Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №378/1512/25 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1512/25

Провадження № 3/378/6/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., за участю захисника Гарбар М. Л. розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше за ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адмінстративне правопорушення серії ЕПР1 № 387394 від 18.10.2025, ОСОБА_1 18.10.2025 о 21 годині 58 хвилин в с. Лука по вул. Київській, 7, керував автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 „а” Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 57).

Захисник ОСОБА_1 - Гарбар М. Л. подала клопотання (а. с. 58- 60), в якому просить провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 18.10.2025 близько 22 год. керував автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , його зупинили працівники поліції, на пропозицію яких він пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_1 з результатами такого огляду не погодився, оскільки алкоголю він того дня не вживав, тому з працівниками поліції проїхав в КНП "Ставищенська Лікарня", де пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Алкофор 307", прилад показав 0,22 проміле, а пізніше через 20 зв. 0,18 проміле. Враховуючи, що похибка у вказаному газоаналізаторі становить 0.05 проміле, підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у працівників поліції не було.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи захисника Гарбар М. Л., суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Пункт 2.9. «а» ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

За положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно п. 6 вищевказаного Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Пунктом 12 розділу ІІ вищевказаної Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції затверджено форму такого направлення.

Відносно ОСОБА_1 18.10.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487394 (а.с. 1), в якому зазначено, що останній 18.10.2025 о 21 годині 58 хвилин в с. Лука по вул. Київській, 7 керував автомобілем Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Як встановлено з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення (а. с. 17) та наданого захисником копії акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 18.10.2025 (а. с. 46), відповіді КНП «Ставищенська лікарня» від 23.12.2025 (а. с. 43 – 45), ОСОБА_1 спочатку проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, результат 0,44 проміле; огляд в медичному закладі проводився за допомогою газоаналізатору "АлкоФор 307", результат першого огляду - 0,22 проміле, другого - 0,18 проміле,

Відповідно до Інструкції з експлуатації газоаналізатора "АлкоФор 307", розділом «технічні характеристики» границі допустимої похибки становлять: ± 0,05 % від 0 до 0,25 % (а. с. 48 - 53).

Оскільки результат огляду ОСОБА_1 в медичному закладі 18.10.2025 о 22 год. 50 хв. за допомогою приладу "АлкоФор 307" становив 0,22 проміле, - застосуванню підлягає похибка ± 0,05 %.

При цьому, як зазначено вище, вищевказаним відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі за допомогою газоаналізатору "АлкоФор 307", результат першого огляду - 0,22 проміле (22:50:00), результат другого огляду - 0,18 проміле (23:09:04).

Відтак, вказаний результат огляду не може свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий результат є в межах похибки, яка, відповідно до Інструкції з експлуатації газоаналізатора "АлкоФор 307, згідно якої границі допустимої похибки становлять: ± 0,05 % від 0 до 0,25 %.

Враховуючи вищевикладене, наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення та вищевказаний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 18.10.2025 (а. с. 13) не може бути беззаперечним доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Статтею ст.130 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищевказану похибку, найнижчий результат огляду ОСОБА_1 з допомогою приладу "АлкоФор 307" за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 487394 від 18.10.2025 року та у висновку медичного огляду, міг становити 0,17% (0,22% - 0,05 %), що виключає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння (ч.1 ст.130 КУпАП).

Крім того, суд враховує, що через 20 хвилин у медичному закладі проводився повторний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду - 0,18 проміле, що також виключає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави вважати доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що відповідно виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247 ст. ст. 283-285,287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Н. М. Марущак