Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №357/15067/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15067/25

3/357/95/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ірина Дубановська

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Хоменка М.П.,

розглянувши в м. Біла Церква справу про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 № 449041 від 10 вересня 2025 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП (далі – протокол),

У С Т А Н О В И В:

09 вересня 2025 року о 23 год 00 хв в м. Біла Церква, проспект Чорних Запорожців, 22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia А5, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, у найближчому медичному закладі, у лікаря нарколога, водій категорично відмовився та був неодноразово попереджений про відповідальність у разі відмови.

Вищевказаними діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У ході розгляду, ОСОБА_1 вини не визнав, зазначив, що 09 вересня 2025 року о 23 год 00 хв в м. Біла Церква по проспекту Чорних Запорожців, 22 він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Пояснив, що він підійшов до своєї цивільної дружини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Він випив пиво. ОСОБА_2 була в стані сильного алкогольного сп`яніння, тому він щоб уникнути конфлікту зустрівся з товаришем ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом Skoda Octavia А5, н.з. НОМЕР_1 до місця проживання від місця події. В подальшому дружина ОСОБА_2 викликала працівників поліції та повідомила про крадіжку автомобіля. Він поїхав до друзів в м. Тараща Київської області.

Захисник ОСОБА_5 просив закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Мотивував його тим, що доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння матеріали не містять. Так, вказане твердження спростовується показаннями свідків, письмовими матеріалами справи, відеозаписами. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 не відмолявся. Зауважив, що на посадову особу, яка склала матеріали та надіслала їх до суду, покладається обов`язок доведеності викладених у протоколі обставин.

За результатами розгляду, суддя керується такими положеннями закону та дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, … відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суддя зазначає, що порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлений ст. 266 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають … оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає не будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, а лише та, у якої виявлені одна або кілька ознак, перелічених у п. 3 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів…

Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з ч. 1 ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, … ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суддя заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, свідків, дослідивши протокол, надані до нього докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що стверджується:

- протоколом, де зазначено, що «09 вересня 2025 року о 23 год 00 хв в м. Біла Церква, проспект Чорних Запорожців, 22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia А5, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, у найближчому медичному закладі, у лікаря нарколога, водій категорично відмовився та був неодноразово попереджений про відповідальність у разі відмови.

Вищевказаними діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».

Так, у вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_6 від підпису та пояснень відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 вересня 2025 року, згідно якого, у результаті огляду проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: порушення мови; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення координації рухів.

У вище вказаному направленні вказано про те, що від підпису ОСОБА_1 відмовився та огляд не проводився, не доставлявся;

- актом огляду, де зазначено, що відносного ОСОБА_1 огляд не проводився;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 09 вересня 2025 року, згідно яких, зокрема, близько 23 год ОСОБА_1 сів з кермо транспортного засобу та поїхав у невідомому напрямку, пив пиво стакан.

Зазначено, що нею написано власною рукою;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 09 вересня 2025 року, згідно яких, зокрема, 09 вересня 2025 року близько 23 год вона з подургою відпочивали на вулиці, випивали. Потім ОСОБА_1 вчинив конфлікт та після конфлікту взяв ключі від машини і поїхав з місця події. За кермом автомобіля Skoda Octavia А5, н.з. НОМЕР_1 , перебував в легкому алкогольному сп`янінні.

Зазначено, що нею написано власноруч, претензій до працівників поліції не має, засвідчено підписом;

- рапортом поліцейського від 10 вересня 2025 року, згідно якого, 09 вересня 2025 року в складі наряду «Вулкан 0703» у складі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , о 22 год 47 хв на службовий планшет надійшов виклик: «Заволодіння транспортним засобом».

Прибувши на місце події за адресою: м. Біла Церква, вул. Леваневського, 22, було виявлено заявницю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за вказаною адресою, кв. АДРЕСА_2 .

Заявниця повідомила, що близько 22 год 45 хв, під час відпочинку біля будинку, її співмешканець - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , з яким вона перебуває в громадянському шлюбі, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, перебував у стані алкогольного сп`яніння, після чого о 23 год 00 хв забрав її транспортний засіб - Skoda Octavia А5, н.з. НОМЕР_1 , та поїхав у невідомому їй напрямку.

Також заявниця припустила, що він міг поїхати за своєю адресою — вул. Леваневського, 59, оскільки проживає там.

Прибувши за вказаною адресою, було виявлено транспортний засіб, який належить заявниці, припаркований біля під`їзду.

У телефонному режимі було встановлено зв`язок із ОСОБА_1 , який повідомив, що вказаний транспортний засіб належить йому, однак він оформив право власності на свою співмешканку. Також зазначив, що має повне право володіння транспортним засобом.

Заявниця повідомила, що претензій до нього не має, звернення на спецлінію 102 носило інформаційний характер, а саме: вона хотіла повідомити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У заявниці було відібрано заяву та письмове пояснення щодо факту керування транспортним засобом її співмешканцем.

Так як заявниця та її подруга вказали в пояснені на те, що ОСОБА_1 перебуваючи в нетверезому стані сів за кермо транспортного засобу, тому на останнього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії ЕПР1 №449041.

