Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №715/3897/25 — Глибоцький районний суд Чернівецької області

Суд: Глибоцький районний суд Чернівецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №715/3897/25

Суддя: Цуренко В. А.

Справа № 715/3897/25

Провадження № 2/715/80/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Карапчівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки - ОСОБА_4 у віці 80 років, про що у виконавчому комітеті Йорданештської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області складено відповідний актовий запис 29.05.2014 року за № 17.

На день смерті діда з ним була зареєстрована та проживала баба позивачки - ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивачки - ОСОБА_5 у віці 79 роки, про що у виконавчому комітеті Йорданештської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області складено відповідний актовий запис 12.07.2017 року за № 14.

На день смерті баби з нею проживала мати позивачка - ОСОБА_6 .

У зареєстрованому шлюбі дід і баба позивачки перебували з 29.01.1966 року.

Від шлюбу діда і баби народились троє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За життя баба склала заповіт, згідно якого все своє мано заповіла ОСОБА_6 матері позивачки.

Таким чином єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті баби була мати позивачки - ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати позивачки - ОСОБА_6 , про що у відділі реєстрації актів цивільного стану муніципалітету міста Коста-Маснага провінція Лекко республіки Італія складено відповідний актовий запис від 29.08.2024 року за № 16.

Мати позивачки перебувала у зареєстрованому шлюбі з батьком позивачки з 17.07.1993 року.

Від шлюбу у матері народились двоє дітей: позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та її брат позивачки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На день смерті матері з нею проживали її чоловік (батько позивачки) - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син (брат позивачки) - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ..

Після смерті матері була заведена спадкова справа у приватного нотаріуса Тимофтій Л.М.

Батько та брат позивачки відмовились від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , про що подали відповідні заяви у встановлений законодавством термін.

Таким чином, єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є її донька (позивачка) ОСОБА_1 .

До складу спадкового майна після смерті діда і баби, зокрема, входить житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане нерухоме майно позивачці було відмовлено у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючого документа на нерухоме майно, яке мати позивачки ОСОБА_6 прийняла але не оформила.

Перед смертю баби ОСОБА_5 її забрала до себе мати позивачки ОСОБА_6 , що встановлено рішенням Глибоцького районного суду від 21.08.2025 року.

Тому просить суд, ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на спадкове нерухоме майно, яке розташоване за адресою - АДРЕСА_1 , до складу якого входять: житловий будинок літ. «А», загальна площа 55,7 кв.м., житлова площа 34,0 кв.м.; літня кухня літ. «Б»; сараї літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Є», «И»; гаражі літ. «Ж», «З»; огорожа № 1-4.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить суд позов задовольнити, а справу розглянути у його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Карапчівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не з`явився, проте надав суду листа, в якому позовні вимоги визнає повністю і просить суд розглянути справу без участі представника с-ради.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися, однак подали до суду заяву, в якій позовні вимоги визнають у повному обсязі і просять суд позов задовольнити, а справу розглянути за їхньої відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за житія спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачки - ОСОБА_4 у віці 80 років, про що у виконавчому комітеті Йорданештської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області складено відповідний актовий запис 29.05.2014 року за № 17.

На день смерті діда з ним була зареєстрована та проживала баба позивачки - ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивачки - ОСОБА_5 у віці 79 роки, про що у виконавчому комітеті Йорданештської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області складено відповідний актовий запис 12.07.2017 року за № 14.

На день смерті баби з нею проживала мати позивачка - ОСОБА_6 .

У зареєстрованому шлюбі дід і баба позивачки перебували з 29.01.1966 року.

Від шлюбу діда і баби народились троє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

За життя баба склала заповіт, згідно якого все своє мано заповіла ОСОБА_6 матері позивачки.

Таким чином єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті баби була мати позивачки - ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати позивачки - ОСОБА_6 , про що у відділі реєстрації актів цивільного стану муніципалітету міста Коста-Маснага провінція Лекко республіки Італія складено відповідний актовий запис від 29.08.2024 року за № 16.

Мати позивачки перебувала у зареєстрованому шлюбі з батьком позивачки з 17.07.1993 року.

Від шлюбу у матері народились двоє дітей: позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та її брат позивачки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

На день смерті матері з нею проживали її чоловік (батько позивачки) - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син (брат позивачки) - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ..

Після смерті матері була заведена спадкова справа у приватного нотаріуса Тимофтій Л.М.

Батько та брат позивачки відмовились від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , про що подали відповідні заяви у встановлений законодавством термін.

Таким чином, єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є її донька (позивачка) ОСОБА_1 .

До складу спадкового майна після смерті діда і баби, зокрема, входить житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане нерухоме майно позивачці було відмовлено у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючого документа на нерухоме майно, яке мати позивачки ОСОБА_6 прийняла але не оформила.

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами до складу спадкового нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 входять: житловий будинок літ. «А», загальна площа 55,7 кв.м., житлова площа 34,0 кв.м.; літня кухня літ. «Б»; сараї літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Є», «И»; гаражі літ. «Ж», «З»; огорожа № 1-4.

Будівництво вказаного житлового будинку проведено з дотриманням державних будівельних, протипожежних, санітарних норм і подальша їх експлуатація за призначенням можлива.

Станом на 15.04.1991 року вказане господарство відносилось до категорії колгоспних дворів і в ньому проживали п`ятеро осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .

ОСОБА_2 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вибули з вказаного господарства у 1991 році, у 1993 році та 2000 році - відповідно. У вказане господарство вони не повертались, власного майна в ньому не зберігали.

Перед смертю баби ОСОБА_5 її забрала до себе мати позивачки ОСОБА_6 , що встановлено рішенням Глибоцького районного суду від 21.08.2025 року.

Як вбачається з довідки Карапчівської сільської ради № 1177 від 09.12.2024 року станом на 27.05.2014 року (день смерті діда позивачки) — у вказаному господарстві були зареєстровані і проживали лише ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 .

Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, ст. ст. 319, 328, 346, 1216-1223,1258, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 ), право власності на нерухоме майно, що розташоване в АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею 55,7 кв.м., в тому чисті житловою площею 34,0 кв.м.; літньої кухні літ. «Б»; сараїв літ. «В», «Г», «Д», «Е», «Є», «И»; гаражів літ. «Ж», «З»; огорожі № 1-4.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 січня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua