Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №206/4129/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 206/4129/25

провадження №: 2-о/398/34/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"14" січня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Молонова Ю.В.,

при секретарі Борозні Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Олександрія цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту проживання за однією адресою,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2025 заявник ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 ,заінтересована особа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання за однією адресою.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб 14.09.1974 року. Весь час заявник проживала зі своїм чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 . З 18.02.2021 року заявник зареєструвала своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 і певний час не проживала в м. Дніпро. Проте, з лютого 2023 року і по час його смерті заявник постійно проживала з чоловіком. Після його смерті вона звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, однак їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю доказів спільного проживання.

Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності заявника, вимоги заяви підтримають.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 14.09.1974 року. Прізвище дружини після укладення шлюбу ОСОБА_6 (а.с.12).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

З копії акту про встановлення факту проживання особи не за місцем реєстрації від 24.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживає з лютого місяця 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , і на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) свого чоловіка: ОСОБА_4 також проживала за цією адресою разом з ним однією сім`єю (а.с.5).

Згідно з копією повідомлення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 27.05.2025, ОСОБА_1 роз`яснено порядок призначення пенсії по втраті годувальника, а також документи необхідні для її отримання, де зокрема передбачено відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою) (а.с.7-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільно-процесуального Кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону, члени сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника є чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того, п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2 ст.273 ЦПК ( 1502-06 )), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Факт спільного проживання заявника з чоловіком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час розгляду справи доказів. За таких обставинах, вимоги заявника є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 263 - 265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту проживання за однією адресою- задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), за однією адресою з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Молонова