиторів ані щодо затвердження суми винагороди та витрат в межах даної справи за певний період, ані щодо звітування про проведення роботу під час судової процедури ліквідації, оскільки погодження розміру винагороди є процесуально-правовим наслідком розгляду та затвердження звіту про виконану роботу);

- ПП "АДЛЄР" було подано позов до ФГ "Роса Плюс", Агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ та ФГ "Кібела" про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016, укладеного між агрофірмою "Голованівськ" у формі ТОВ (первісний боржник), ФГ "Кібела" (новий боржник) та ФГ "Роса Плюс" (банкрутом), а також про включення права вимоги ФГ "Роса Плюс" до Агрофірми "Голованівськ" у формі ТОВ про сплату 2 629 489,96грн до складу ліквідаційної маси боржника, яка подана в межах справи про банкрутство №924/161/16. В цей же час, із врахуванням статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідний обов`язок існував перед безпосередньо ліквідатором в межах даної справи, будучи наділеним при цьому певними владними можливостями. Втім ліквідатором не було подано до суду позову (скористатись своїм правом був змушений безпосередньо кредитор);

- ініціатором захисту прав боржника та пошуком заходів/можливостей поповнення ліквідаційної маси, шляхом апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16 виступав не ліквідатор, а кредитор - ПП "Адлєр";

- за рахунок активних процесуальних дій кредитора - ПП "Адлєр", котрі мали свій позитивний результат у формі здобуття та/або виникнення матеріально-правової вимоги про стягнення заборгованості із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ на користь ФГ "Роса Плюс" у зв`язку із визнанням недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016 року, станом на 30 серпня 2017 у ліквідатора виникло право на подання відповідного позову та обов`язок на вжиття дій щодо повернення майна (коштів), належних боржнику, та формування (наповнення) ліквідаційної маси. Натомість, ліквідатор ФГ "Роса Плюс" - арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович лише 03 вересня 2020, тобто майже більше ніж через три роки, після набуття такого права (30.08.2017), подав до Господарського суду Хмельницької області позов про стягнення відповідної заборгованості. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09 лютого 2021 по справі №924/161/16 (924/994/20) позовні вимоги про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ були задоволені судом. Поряд із цим, порушуючи принцип своєчасності та належності, лише наприкінці квітня 2021 року ліквідатором боржника було ініційоване питання відкриття виконавчого провадження №65305285 згідно поданої ліквідатором від імені боржника певної заяви до Приватного виконавця Мехед О.В.;

- на підставі ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2017 по справі №924/995/17 та Ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 21 листопада 2017 по справі №912/5429/17 позовну заяву Ліквідатора ФГ "Роса Плюс" про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ було повернуто із тих самих підстав, котрі було усунуто ліквідатором лише вересні 2020, що підтверджується Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21 вересня 2020 року по справі №924/161/16 (924/994/20);

- ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - Арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем, за період із 21 квітня 2021 (дата відкриття виконавчого провадження №65305285) по сьогодні жодного разу, в порядку клопотання перед судом про здійснення судового контролю за виконання прийнятого судом рішення по справі №924/161/16 (924/994/20), не подано скаргу на бездіяльність особи, що здійснює примусове виконання рішення суду, на підставі статей 339, 340 ГПК України;

- рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01.04.2025 обґрунтовано та мотивовано наявність порушень норм чинного законодавства України зі сторони ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час підготовки до продажу майна боржника, порушенням майнових та процесуальних інтересів кредитора та боржника в межах справи М924/161/16, а також: невідповідність результатів аукціону положенням Кодексу України з процедур банкрутства;

- факти заінтересованості ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича стосовно ТОВ "Волиньпродторг", оскільки засновником та/або власником ТОВ "Волиньпродторг" (43000, місто Луцьк, вулиця Глушець, будинок 49; Код ЄДРПОУ 42087246) є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий є рідним батьком Михайловського Сергія Володимировича , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965) зобов`язаний був включити право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", кадастровий номер 6824487500:02:001:0092 загальною площею 20га, яка розташована на території Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, до ліквідаційної маси та здійснити його реалізацію на торгах/аукціоні;

- ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем не було встановлено наявність здійснення відчуження належного боржнику майна, а саме на праві речового права - право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Жодних заходів направлених на встановлення третіх осіб на чию користь було здійснено відчуження майна (права оренди земельних ділянок) боржника та переведення його активів, осіб котрі здійснювали від імені боржника таке відчуження, в період виникнення та існування вимог кредиторів у даній справі, а також підстав (документів), виходячи із котрих мало місце таке відчуження, не вжито й по сьогодні.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 етапі 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).

На переконання суду апеляційної інстанції, з доводів щодо "відсутності жодних перешкод у належному, повному та своєчасному здійсненні арбітражним керуючим ліквідаційних заходів проведення в межах даної справи; будь-яких доказів реального виконання ліквідатором боржника - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем своїх повноважень та обов`язків, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; ненадання доказів здійснення всіх заходів, в межах наданих Кодексом України з процедур банкрутства повноважень, спрямованих на виявлення майнових активів, їх реалізацію та задоволення вимог кредиторів та ліквідацію банкрута, інформації про наявність грошових коштів на рахунках боржника, систематизованим переліком майна, що було реалізоване, майна, що входить до складу ліквідаційної маси і є нереалізованим станом на день судового розгляду справи, тощо; відсутності фактів та обставин належного проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника із врахуванням положень статей 61-63,65 Кодексу України з процедур банкрутства" і ін. не вбачається, порушення яких саме конкретних норм було допущено ліквідатором, а також у чому саме полягає неповність, незадовільність, протиправність, необ`єктивність та несвоєчасність тих чи інших дій ліквідатора, та яким чином такі дії чи бездіяльність вплинули на формування ліквідаційної маси та подальший продаж виявлених активів боржника, а скаржником вказано лише загальні формулювання порушень законодавства.

При таких обставинах, відсутності посилань скаржника на конкретні фактичні обставини, суд позбавлений можливості оцінити обґрунтованість дій чи бездіяльності ліквідатора у справі і надати їм об`єктивну оцінку на предмет відповідності законодавству.

Крім того, щодо доводів про те, що ліквідатор не довів до відома кредиторів інформації про стан ліквідаційної процедури в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт. Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965); що ліквідатор в межах справи №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова, 9; Код ЄДРПОУ 34638965) не виконує своїх повноважень, не враховує зміст та сутність висновків суду та судових рішень в межах даної справи; що ліквідатор не скликав збори кредиторів ані щодо затвердження суми винагороди та витрат в межах даної справи за певний період, ані щодо звітування про проведену роботу під час судової процедури ліквідації, оскільки погодження розміру винагороди є процесуально-правовим наслідком розгляду та затвердження звіту про виконану роботу, то колегія суддів також зазначає, що вони не підтверджені будь-якими доказами.

Разом з тим, слід врахувати, що підставою для не затвердження звіту ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2018 стало не те, що ліквідатор не здійснював покладені на нього обов`язки, а те, що такий звіт затверджується за результатами ліквідаційної процедури, а також повинен бути схвалений комітетом кредиторів. У свою чергу, лист ліквідатора до ПП "АДЛЄР", як вказує ліквідатор, про затвердження цього звіту не був кредитором розглянутий.

Щодо доводів скарги про те, що подані щомісячні звіти про проведену роботу, котрі були скеровані на адресу кредитора в період по листопада 2018 року включно в більшості (на 95%) є ідентичними та подібними одне одному, та такими, що не відображають повноту та об`єктивність здійсненних ліквідаційних заходів у даній справі; та що існуючі звіти за період, котрий вони подавались як до суду, так і до кредитора, є підтвердженням раніше зробленої (до листопада 2018 року; із грудня 2018 року звіти Ліквідатором не подавались) певної роботи, а ліквідатор фактично приймав участь лише 10-15% від всіх призначених судових справ в період із 23 червня 2016 року, то суд апеляційної інстанції зазначає, що форма звітності арбітражного керуючого перед кредиторами не встановлена законодавством, а ліквідатор наділений повноваженнями приймати участь у судовому засіданні через свого повноважного представника. Відсутність письмових звітів само по собі не може бути підтвердженням невиконання тих чи інших обов`язків ліквідатором, або доказом його бездіяльності.

Щодо доводів скарги про те, що обов`язок подання позовної заяви про визнання недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016 законодавством покладено на ліквідатора, а ініціатором захисту прав боржника та пошуком заходів/можливостей поповнення ліквідаційної маси, шляхом апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 18 липня 2017 у справі №924/161/16 виступав не ліквідатор, а кредитор - ПП "Адлєр", судом враховується, що право оскарження правочину є правом кредитора. І ці обставини не свідчать про те, що ліквідатор припустився порушень законодавства. Крім того, подання позову саме від ПП "АДЛЄР", згідно пояснень ліквідатора, було погоджено між ліквідатором і кредитором, адже на рахунку боржника були відсутні кошти для оплати судового збору.

Щодо доводів скарги про те, що у зв`язку із визнанням недійсним договору про перевід боргу №2 від 01 березня 2016, станом на 30 серпня 2017 у ліквідатора виникло право на подання відповідного позову та обов`язок на вжиття дій щодо повернення майна (коштів), належних боржнику, та формування (наповнення) ліквідаційної маси, а ліквідатор лише 03 вересня 2020, тобто майже більше ніж через три роки, після набуття такого права (30.08.2017), подав до Господарського суду Хмельницької області позов про стягнення відповідної заборгованості, то на підставі ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2017 по справі №924/995/17 та ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 21 листопада 2017 по справі №912/5429/17, згідно якої позовну заяву ліквідатора ФГ "Роса Плюс" про стягнення коштів із АФ "Голованівськ" у формі ТОВ було повернуто із тих самих підстав, котрі було усунуто ліквідатором лише вересні 2020, що підтверджується ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21 вересня 2020 року по справі №924/161/16 (924/994/20), судом враховується, що ліквідатор несе усі витрати, у тому числі і на оплату судового збору, власним коштом.

Щодо доводів скарги про те, що рішенням Господарського суду Хмельницької області по справі №924/161/16 (924/443/24) від 01.04.2025 обґрунтовано та мотивовано наявність порушень норм чинного законодавства України зі сторони ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайлівського С.В. під час підготовки до продажу майна боржника, порушенням майнових та процесуальних інтересів кредитора та боржника в межах справи №924/161/16, а також невідповідність результатів аукціону положенням Кодексу України з процедур банкрутства, судом звертається увага на те, що факт визнання судом недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС", які оформлені Протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20240119-62766, який сформовано 29.01.2024 та підписано 30.01.2024, сам по собі не свідчить про бездіяльність ліквідатора. У рішеннях суду у цьому провадженні зазначено, що "умови продажу майна боржника потребували актуалізації щодо визначення вартості майна банкрута, уточнення та отримання згоди позивача, як кредитора, відносно умов другого повторного аукціону та встановлення об`єктивних обставин щодо зволікання в часі з проведенням другого повторного аукціону, що могло перешкодити у продажу майна боржника за найвищою ціною". На переконання колегії суддів нездійснення ліквідатором актуалізації вартості майна банкрута не слід кваліфікувати, як підставу для відсторонення арбітражного керуючого від виконання своїх повноважень.

Факт визнання судом у справі №924/161/16(924/443/24) недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна Фермерського господарства "РОСА ПЛЮС", сам по собі не свідчить про бездіяльність ліквідатора, адже останній у своїх діях керувався імперативними приписами ч.4 ст.79 КУзПБ, а саме: початковою ціною другого повторного аукціону є зменшена на 25 відсотків початкова ціна першого повторного аукціону.

Щодо доводів скарги про те, що факти заінтересованості ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - Арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича стосовно ТОВ "Волиньпродторг", оскільки засновником та/або власником ТОВ "Волиньпродторг" (43000, місто Луцьк, вулиця Глушець, будинок 49; Код ЄДРПОУ 42087246) є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий є рідним батьком Михайловського Сергія Володимировича , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судом приймається до уваги, що як вбачається із матеріалів справи, станом на час проведення аукціону (2024 рік) - засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Волиньпродторг" була інша фізична особа, а саме - гр. ОСОБА_3 (станом на 29.01.2024). При цьому, при досліджені поданих ПП „АДЛЄР" матеріалів документи, які підтверджують їх родинні зв`язки, відсутні.

Крім того, слід звернути увагу, що відчуження майна відбувалось шляхом проведення електронного аукціону в електронній торговій системі. Тобто, за таких умов, усім бажаючим, учасникам, а також спостерігачам гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону. Електронна торгова система - це дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що складається з центральної бази даних та авторизованих електронних майданчиків, які взаємодіють із центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних. Електронна торгова система повинна бути загальнодоступною, недискримінаційною та гарантувати рівні права та доступ до інформації всім бажаючим, а при обміні і збереженні інформації та документів має забезпечуватися непорушність даних про учасників під час проведення аукціону та їх конфіденційність до моменту завершення аукціону.

Таким чином, усім бажаючим надається можливість участі в аукціоні. При цьому, як вбачається з матеріалів справи №924/161/16(924/443/24) аукціон з продажу майна боржника проводився третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю. БІЗ".

Щодо доводів скарги про те, що арбітражний керуючий Михайловський Сергій Володимирович під час здійснення ліквідаційної процедури у справі №924/161/16 про банкрутство Фермерського господарства "Роса Плюс" (31400, Хмельницька область, Старосинявський район, смт.Стара Синява, вулиця Філатова,9; Код ЄДРПОУ 34638965) зобов`язаний був включити право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", кадастровий номер 6824487500:02:001:0092 загальною площею 20га, яка розташована на території Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, до ліквідаційної маси та здійснити його реалізацію на торгах/аукціоні, а також, що ліквідатором ФГ "Роса Плюс" - арбітражним керуючим Михайловським Сергієм Володимировичем не було встановлено наявність здійснення відчуження належного боржнику майна, а саме на праві речового права - права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та не вжито жодних заходів направлених на встановлення третіх осіб на чию користь було здійснено відчуження майна (права оренди земельних ділянок) боржника, переведення його активів, осіб котрі здійснювали від імені боржника таке відчуження, в період виникнення та існування вимог кредиторів у даній справі, а також підстав (документів), виходячи із котрих мало місце таке відчуження, суд апеляційної інстанції вказує таке.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 березня 2020 року по справі №904/968/18, Велика Палата сформувала висновки наступного змісту:

„6.20. За змістом статей 177, 178 ЦК України майнові права є об`єктами цивільних прав, можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

6.21. Спеціальні норми, що регулюють відносини з обігу земельних ділянок, містяться у ЗК України, за статтею 2 якого об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

6.22. Згідно із частиною першою статті 93 цього Кодексу право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне визначення містить і стаття 1 Закону України „Про оренду землі".

6.23. З огляду на перелічені вище положення законодавства, а також приписи абзацу сьомого пункту 2 статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статті 317 ЦК України, право оренди є речовим правом на нерухоме майно, похідним від права власності та притаманним саме власнику такого майна.

6.24. Тому частиною п`ятою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки визнано оборотоздатним об`єктом для власника такої ділянки, що слідує з положення цієї частини про те, що „право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом".

6.25. Також за абзацом третім частини другої статті 135 ЗК України „продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. У такому разі земельні торги регулюються положеннями цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом чи договором з виконавцем земельних торгів". Тож спеціальним законодавством право ініціювати та продавати серед іншого і право на оренду земельної ділянки надано саме власнику земельної ділянки.

6.28. За статтею 5 цього Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

6.29. Повноваження щодо використання орендованої земельної ділянки чи права на неї як і виключення стосовно окремих повноважень (суборенда земельної ділянки, якщо передбачено договором або за згодою орендодавця; перехід права на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди; відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності лише за певних умов; право на обмін права оренди на земельні ділянки, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення за певних умов) врегульовано статтями 8, 8-1, 8-2, 25 Закону України „Про оренду землі".

6.30. За частиною шостою статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Однак така передача земельної ділянки у володіння та користування іншій особі не породжує самостійних договірних відносин між власником земельної ділянки та суборендарем, не змінює та не припиняє існуючий договір оренди, не породжує відчуження цього права та, відтак, не припиняє право оренди орендаря.

6.31. Наділення орендаря окремими повноваженнями щодо права на оренду земельної ділянки не дає підстав для прирівнювання цього майнового права до емфітевзису і суперфіцію, щодо яких законодавством чітко визначено самостійний правовий режим.

6.32. Умови і підстави укладення договору оренди землі, зміна умов такого договору врегульовані положеннями статей 16 та 30 Закону України „Про оренду землі", які передбачають згоду орендодавця та орендаря на укладення чи зміну умов договору, незалежно від форми власності на земельну ділянку, без будь-яких застережень. Серед підстав укладення договору оренди земельної ділянки названі цивільно-правові договори або спадкування (частина третя статті 16 цього Закону).

