Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 14 січня 2026 р.
Справа: №404/8660/25
Суддя: Іванова Н. Ю.
Справа № 404/8660/25
Номер провадження 2/404/3083/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
15 січня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:
головуючого судді – Іванової Н.Ю.
при секретарі - Коцюбі Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осіпова Ю.Ю. до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2025 року представник позивача звернулась до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 лютого 2023 року.
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , який народився під час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні.
У травні 2023 року позивач звернулась до Кіровського районного суду м. Кіровограда з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини доходів від усіх видів заробітку, в результаті чого 14 червня 2023 року видано судовий наказ про стягнення аліментів з відповідача на утримання двох дітей.
Починаючи з моменту пред`явлення судового наказу до виконання, відповідач не виконував аліментні зобов`язання, в результаті чого станом на 01 серпня 2025 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 становить 86 098,98 грн.
Вказано, що протягом більше двох років відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку по матеріальному утриманню дітей у добровільному порядку, шляхом переказів, чи через виконавчу службу, не надав, не вживав заходів до повідомлення державного виконавця про перебування на обліку в центрі зайнятості, зміну місця проживання, місця роботи. ОСОБА_2 був обізнаний про обов`язок щомісячно сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина та доньки, визначених судовим наказом Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 червня 2023 року, проте не виконував його, у зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів, що за розрахунком державного виконавця станом на 01 серпня 2025 року становить 86 098 грн. 98 коп. Також, згідно постанови про накладення, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сума штрафу становить 9 477 грн. 80 коп.
У відповідача виникла заборгованість по сплаті аліментів за період з 11 травня 2023 року до 01 серпня 2025 року.
Розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів за період з 11 травня 2023 року по 01 серпня 2025 року становить 327 045 грн. 09 коп. Однак враховуючи норми ст. 196 СК України, розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, а тому з відповідача підлягає стягненню розмір неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 86 098,98 грн.
Ухвалою судді від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представник позивача, адвокат Осіпова Ю.Ю. у судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
У відповідності до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 лютого 2023 року.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні.
Судовим наказом Кіровського районного суду міста Кіровограда від 14 червня 2023 року присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини та не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 11 травня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до повноліття ОСОБА_3 .
З розрахунку заборгованості по аліментах, виданого 13 серпня 2025 року державним виконавцем Фортечного відділу ДВС у місті Кропивницькому вбачається, що на підставі вищевказаного судового наказу було відкрито виконавче провадження ВП:72496289. З вказаного розрахунку також вбачається, що заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 01 серпня 2025 року становить 86 098,98 грн. З даного розрахунку також встановлено, що відповідачем з моменту відкриття виконавчого провадження аліменти не сплачувались.
Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Неустойка (пеня) – це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання – сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до вимог ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року встановлено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Частина 2 ст. 196 СК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Слід зазначити, що відповідачем не подано заперечень стосовно заявлених позовних вимог, зокрема щодо розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, не долучено доказів на підтвердження його перебування у скрутному матеріальному становищі або інших обставин, а тому у відповідності до вищенаведеної норми розмір неустойки зменшенню не підлягає.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі № 572/1762/15-ц зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Згідно розрахунку позивача, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати відповідачем аліментів за період з 11 травня 2023 року по 01 серпня 2025 року становить 327 045 грн. 09 коп.
При цьому, позивачем у позовній заяві зазначено, що у відповідності до вимог ст. 196 СК України, розмір такої становитиме 86 098,98 грн., тобто не більше 100 відсотків заборгованості.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 86 098,98 грн.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
Таким чином, суд прийшов до висновку, що обставини, якими представник позивача обґрунтовувала позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей у розмірі 86 098,98 грн.
Оскільки при зверненні до суду позивач не сплачувала судового збору, як особа, що звільнена від його сплати, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 11 травня 2023 року по 01 серпня 2025 року у розмірі 86 098 грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 15.01.2026 року.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Н. Ю. Іванова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua