Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №639/9906/25 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/9906/25

Провадження № 3/639/74/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О.,

за участю: секретаря судового засідання Соколової К. О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

прокурора Пономарьової О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки с. Артемівка Кегичівського району Харківської області, громадянки України, яка до 06.01.2025 займала посаду секретаря судового засідання Ленінського районного суду м. Харкова, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи секретарем судового засідання Ленінського районного суду м. Харкова, вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за таких обставин.

Так, наказом керівника апарату Ленінського районного суду м. Харкова № 07-02/19 від 30.01.2023 ОСОБА_1 з 01.02.2023 призначено на посаду секретаря судового засідання Ленінського районного суду м. Харкова.

Зазначена посада віднесена до категорії «В» посад державної служби. 01.02.2023 ОСОБА_1 склала присягу державного службовця.

Відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII, державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи держаним службовцем, а саме: секретарем судового засідання Ленінського районного суду м. Харкова – є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 05.02.2024 о 10:43 подала щорічну декларацію за 2022 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Гіперпосилання на декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/109bba4f-8750-44f4-a357-91d3c5f6ac73. Отже, ОСОБА_1 несвоєчасно, а саме: 05.02.2024 подала щорічну декларацію за 2022 рік, яку відповідно до п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII повинна була подати не пізніше 31 січня 2024 року.

На підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025, Ленінський районний суд м. Харкова перейменовано на Холодногірський районний суд міста Харкова.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи секретарем судового засідання Ленінського районного суду м. Харкова, являючись відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України №1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 05.02.2024 о 10:43, подала без поважних причин щорічну декларацію за 2022 рік, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є місце розташування Холодногірського районного суду міста Харкова, а саме: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 20.

Таким чином, ОСОБА_1 не виконала вимоги п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала, підтвердила факт несвоєчасного подання щорічної декларації за 2022 рік.

На адресу суду ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких просила суд врахувати такі обставини:

- керівником апарату було повідомлено про необхідність подання тільки декларації кандидату на посаду за 2022 рік, яку ОСОБА_1 подала 30.01.2024, тобто у встановлений законом строк;

- відповідно до роз`яснень на сайті НАЗК, якщо у декларанта існує обов`язок подати декларацію кандидата на посаду та щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за один і той самий звітний період, то у випадку подання першою щорічної декларації за відповідний звітний період, декларація кандидата на посаду за цей період не подається;

- скориставшись вищезазначеною інформацією, ОСОБА_1 увійшла в свій персональний кабінет на сайті НАЗК, знайшла подану декларацію за 2022 рік, та хотіла її виправити, вказавши правильний тип декларації, однак, стався технічний збій, що не дало завершити заплановане;

- 02.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до НАЗК через персональний електронний кабінет та у вільній формі повідомила про неправильний тип декларації, однак її повідомлення не було розглянуто;

- 05.02.2024 ОСОБА_1 , щоб не витрачати 30-денний строк на виправлення, спробувала внести зміни до типу раніше поданої декларації, однак така можливість не передбачена – так було подано виправлену декларацію кандидата на посаду за 2022 рік від 05.02.2024;

- після цього 05.02.2024 ОСОБА_1 невідкладно подала щорічну декларацію за 2022 рік;

- ОСОБА_1 зазначає, що не мала умислу на несвоєчасне подання щорічної декларації і вважала, що не є суб`єктом, на якого поширюється обов`язок декларування за 2022 рік, оскільки на посаду секретаря судового засідання Ленінського районного суду м. Харкова була призначена 01.02.2023 та не знала, що потрібна ще одна декларація, тому через її необережність щорічна декларація за 2022 рік не була подана відразу.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

У судовому засіданні прокурор Пономарьова О. В. зазначила, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, з огляду на що прокурор просить суд визнати ОСОБА_1 винною за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів, а саме:

1) протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №761 від 28.11.2025, за фактом несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, яка фактично подана ОСОБА_1 05 лютого 2024 року о 10:43;

2) копією наказу керівника апарату Ленінського районного суду м. Харкова № 07-02/19 від 30.01.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 з 01.02.2023 була призначена на посаду секретаря судового засідання Ленінського районного суду м. Харкова;

3) копією письмового попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена особисто під підпис;

4) копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2022 рік, яка фактично подана ОСОБА_1 05 лютого 2024 року о 10:43.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 формально наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом із цим, згідно зі статтею 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Відповідно до примітки до статті 22 КУпАП, положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.

Не дивлячись на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, пов`язане з корупцією, законодавець не встановлює заборони щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за його вчинення, оскільки не встановив такої заборони у примітці до статті 22 КУпАП.

Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, суд також приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При розгляді справи суддя враховує обставини вчинення адміністративного правопорушення, внаслідок вчинення якого значна шкода державним чи суспільним інтересам не заподіяна, відомості про особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, за місцем роботи на посаді секретаря судового засідання господарського суду Харківської області характеризується виключно позитивно, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала повністю та у вчиненому розкаюється, її майновий стан, наявність пом`якшуючої відповідальність обставини – щире каяття, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.

Крім того, як установлено у справі, ОСОБА_1 30 січня 2024 року подала декларацію кандидата на посаду, якою охоплювався період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року (виправлена щорічна декларація за 2022 рік подана 05.02.2024), дані якої відповідають даним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік.

Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»).

Оцінивши вищезазначені докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вчинене за вищевказаних обставин адміністративне правопорушення у даному конкретному випадку є малозначним.

За таких обставин, суддя вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що на переконання суду буде достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП, щодо виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

На підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

На підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 15 січня 2026 року.

Суддя В. О. Курило