Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №288/1687/25 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №288/1687/25

Суддя: Скітневська О. М.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/1687/25 Головуючий у 1-й інст. Рудник М. І.

Номер провадження №33/4805/3/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Скітневська О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., за участі захисника Яковенка Анатолія Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду 2 жовтня 2025 року о 19.30 годині ОСОБА_1 на автодорозі Новопаволоцьке - Андрушки Житомирського району Житомирської області керував транспортним засобом марки КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора Драгер 6810, що підтверджується тестом номер 1039 від 02.10.2025 року, результат огляду 0,73% проміле, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Яковенко А.В. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апелянт посилається, зокрема, на те, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, таким доказом не може бути рапорт старшого інспектора з ОД ВООП УПД ГУНП в Житомирській області майора поліції М. Кахна; до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено ні відеозапису з патрульного автомобіля, ні з портативного відеореєстратора; з відеозапису події вбачається, що зі слів працівника поліції автомобіль, яким нібито керував ОСОБА_1 , був зупинений у зв`язку з не підсвічуванням заднього номерного знаку, однак доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР до протоколу не долучено; під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 пояснив, що автомобілем не керував, а таким керував його син ОСОБА_2 , який підтвердив це під час допиту в якості свідка в судовому засіданні. Також вбачаються процесуальні порушення оформлення та фіксування правопорушення: не відеозаписі не зафіксовано оголошення змісту протоколу особі, що притягується до адміністративної відповідальності, відсутні відомості про вручення копії протоколу особі, не роз`яснено суті обвинувачення. Не дотриманий порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, після проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою технічного приладу працівник поліції не з`ясував, чи згодна особа, яка проходила огляд, з результатами технічного приладу, ОСОБА_1 не роз`яснювалось його право не погодитися з результатом та не пропонувалося пройти огляд у закладі охорони здоров`я.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Враховуючи участь в судовому засіданні адвоката Яковенка А.В., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд дійшов до висновку про можливість проведення апеляційного розгляду на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить наступного висновку.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані. Висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху (ПДР), є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283,284 КУпАП.

Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 02.10.2025, відповідності до якого 02 жовтня 2025 року о 19.30 годині ОСОБА_1 на автодорозі Новопаволоцьке - Андрушки, Житомирського району, Житомирської області, керував транспортним засобом марки КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора Драгер 6810, що підтверджується тестом номер 1039 від 02.10.2025 року, результат огляду 0,73% проміле, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1); роздруківкою Alkotest-6810 з результатом 0,73 ‰ (проміле) (а.с.6); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підстава: виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Результати огляду 0,73 ‰ (а.с.7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.8); рапортом інспектора чергового відділення поліції №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області від 03.10.2025 про те, що ст. інспектор УПД повідомив не службу 102, що зупинили автомобіль марки КАМАЗ 5320 днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в автомобілі відсутній інд. номер кузова, просить направити СОГ (слідчо-оперативну групу) (а.с.13); рапортом старшого інспектора Максима Кахно від 02.10.2025 (а.с.14); відеозаписом обставин події (а.с.12).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР до протоколу не долучено, не заслуговують на увагу, оскільки зупинка транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію».

Так, відповідно до ч.1 ст.35 вказаного Закону поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу КАМАЗ 5320 д.н.з. НОМЕР_1 під його керуванням, а саме – порушення ПДР, у автомобілі не освітлювався задній номерний знак. У подальшому виявлено відсутність номера кузова, у зв`язку з чим викликано слідчо-оперативну групу.

Отже, працівниками поліції виконана вимога ч.3 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» та роз`яснена причина зупинки зазначена в ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу на підставі ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», а те що уповноважені особи не склали постанову про накладення адміністративного стягнення за вказане порушення не знаходяться у причинному зв`язку з подальшими діями ОСОБА_1 , які регламентуються нормами п.2.9 «а» ПДР.

