Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №161/21090/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/21090/25 Провадження №33/802/43/26 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Зубрицької А.М., особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, не працює, на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 12 листопада 2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів громадян, що в гривневому еквіваленті становить 5 100,00 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що в період з 01 вересня 2025 року по 18 вересня 2025 року, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у невстановленому місці, шляхом отримання доступу до банківського рахунку, який належить ОСОБА_3 , здійснив викрадення грошових коштів на суму 16 189 гривень.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на те, що накладене судом стягнення не відповідає характеру і тяжкості вчиненого нею правопорушення, а тому є безпідставним. Посилається на неврахування судом, що син є онкохворим, відтак призначення штрафу негативно впливає на забезпечення йому належного лікування. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та звільнити її від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію постанови отримала 25.11.2025.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши скаржника, яка апеляцію підтримала з наведених у ній мотивів, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 хоча і була присутня під час розгляду справи в суді першої інстанції, копію постанови отримала 25.11.2025, а апеляційну скаргу подала 02.12.2025, тому строк апеляційного оскарження постанови необхідно поновити, так як він пропущений із поважних причин.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 184 КУпАП, за обставин вказаних у постанові, ґрунтується на досліджених судом доказах та в апеляції не оспорюється.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 184 КУпАП є вірною.

Відповідно до ст.ст. 22, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Однак судом першої інстанції вищезазначені вимоги закону враховано не було в повній мірі.

Малозначне правопорушення - це такі дії, які не спричинили або не могли спричинити істотної шкоди суспільним та державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом.

Враховуючи конкретні обставини справи в їх сукупності, пом`якшуючі відповідальність обставини – щире розкаяння винної, наявність на утриманні малолітньої та неповнолітньої дитини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що тяжких наслідків не настало, вона вперше притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно звільнити від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення на підставі ст.22 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний суд повністю задовольняє скаргу та закриває провадження у справі у звязку з звільненням особи від адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В

Поновити строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду від 12 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду від 12 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.184 КУпАП, в частині накладеного адміністративного стягнення скасувати.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.184 КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Волинського апеляційного суду О.М.Клок