Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №378/11/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/11/26

Провадження № 1-кп/378/14/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

потерпілого: ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_6 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі судових засідань в селищі Ставище кримінальне провадження № 12025111290000436 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна загальна середня, працюючого слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики в ТОВ «Ясенсвіт», одруженого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 345 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.01.2026 до Ставищенського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025111290000436 з угодою про визнання винуватості.

За змістом обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України, за наступних обставин.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , будучи працівником правоохоронного органу та виконуючи свої службові обов`язки згідно зі ст. ст. 23, 30, 45 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до розстановки сил та засобів батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, будучи одягненим у однострій поліцейських, з розміщеними на ньому відповідними знаками розрізнення та спеціальним жетоном, на службовому автомобілі, обладнаному спеціальними світловими пристроями, з нанесеними кольорографічними схемами (смугами, написами, емблемами), що містять ознаки належності, найменування поліції, марки Renault Duster з номерним знаком НОМЕР_1 з емблемою Національної поліції України, здійснював 05.12.2025 разом із поліцейським ОСОБА_7 патрулювання на території Ставищенської СТГ з позивним «Вулкан 0810».

05.12.2025, близько 20 год. 04 хв., старший лейтенант поліції ОСОБА_5 під час патрулювання на території Ставищенської СТГ, в селищі Ставище по вул. Сергія Цимбала, 40 Білоцерківського району Київської області зупинив транспортний засіб ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який, побачивши працівників поліції, перестрибнув ворота та потрапив на територію ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться по АДРЕСА_2 . В подальшому, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, достовірно розуміючи, що ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу, який виконує службові обов`язки, будучи невдоволеним діями останнього, посягаючи на нормальну діяльність правоохоронних органів та їх авторитет, наніс два удари правою та лівою руками в обличчя ОСОБА_5 , заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин в правій та лівій скроневій та тім`яній ділянках голови, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.

У даному кримінальному провадженні 06.01.2026 між начальником Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно вказаної угоди прокурор ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч. 2 ст. 345 КК України, обвинувачений повністю визнав свою винуватість. Також вказаною угодою сторони погодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_6 за ст. 345 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження наявна письмова заява потерпілого ОСОБА_5 (а. с. 15), в якій він підтвердив свою згоду на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_6 ..

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся, та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити.

Захисник не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Потерпілий не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілого, перевіривши вказану угоду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним, повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України та може бути затверджена судом.

Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

При вирішенні питання про можливість затвердження угоди та призначення узгодженого угодою покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який визнає свою вину повністю, по місцю реєстрації характеризується задовільно, працює у ТОВ «ЯСЕНСВІТ» на посаді слюсара з контрольно-вимірювальних приладів, по місцю роботи характеризується позитивно на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, 2018 та 2023 років народження, раніше не судимий, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ст. 345 ч. 2 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, враховуючи дані про особу винного, його відношення до вчиненого, приймаючи до уваги наявність пом`якшуючих обставин та відсутністю обтяжуючих обставин, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, - суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, та призначення обвинуваченому ОСОБА_6 узгодженої сторонами міри покарання за ст. 345 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, із застосуванням положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з призначенням іспитового строку 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 6 січня 2026 року, укладену між начальником Ставищенського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_4 .

ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_6 умови ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази – автомобіль ВАЗ 2106, номерний знак НОМЕР_2 залишити - ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя ОСОБА_1