Судом першої інстанції допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 є його батьком і 02.10.2025 вечері його батько попросив, щоб він поїхав автомобілем КАМАЗ, оскільки він вживав спиртні напої. Батько виїхав за територію тракторної бригади, а в подальшому він пересів за кермо автомобіля і їхав даним автомобілем до зупинення їх патрульними, які їхали на патрульному автомобілі та подавали сигнали про зупинку проблисковими маячками. З патрульного автомобіля вийшов чоловік, без розпізнавальних знаків, що він є поліцейським і йшов до їх автомобіля та в цей момент він пересів на пасажирське сидіння, а батько сів за водійське. Він пересів, оскільки злякався, що це можуть бути працівники ТЦК, а в нього на той час не було броні. В подальшому він не повідомляв працівників поліції, що він був за кермом автомобіля, оскільки злякався.

Оцінюючи такі показання свідка ОСОБА_2 суд обгрунтовано зазначив, що він є сином особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, на відеозаписі ОСОБА_1 повідомив, що він їде автомобілем марки КАМАЗ в село Вчерайше, а тому доводи в частині, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а останнім керував його син ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження.

Твердження захисника про те, що порушена процедура проведення огляду, зокрема, не з`ясували уповноваженні особи чи погоджується ОСОБА_1 з результатами огляду та не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, не є слушними, оскільки працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою спецзасобу «Alcotest Drager», на що ОСОБА_1 зазначив: «куди діватися», тобто без примусу з боку працівників поліції пройшов огляд на стан сп`яніння на місці, який виявив у нього алкоголь у кількості 0,73 ‰. Окрім того, його було ознайомлено з результатами тестування спеціальним засобом «Drager Alcotest 6810» та повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пропонує поліцейському вирішити дане питання в добровільному порядку, на що поліцейський повідомляє, що це неправомірна вигода і за це передбачена кримінальна відповідальність. В подальшому працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 його права та складає відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та інші матеріали. ОСОБА_1 ніяких заперечень не виказував, то у працівників поліції не було підстав для направлення його до закладу охорони здоров`я, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження. Зауважень ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дії працівників поліції, пов`язаних з проведенням процедури огляду на стан сп`яніння, не виказував.

Апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, тому підстави вважати його недійсним відсутні.

Рапорт старшого інспектора з ОД ВООП УПД ГУНП в Житомирській області майора поліції М.Кахна від 02.10.2025 підтверджує те, що під час несення служби на дорозі біля села Андрушки було зупинено автомобіль КАМАЗ 5320 днз НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Банерс», даним автомобілем керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 . Під час звірки номерів вузлів та агрегатів було виявлено, що у вищевказаного автомобіля відсутній номер рами і було викликано СОГ (слідчо-оперативну групу) для подальшого з`ясування обставин. Вказаний рапорт відповідно до ст.256 КУпАП доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, оцінений судом першої інстанції в сукупності і взаємозв`язку з іншими доказами у справі.

Покликання захисника на те, що на відеозаписі не зафіксовано оголошення змісту протоколу особі, що притягується до адміністративної відповідальності, а також відсутні відомості про вручення копії протоколу особі, стосовно якої він складався, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з портативної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що працівники поліції надали водію протокол та інші документи для ознайомлення, запропонували їх підписати, на що ОСОБА_1 відмовився.

Згідно зі статтею 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього. Як вбачається із відеозаписів обставин події, працівники поліції складали протокол та інші матеріали з дотримання вимог глави 19 КУпАП та у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але останній відмовився від його підпису та отримання, а тому не скористався наданим йому правом з власної ініціативи та пояснив: «нічого підписувати не буду».

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, та є належним та допустимим доказом.

Щодо не долучення до матеріалів справи відеозапису з портативного відеореєстратора патрульного автомобіля, то апеляційний суд зазначає, що дійсно в матеріалах справах відсутні відомості про те, що такий відеозапис здійснювався, і що в працівників поліції та на патрульному автомобілі були наявні відеореєстратори, а також те, що під час розгляду справи ОСОБА_1 не заявлялось будь-яких клопотань про виклик та допит яких-небудь свідків вказаних вище подій чи про витребування та дослідження додаткових відеозаписів.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Отже, при розгляді даної справи суддя місцевого суду правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Скітневська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua