Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №916/5482/24 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/5482/24

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання – Чеголя Є.О.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025

по справі №916/5482/24

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України

про стягнення заборгованості у розмірі 546014,75 грн., розірвання договору та виселення

суддя суду першої інстанції – Петров В.С.

місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

повний текст ухвали складено та підписано: 20.10.2025

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, в якому просить суд:

- стягнути з Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати в сумі 531911,67 грн. та пеню в сумі 14103,08 грн.;

- розірвати договір оренди нежитлового приміщення №22/73 від 12.06.2003, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Іллічівським районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України;

- виселити Іллічівський районний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 140,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Департамент послався на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 12.06.2003 № 22/73 в частині повної та своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 провадження у справі № 916/5482/24 в частині позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України про стягнення з Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованості з орендної плати у розмірі 402124,35 грн. та пені у сумі 160,03 грн. закрито.

Обґрунтування судового рішення.

В мотивах прийнятої ухвали суд першої інстанції прийняв до уваги наявність рішення по справі № 916/5727/23, в межах якого розглянуто спір про стягнення заборгованості за період з червня 2020 по грудень 2023 включно.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 по справі № 916/5482/24, матеріали справи направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що Постановою Південно-західного апеляційного господарського від 31.10.2024 у справі №916/5727/23 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 по справі №916/5727/23 з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові, та було встановлено, що дія договору оренди №22/73 від 12.06.2003 не припинилася у зв`язку закінченням строку його дії.

Таким чином, у вказаному вище рішенні встановлено факт, продовження строку дії договору оренди №22/73 від 16.06.2003 до 29.03.2023, а також після 29.03.2023 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану. Тобто, суд першої інстанції у рішенні від 08.07.2024 по справі № 916/5727/23 дійшов хибного висновку про закінчення строку дії договору оренди №22/73 від 12.06.2003, внаслідок чого відмовив у задоволенні позову Департаменту до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України про стягнення заборгованості з орендної плати та пені, розірвання договору оренди та виселення.

Вказані факти встановлені судом спочатку першої, а потім і апеляційної інстанції позбавили Позивача здійснити захист свого права в повному обсязі, через невизначеність щодо строку дії договору та пропуску можливості оскаржити вимоги стягнення заборгованості та розірвання договору.

Скаржник зазначає, що ані Господарським судом Одеської області, ані Південно-західним апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 916/2781/23 та прийняття вищезазначених рішень по справі не досліджувались обставини порушення Відповідачем істотних умов договору оренди від 11.12.2003 № 56/37 у частині сплати орендної плати у спірний період та правомірність нарахування Відповідачу заборгованості та пені, а також відповідно питання щодо розірвання договору оренди та виселення Відповідача із орендованого приміщення з цих підстав.

З урахуванням викладених вище обставин, Департамент як уповноважений органом в сфері оренди об`єктів нерухомого майна комунальної власності Територіальної громади м. Одеси вважає, що єдиним належним способом захисту прав та інтересів Територіальної громади м. Одеси є звернення до Господарського суду Одеської області із даною позовною заявою.

Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/5482/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/5482/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 по справі №916/5482/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

11.11.2025 матеріали справи №916/5482/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2025 апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 по справі №916/5482/24 - залишено без руху.

Встановлено Департаменту комунальної власності Одеської міської ради строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,24 грн. – протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

18.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради напдійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,24 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 по справі №916/5482/24.

Призначено розгляд апеляційної скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 по справі №916/5482/24 на 13.01.2026 о 12:00 год.

В судове засідання 13.01.2026 представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Мотивувальна частина.

28.12.2023 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, в якій просив суд:

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 402124,35 грн., пеню у сумі 21510,07 грн.;

- розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 22/73 від 12.06.2003 р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Іллічівським районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України;

- виселити Іллічівський районний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 140,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Підставою для звернення з позовом є те, що відповідно до розрахунку заборгованості від 12.12.2023 орендар не виконує істотні умови договору оренди щодо сплати орендної плати за користування об`єктом оренди вчасно та у повному обсязі, у зв`язку з чим за останнім наявна заборгованість з орендної плати за період з червня 2020 року по грудень 2023 року у розмірі 402124,35 грн.

Також позивачем було нараховано пеню за несвоєчасне внесення орендної плати, яка станом на 12.12.2023 становила 21510,07 грн.

Позивач посилався на п. 3.3 договору та ст. 549, 611 Цивільного кодексу України, ст. 291 Господарського кодексу України та просив суд розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 22/73 від 12.06.2003 з огляду на несплату орендарем орендної плати 3 роки поспіль.

Крім того, Департамент просив суд виселити Іллічівський районний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України з нежитлового приміщення на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України у зв`язку з розірвання умов договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у задоволенні позову відмовлено. Господарський суд дійшов висновку про те, що на момент пред`явлення позову договір припинено внаслідок закінчення строку дії договору 29.04.2020, що унеможливлює розірвання договору № 22/73 та стягнення орендної плати та пені як похідної вимоги. Крім того, суд зазначив, що за умови невиконання позивачем умов договору щодо передачі орендованого приміщення за актом приймання-передачі, вимога про повернення вказаного приміщення за актом приймання-передачі також є необґрунтованою.

Так, Департаментом подано до Південно-західного апеляційного суду апеляційну скаргу на вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про виселення Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України з орендованого приміщення. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.10.2024 р. апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 у справі № 916/5727/23 залишено без задоволення. Резолютивну частину вказаного рішення в частині позовних вимог про виселення – залишено без змін. Змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 р. у справі № 916/5727/23 з врахуванням мотивів, викладених у вказаній постанові, відповідно до яких дія договору оренди № 22/73 від 12.06.2003 була продовжена до 29.03.2023, а також після 29.03.2023 на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, а відтак, на момент звернення Департаменту у справі № 916/5727/23 до суду, тобто станом на 28.12.2023, договір оренди № 22/73 від 12.06.2003 був чинним. Відповідно, зважаючи на висновок про те, що договір оренди № 22/73 від 12.06.2003 не припинив свою дію, суд апеляційної інстанції вказав про відсутність обов`язку відповідача щодо повернення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради спірного нежитлового приміщення.

Так, у даній справі - № 916/5482/24 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Іллічівського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України, в якому просив суд:

- стягнути зі Спортивно-технічного клубу на користь Департаменту заборгованість з орендної плати в сумі 531911,67 грн. та пеню в сумі 14103,08 грн.;

- розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 22/73 від 12.06.2003, укладений між Департаментом та Спортивно-технічним клубом;

- виселити Спортивно-технічний клуб з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 140,1 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 1, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог у справі № 916/5482/24, Департамент послався ти ж самі обставини, що були наведені ним при зверненні до господарського суду в межах вищезазначеної справи № 916/5727/23. Водночас, період стягнення орендної заборгованості - з червня 2020 по грудень 2023 (включно), заявлений у справі № 916/5727/23, був доповнений новим періодом – з січня по листопад 2024.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі № 916/5482/24 на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у справі № № 916/5727/23, в межах якого розглянуто спір про стягнення заборгованості за період з червня 2020 по грудень 2023 включно.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, відповідно до наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

У пункті 2 частині 1 статті 175 ГПК визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Отже, передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

За змістом статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У частині 1 та пунктах 4, 5 частини 3 статті 162 ГПК передбачено, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Чинні процесуальні норми Господарського процесуального кодексу України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання доказів, якими він обґрунтовує ці підстави (подібні висновки наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/694/21, від 01.11.2022 у справі № 925/1152/21, від 28.06.2023 у справі № 910/1182/23).

З урахуванням зазначеного, здійснення судом всебічного аналізу предмета і підстав заявленого позову сприяє з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Така правова позиція є сталою, послідовною та висловлена у низці постанов Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 910/16463/21, від 02.03.2023 у справі № 925/1662/21, від 14.09.2023 у справ № 920/874/22.

У постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 170/499/23 зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Таким чином, суб`єктний склад, предмет та підстави заявлених позовних вимог (як фактичні так і правові) у справах № 916/5482/24 та № 916/5727/23 є однаковими.

Так, рішення суду першої інстанції по справі № 916/5727/23 про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення та розірвання договору не оскаржувалось позивачем, натомість оскаржувалось рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 р. по справі № 916/5727/23 виключно в частині відмови у задоволенні позовних вимог про виселення, за результатами апеляційного перегляду якого в цій частині рішення суду першої інстанції також залишено без змін, проте було змінено мотивувальну частину рішення. Таким чином, рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2024 р. по справі № 916/5727/23, яким у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради було відмовлено, набрало законної сили.

Колегія суддів не приймає доводи скаржника, що в рамках розгляду справи 916/5727/23 позбавили Позивача здійснити захист свого права в повному обсязі, через невизначеність щодо строку дії договору та пропуску можливості оскаржити вимоги стягнення заборгованості та розірвання договору, оскільки після вирішенням судом позовних вимог у справі № 916/5727/23 позивач не був позбавлений можливості оскаржити рішення суду в повному обсязі в апеляційному порядку, а не лише в його частині, то в такому випадку апеляційний суд надав би оцінку спірним правовідносинам в повному обсязі, а не лише в межах заявлених вимог апеляційної скарги. Так само рішення не було оскаржене позивачем в наступному і в касаційному порядку. Таким чином, негативні наслідки вчинення або невчинення позивачем певних процесуальних дій лежать саме на позивачеві.

Враховуючи наведене, порушення наведені скаржником не знайшли свого підтвердження, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради – залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.10.2025 у справі №916/5482/24 – залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 14.01.2026.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.