Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 12 січня 2026 р.
Справа: №645/7571/25
Суддя: Спесивцев О. В.
Справа № 645/7571/25
Провадження № 2-о/645/22/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2026 року місто Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Спесивцева О.В.,
секретаря судового засідання – Асєєвої К.М.
представника заявника – адвоката Маюрнікової В.Н. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В:
Заявниця, ОСОБА_1 , звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити, що вона в період з 10.06.2017 по 14.06.2024 проживала однією сім`єю зі своєю донькою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебувала на її утриманні.
В обґрунтування заяви вказує, що з червня 1977 року мешкала у АДРЕСА_1 . В 2005 році заявниця досягла пенсійного віку і з вказаного часу перебуває на обліку в Головного управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я заявниці та її чоловіка ОСОБА_3 , з червня 2017 року донька заявниці, ОСОБА_2 , стала проживати разом з ними у АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік заявниці, ОСОБА_3 . У зв`язку із погіршенням стану здоров`я, заявниця стала повністю залежною від допомоги доньки, яка стала для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. ІНФОРМАЦІЯ_4 донька заявниці ОСОБА_2 загинула. До моменту загибелі донька готувала, прибирала в хаті, прала речі, забезпечувала ліками, продуктами харчування, одягом, супроводжувала при зверненні до державних та банківських установ. Розмір заробітної плати ОСОБА_2 був вищим за розмір пенсії заявника, тому заявниця знаходилась на її утриманні. У зв`язку зі смертю її доньки вона має право на отримання пенсії у разі втрати годувальника, однак для отримання пенсії їй потрібно підтвердити факт постійного проживання разом із донькою за однією адресою на момент його смерті.
Ухвалою суду від 30.10.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні.
Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області надано до суду письмові заперечення на заяву, в якій вказує, що ОСОБА_1 не було надано документів, що підтверджують факт спільного проживання чи перебування на утриманні, тому прийнято рішення про відмову у переході на пенсію у разі втрати годувальника згідно її заяви. Оскільки на думку заінтересованої особи, існує спір про право, а саме право на перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме про перехід на пенсію по втраті годувальника, то просить залишити заяву без розгляду.
Ухвалою суду від 18.12.2025 року задоволено клопотання представника заявника про виклик свідків та викликано в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Попереджено свідків про кримінальну відповідальність заст. 384-385 КК України за завідомо неправдиві показання чи за відмову давати показання на вимогу суду. Відкладено судове засідання на 13.01.2026 року.
У судовому засіданні представник заявниці підтримала вимоги заяви та просила її задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не прибув, у наданих до суду запереченнях на заяву просив провести розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України.
Заявник перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком.
Заявник зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Згідно довідка від 14.10.2025 року № 6334-5003844859 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання ОСОБА_1 як ВПО є АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік заявниці – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про смерть (повторне) серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла донька заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 .
Згідно даною копією довідки начальника Курилівської сільської військової адміністрації від 11.11.2024 року №01-10/406, вказано, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , фактично проживала без реєстрації на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 . За даною адресою на момент її смерті була зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (мати).
Відповідно до довідки за підписом керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Курилівської сільської ради від 22.09.2025 року №03-32/846, повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , фактично без реєстрації з 10.06.2017 року по 14.06.2024 року проживала за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно довідки за підписом сімейного лікаря КНП Куп`янський центр первинної медичної допомоги від 05.09.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , знаходилась під наглядом сімейного лікаря.
Після смерті доньки заявниця звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перехід на пенсію, у зв`язку із втратою годувальника.
Однак, постановою від 18.07.2025 року відмовлено у здійсненні страхових виплат/наданні соціальних послуг у зв`язку з відсутність інформації, що підтверджує право на страхову виплату (документи).
Заявник вказує, що у зв`язку зі смертю її доньки вона має право на отримання пенсії у разі втрати годувальника, однак для отримання пенсії їй потрібно підтвердити факт постійного проживання разом з донькою за однією адресою на момент її смерті та перебування на її утриманні.
Згідно п.п.1, 6, ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народженням цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 виснував, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Тобто якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
У постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 (провадження №11-150апп23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постановах від 05 червня 2024 року в справі № 557/1535/23(провадження № 61-1723св24), від 24 квітня 2024 року в справі № 694/2318/23 (провадження № 61-2911св24), від 08 травня 2024 року в справі № 214/4921/23 (провадження № 61-15863св23) та інших.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
У статті 36 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.
За вимогами цієї статті пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, визначено, які документи надаються до заяви про призначення пенсії в зв`язку з втратою годувальника такі документи.
До заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надається, зокрема, документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Тобто у будь-якому випадку, особа яка виявила бажання отримувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника зобов`язана подати документи на підтвердження перебування її на утриманні померлого годувальника.
У пункті 2.11 зазначеного Порядку закріплено, що у разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Чинне законодавство не містить обов`язкового позасудового порядку підтвердження вказаного юридичного факту.
У справі, що переглядається, заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання та її перебування на утриманні доньки до смерті останньої, оскільки ГУ ПФУ відмовило їй у призначенні (переведенні) пенсії в разі втрати годувальника з підстав відсутності повного пакету документів, що підтверджують факт спільного проживання чи перебування на утриманні.
Таким чином, суд враховує, що необхідність встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні доньки до смерті останньої необхідно заявниці для призначення (переведення) пенсії в разі втрати годувальника, і саме у зв`язку з тим, що заявниця не має іншої можливості одержати документ, який посвідчує такий факт, вона звернулася до суду в порядку окремого провадження разом із заявою про встановлення факту і подала докази на підтвердження того.
В зв`язку з чим, суд відхиляє посилання заінтересованої особи на те, що існує спір про право, а саме право на перерахунку пенсії відповідно до ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме про перехід на пенсію по втраті годувальника.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 11.09.2024 року у справі №336/1098/24.
Факт того, що ОСОБА_2 з 10.06.2017 до моменту своєї смерті – ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживала разом з ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується зібраними та дослідженими в справі доказами, зокрема, довідками Курилівської сільської військової адміністрації від 11.11.2024 року №01-10/406 та виконавчого комітету Курилівської сільської ради від 22.09.2025 року №03-32/846.
Вказані обставини підтверджується також поясненнями допитаних в якості свідків у судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Так, свідок ОСОБА_5 пояснила, що з 1982 року знайома з родиною заявниці, були сусідами та спілкувалися сім`ями. Підтвердила, що з 2017 року дочка заявниці - ОСОБА_6 , почала проживати разом зі своїми батьками в АДРЕСА_1 , оскільки її батько (чоловік заявниці) тяжко захворів та не міг самостійно пересуватися. Вказала, що ОСОБА_6 фактично взяла на себе зобов`язання щодо догляду за батьками, допомагала по городу та хатнім справам, купляла продукти, ліки та всіляко дбала про батьків. Зазначила, що після смерті у 2020 році батька, ОСОБА_6 залишилася проживати разом зі своєю матір`ю та проживала з нею до самого моменту своєї смерті – ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що з 2011 року проживала в с.Сенькове, Куп`янського району Харківської області та була сусідкою заявниці. Зазначила, що підтримувала дружні стосунки із онукою заявниці - ОСОБА_7 , часто ходила у гості до будинку заявниці. Вказала, що після того як у 2017 році захворів чоловік заявниці – ОСОБА_3 , його донька - ОСОБА_6 переїхала в будинок батьків в АДРЕСА_1 та почала постійно проживати з ними, доглядала за господарством. Зазначила, що після смерті у 2020 році ОСОБА_3 , заявниця часто їй говорила, що призначеної їй пенсії не вистачає на життя та фактично перебуває на утриманні ОСОБА_6 , яка працювала, купляла продукти та ліки.
Суд зазначає, що згідно з наданими заявником документами, розмір її пенсії є значно меншим, ніж розмір доходу, який отримувала її донька - ОСОБА_2 .
При цьому, в даному випадку, отримання матір`ю померлої пенсії не є підставою для відмови у встановленні факту перебування її на утриманні доньки. Хоча заявник і отримувала пенсію, але її розмір був менший від розміру заробітної плати ОСОБА_6 , а тому вочевидь допомога доньки була постійним і основним джерелом її засобів до існування.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлої, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
З огляду на зазначене, оскільки допомога, яка надавалась ОСОБА_1 була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення заяви.
Така ж позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року №592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17.
За таких обставин, оскільки встановлення даного юридичного факту необхідно заявниці для подальшого належного оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, не пов`язаність встановлення цього юридичного факту із подальшим вирішенням спору про право, враховуючи відсутність у заявника можливості встановити даний юридичний факт або усунути недоліки, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог заяви окремого провадження, а отже і про можливість її задоволення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст. 263, 265, 293 - 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у період з 10 червня 2017 року по 14 червня 2024 року за адресою АДРЕСА_1 та факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на утриманні її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua.
Заявник – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрвоане місце проживання АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання ВПО АДРЕСА_2 .
Представник заявника – адвокат Маюрнікова Віта Нестерівна, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 22.11.2013 року №1383.
Заінтересована особа – Головне управління Пенсійного фону України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, адреса: 61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 пов.
Повний текст рішення складено 15.01.2026 року.
Головуючий суддя О.В.Спесивцев
Оригінал: reyestr.court.gov.ua