Подія зафіксована на відеореєстратори бодікамери «Motorola» № 476285, № 765626;

- листами Комунального некомерційного підприєства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» від 07 серпня 2025 року та Комунального некомерційного підприєства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 25 липня 2025 року;

- трьома дисками із відеозаписами від 09-10 вересня 2025 року, згідно яких, зокрема, установлено, що працівники поліції прибули на виклик ОСОБА_2 , яка в подальшому з ОСОБА_3 повідомляли, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Тобто заявником було повідомлено про факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

В подальшому під час телефонного спілкування працівником поліції було повідомлено про ознаки алкогольного сп`яніння та вимогу пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яннні, однак ОСОБА_1 фактично ухилялася від явки для проходження огляду на стан сп`яніння, не висловивши однозначного наміру щодо його проходження, висловлюючи не чітку та суперечливу позицію щодо наміру пройти такий огляд.

ОСОБА_1 не прибував на місце події для проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, клопотань не заявляв.

Надалі було складено протокол, письмові матеріали до нього та відібрані письмові письмові пояснення на місці події.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, що підтверджує порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Суддя вважає, що досліджені письмові докази, відеозаписи є логічними, послідовними, взаємодоповнюючими, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів в їх достовірності.

Суддя вважає, що докази зібрані поліцейським у спосіб та порядку встановленому КУпАП.

За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності.

Водночас за клопотанням сторони захисту було допитано в суді свідків:

- ОСОБА_3 , яка показала, що у неї з ОСОБА_1 дружні стосунки, сусідські. 09 вересня 2025 року вона перебувала з ОСОБА_2 у дворі будинку за адресою АДРЕСА_3 , точного часу не пам`ятає, близько 21 год 30 хв. Підійшов ОСОБА_1 , розсердився, що ОСОБА_2 випила зайве. Останні вдвох відійшли. В подальшому повернулась ОСОБА_2 сама та повідомила, що вкрали машину, розмовляла з працівниками поліції. Вона не бачили, щоб ОСОБА_1 керував транспортним засобом, пояснення писала зі слів працівників поліції;

- ОСОБА_4 , який показав, що 09 вересня 2025 року близько 22 год він зустрівся з ОСОБА_1 , який попросив його завести до училища № 9 на його транспортному засобі Skoda Octavia А5. ОСОБА_1 був не дуже «випивший».

Суд критично оцінює показання свідків, оскільки вони перебувають у дружніх відносинах з особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що оцінює докази у їх сукупності. Первинні письмові пояснення свідка були надані безпосередньо після події, є послідовними та узгоджуються з іншими доказами у справі.

Зміна показань у судовому засіданні не була належним чином мотивована свідком ОСОБА_3 та не знайшла підтвердження іншими доказами.

Окрім того, жодних доказів про оскарження дій працівників поліції стороною захисту не надано, та суддею під час розгляду справи не установлено.

За таких обставин суд надає перевагу первинним письмовим поясненням свідків.

Своєю чергою, суддя відхиляє надані пояснення стороною захисту, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами доданими до протоколу, які складені уповноваженою посадовою особою, зокрема, письмовими доказами, відеозаписами.

Так, до позиції ОСОБА_1 про те, що він не визнає своєї вини, тому що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, суддя ставиться критично, вважає їх обраним способом захисту спрямованим на ухилення від адміністративної відповідальності. Дана позиція спростовується переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , рапортом працівника поліції.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд констатував, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов`язана знати Правила дорожнього руху України.

Відмова ОСОБА_1 зафіксована на відеозапис, тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його пояснення не ґрунтуються на наявних у справах доказах.

Відомості зафіксовані наданими відеозаписами в достатній мірі відображають обставини вчиненого правопорушення та фіксацію даного порушення, а також узгоджуються з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

При цьому його поведінка під час спілкування з поліцейськими, жодних зауважень та заперечень щодо дій працівників поліції не зауважував, клопотань не заявляв, пояснень по суті адміністративного правопорушення не надавав, на місце події не прибував, також вказує на беззаперечне усвідомлення ОСОБА_1 , що його дії можуть містити склад адміністративного правопорушення.

Водночас суддя зазначає, що водій ОСОБА_1 скористався своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, які належним чином були роз`яснені у судовому засіданні, під час розгляду справи у суді та правом на захист (зокрема, сторона захисту ознайомлена з усіма матеріалами справи, брала участь у судовому засіданні від початку розгляду справи).

Тому суддею не приймаються до уваги доводи сторони захисту оскільки вони не спростовуються жодними доказами, зокрема, відеозаписами, письмовими доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21липня 2011 рок у справі «Коробов проти України» Європейський суд з правлюдини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, суддею надані мотиви щодо аргументів сторони захисту, що стосуються суті учиненого адміністративного правопорушення та мають важливе значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Отже, зважаючи на характер вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують стягнення та те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, суддя вважає, що досягнення мети адміністративного стягнення, визначеного у ст. 23 КУпАП, а саме виховання винного у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових правопорушень, можливе шляхом призначення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

Згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Отже, розмір штрафу, який має сплатити ОСОБА_1 становить 1 000 х 17 = 17 000 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривні.

Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3328 х 0,2 = 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути пред`явлена до виконання – протягом трьох місяців.

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської областіІрина ДУБАНОВСЬКА