6.37. З аналізу статей 93 і 135 ЗК України, положень Закону України „Про оренду землі", статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" слідує, що право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте орендарем на підставі договору оренди, є похідним від права власності майновим правом у розумінні статей 177 і 178 ЦК України, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності.

6.38. Рівень оборотоздатності права на оренду (права оренди) земельної ділянки залежно від визначеного суб`єкта права на оренду земельної ділянки, який має право його відчужувати (власник (орендодавець) земельної ділянки, заставодержатель), виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзіс і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку."

Таким чином, право оренди земельної ділянки банкрута-орендаря, яке як майнове право є за змістом наведених вище законодавчих норм відмінним від майна (коштів) об`єктом цивільних прав та має обмежену оборотоздатність для банкрута-орендаря, тобто реалізація права оренди земельної ділянки, можлива стосовно власника земельної ділянки (орендодавця), а також у тих випадках, коли право на таке відчуження щодо іншої, крім власника, особи, передбачено законом або договором (емфітевзіс, суперфіцій, заставодержатель права оренди земельної ділянки тощо). Відтак, реалізованими можуть бути лише ті майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, а кошти, виручені від їх продажу, спрямувати на погашення вимог кредиторів до боржника.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що ФГ „РОСА ПЛЮС" не належить до кола осіб з правом ініціювання продажу права на оренду земельної ділянки, а право на оренду (право оренди) земельної ділянки, яке набуте ФГ „РОСА ПЛЮС" на підставі договорів оренди земельної ділянки, в тому числі земельної ділянки (паю), є похідним від права власності майновим правом у розумінні статей 177 і 178 ЦК України, щодо якого законодавством установлено певні обмеження, які визначають рівень його оборотоздатності, що виключає наявність підстав вважати обґрунтованими твердження ПП „АДЛЄР" про необхідність реалізації права оренди земельної ділянки, набутого ФГ „РОСА ПЛЮС" на підставі договорів оренди земельних ділянок, в тому числі земельних ділянок (паїв), в межах ліквідаційної процедури ФГ „РОСА ПЛЮС", тому відповідні твердження скаржника спростовуються наведеним вище та відхиляються судом.

Крім того, згідно ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Водночас, земельна ділянка сільськогосподарського призначення кадастровий номер 6824487500:02:001:0092 загальною площею 20га, яка розташована на території Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, належить до комунальної власності.

Крім того, згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Абзацом 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Однак, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується, строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав, та у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до матеріалів справи, постановою від 23.06.2016 судом визнано банкрутом Фермерське господарство "Роса Плюс" та відкрито ліквідаційну процедуру, а отже даною постановою було завершено його господарську діяльність.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що інші, зазначені заявником дії чи бездіяльність ліквідатора - арбітражного керуючого Михайловського С.В. не свідчать про невиконання або неналежне виконання ним обов`язків покладених на нього, зловживання ним процесуальними правами, наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Також, слід врахувати, що протягом усіх років роботи ліквідатор не отримував відшкодування витрат ліквідаційної процедури, а кредитор відмовляється затверджувати розмір оплати праці (винагороди) ліквідатора. Протягом всієї процедури ліквідатор несе усі витрати власним коштом (поштові, канцелярські, транспортні витрати). Невідшкодування витрат, унеможливлює понесення таких витрат ліквідатором в подальшому.

При цьому, як убачається із матеріалів справи, до серпня 2025 кредитором - ПП "АДЛЄР", не було заявлено ліквідатору запитів про надання інформації, не спрямовано жодної скарги на його дії чи бездіяльність, не надано жодних пропозицій щодо дій, які на його думку слід було вчинити ліквідатору додатково до вже вчинених. Фактично справа триває у часі через оспорювання кредитором другого повторного аукціону.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у задоволенні клопотання кредитора - ПП "Адлєр" про відсторонення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (скарга ПП "Адлєр", м. Київ вих.№07-1/08 від 07.08.2025 на бездіяльність ліквідатора ФГ "Роса Плюс" - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича під час здійснення ліквідаційної процедури) слід відмовити.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала місцевого господарського суду в оскарженій частині прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПП "Адлєр" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.10.25 у справі № 924/161/16.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АДЛЄР" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.10.25 у справі № 924/161/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.10.25 у справі № 924/161/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст. 9 КУзПБ.

4. Справу № 924/161/16 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "14" січня 2026 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Коломис В.В.