Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №163/2122/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/2122/25 Провадження №33/802/72/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Зубрицької А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кривошея А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кривошея А.М., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 23 вересня 2025 року о 18 год 35 хв, на вул. Прикордонників у с. Старовойтово, Ковельського району, Волинської області, керував транспортним засобом марки «Cканія» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння: тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі–ПДР).

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисник Кривошей А.М. в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність через відсутність належних та допустимих доказів у підтвердження останнім вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стверджує, що ОСОБА_1 виконував функції водія о 17 год 59 хв, тоді як огляд на стан наркотичного сп`яніння йому було запропоновано пройти поліцейськими лише о 21 год 30 хв, тобто після спливу двох годин. Перегляд відеозаписів свідчить про фактичну відсутність у нього, який чітко пояснював свою позицію, відповідав на запитання поліцейських та працівників прикордонної служби, жодних ознак наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений не уповноваженою на це особою. А наявні у матеріалах даної справи письмові пояснення, написані ним під дією психологічного тиску поліцейських та в обмін на залишення йому посвідчення водія. У зв`язку із цим, просить постанову судді першої інстанції від 09 грудня 2025 року скасувати, провадження по даній справі стосовно останнього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника - адвоката Кривошея А.М., доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками наркотичного сп`яніння є, зокрема, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 7 Розділу ІІІ цієї Інструкції визначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, наркотичного сп`яніння, згідно із ознаками такого стану.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463113 від 23 вересня 2025 року, у якому зафіксовано наявні у нього, як водія, ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема: тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, нечітке мовлення, а також зафіксовану відмову від проходження такого огляду; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких він визнає факт вживання наркотичних речовин близько тижня тому; письмовим зобов`язанням до протоколу серії ЕПР1 № 463113, згідно якого, у відповідності до положень ст. 266 КУпАП, останній зобов`язується не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин; копією посвідчення водія серії НОМЕР_2 , виданого на його ім`я, що цілком підставно було ураховано суддею при накладенні на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, якийзначаться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ним даного адміністративного правопорушення.

Серед доводів захисника стосовно незаконності постанови судді першої інстанції є твердження про те, що вимога про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, була озвучена поліцейським ОСОБА_1 орієнтовно о 21 год 20 хв, тоді як транспортним засобом він керував, тобто перебував у статусі водія – о 18 год 35 хв, відтак, поза межами двох годин.

У відповідності до п. 9 Розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Усупереч вищевикладеному, захисник пов’язує початок обрахунку часового проміжку тривалістю дві години, не з моменту виявлення поліцейськими у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння, а з моменту, коли відеокамери з відеоспостереження, на пункті пропуску, зафіксували рух транспортного засобу під його керуванням, що є помилковим тлумаченням вищенаведених положень Інструкції.

Як стверджується даними адміністративними матеріалами, у гр. ОСОБА_1 , при перетині ним державного кордону України, було виявлено та вилучено наркотичні засоби, у зв`язку із чим, на місце події було викликано слідчо-оперативну групу (СОГ) а, у подальшому, групу реагування патрульної поліції. Тоді як вимога про проходження ним огляду на стан наркотичного сп`яніння була озвучена поліцейським, фактично відразу після їх прибуття на місце події, орієнтовно о 21 год 20 хв та відразу після виявлення та доведення до його відома наявних у нього ознак наркотичного сп`яніння.

Слід зауважити, що виявлення у водія відповідних ознак є нічим іншим, як суб`єктивним сприйняттям поліцейським його фізичного стану, і незгода водія із такою оцінкою, жодним чином не звільняє його від обов`язку проходження відповідного огляду на стан алкогольного або ж наркотичного сп`яніння. Поміж тим, конкретно у цьому випадку, така вимога поліцейського була також обґрунтована поясненнями самого ОСОБА_1 , який не заперечував факт вживання ним тиждень тому – марихуани.

Як слушно зазначено суддею, дії службової особи. яка складала протокол про адміністративне правопорушення та фіксувала правопорушення, у порядку, передбаченому чинним законодавством оскаржені не були.

Будь-яка форма тиску, у тому числі, психологічна, на ОСОБА_1 поліцейськими, об`єктивно матеріалами даної справи не доведена. Посвідчення водія у останнього не було вилучено не через наявність певних домовленостей із поліцейськими, як безпідставно та цілком необґрунтовано стверджує захисник, а через те, що таке посвідчення було пред`явлене ним не фактично, а у застосунку «Дія».

З урахуванням обставин, які визнані судом доведеними та вимог ст. 252 КУпАП, погоджуюсь із висновком судді про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього і, як наслідок наявності у його діях порушень Правил дорожнього руху, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан наркотичногосп`яніння, вірно установленими поліцейськими та підтвердженими судом.

Ураховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді не убачається.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, також надано не було, тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Кривошея А.М., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 грудня 2025 року стосовно нього – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: