Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №539/6168/25 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами

Дата: 13 січня 2026 р.

Справа: №539/6168/25

Суддя: Говоруха В. О.

Справа № 539/6168/25

3/0187/41/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 січня 2026 року селище Петриківка

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говоруха В.О., розглянувши матеріали, що надійшли стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; посвідчення водія серія НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

22.12.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Згідно з протоколом від 24.11.2025 ЕПР1 № 522383, 24.11.2025 о 13-56 годині дорога АД МО 3 Київ-Харків-Довжанський 208 км водій ОСОБА_1 керував ТЗ «Mersedes-Benz Sprinter 315 CDI» н.з. НОМЕР_2 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП 19.11.2025.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.3.б Правил дорожнього руху (далі ПДР), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

14.01.2026 від захисника ОСОБА_1 адвоката Сологуба Д.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченої ч. 4 ст. 121 КУпАП, як повторність правопорушення. Захисник зазначає, що згідно матеріалів справи, 19.11.2025 відносно гр. ОСОБА_1 винесено постанову серії ББА 749570 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.121 КУпАП, що і стало підставою для складання оскаржуваного протоколу КУпАП від 24.11.2025р. № 40854 (серія ЕПР № 522383). Протокол № 522383 складено 24.11.2025 через 5 днів після винесення Постанови №749570 від 19.11.2025. Таким чином, станом на момент складання відносно гр. ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.121 КУпАП від 24.11.2025№ 40854 (серія ЕПР L № 522383) постанова серії ББА 749570 від 19.11.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.121 КУпАП ще не набрала законної сили і строк на її оскарження не сплив, а відтак у його діях відсутня повторність вчинення правопорушення протягом року. В матеріалах справи відсутня постанова серії ББА 749570 від 19.11.2025, проте наявний витяг з підсистеми «Адмінпрактика» ікс «ІПНП», який не містить відомостей інформації про набрання її законної сили до сплину 10-ти денного строку станом на 25.11.2025. Крім того, довідка від 25.11.2025р. складена УПП в Полтавській області також не містить даних про набрання Постановою серії ББА 749570 від 19.11.2025 законної сили на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення №522383, що свідчить про недоведеність вчинення адміністративного правопорушення повторно протягом року. Інших доказів, які б підтверджували вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, повторно протягом року, суду не надано.

Крім того звертає увагу, що договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі, та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (п.3.1. Правил №363). Отже, обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються автомобільними перевізниками, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі, для перевезення вантажів за договорами про перевезення вантажів з метою отримання прибутку. Тож, у випадку, коли транспортний засіб, який використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, не підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю. Таку правову позицію виказав Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 у справі №678/483/17. В даному випадку, як свідчать матеріали справи, спірний вантажно-пасажирський автомобіль використовувався ТОВ «НВП «СРТ» через ФОП ОСОБА_2 , згідно угоди про співробітництво і договору доручення, в службових цілях ТОВ «СРТ» для забезпечення його господарської діяльності – виконання робіт за Договором №МР 17/10-2024 від 17.10.2024р. Таким чином, з наданих доказів вбачається, що автомобіль, яким керував гр. ОСОБА_1 , є службовим автомобілем та використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, а тому не можна вважати, що він підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю, що є наслідком відсутності в діях водія складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, у зв`язку із чим дана справа підлягає закриттю на підставі ст.247 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, судом встановлено наступне.

Так, положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Частиною 3 статті 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Так, за диспозицією ч. 4 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті, зокрема керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

До протоколу ЕПР1 № 522383 від 24.11.2025 додано: картку обліку адміністративного правопорушення; витяг з Єдиного державного реєстру транспортних засобів; довідку УПП в Полтавській області щодо відсутності інформацію в ЄРД ТЗ щодо проходження обов`язкового технічного контролю; довідку УПП в Полтавській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП; довідку УПП в Полтавській області щодо наявності посвідчення водія; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА № 749570; відеозапис з боді камери поліцейського.

Судом встановлено, що 19.11.2025 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов ( постанова серія ББА № 749570 від 19.11.2025) та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 340,00 грн.

Відповідно до картки обліку адміністративного правопорушення штраф не сплачено.

Повторним відповідно до ст. 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

З наведеного слідує, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 4 ст. 121 КУпАП, як повторне протягом року керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, особу вже має бути піддано адміністративному стягнення за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП).

Відповідно до ст. 289 КУпАП на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови може бути подано скаргу, а згідно ч. 1 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Повторність вчинення протягом року аналогічного правопорушення повинна безумовно підтверджуватися безпосередньо самою постановою про накладення адміністративного стягнення, яка має бути завіреною належним чином, зокрема, повинна бути належним чином засвідчена та містити інформацію про набрання чинності, а також суду повинна бути надана інформація, що вказана постанова не оскаржувалась чи навпаки.

Так, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, яке йому інкримінується, оскільки постанова про притягнення останнього до відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП від 19.11.2025 станом на 24.11.2025 (дата складання протоколу ЕПР1 № 522383 за ч. 4 ст. 121 КУпАП) не набрала законної сили.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щодо особа що скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Згідно положень ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачяться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Таким чином, станом на 24.11.2025 ОСОБА_1 не був особою, яка була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, оскільки постанова про притягнення до відповідальності за зазначеною нормою не набрала законної сили, а тому його дії щодо керування транспортним засобом особою, яка повторно протягом року керувала транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, які мали місце 24.11.2025 не можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

У зв`язку із наведеним, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, що є підставою для закриття провадження по справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Оскільки судом встановлено відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 повторно протягом року правопорушення, яке йому інкримінується, тому іншим аргументам сторони захисту, як то не віднесення автомобіляТЗ «Mersedes-Benz Sprinter 315 CDI» н.з. НОМЕР_2 до таких, що підлягають обов`язковому проходженню технічного контролю, не надається оцінка судом, як таким, що не мають правового значення для ухвалення рішення в даній справі.

Керуючись ст. ст.121, 247 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 522383 від 24.11.2025 за ч. 4 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодекс України про адміністративні правопорушення, закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя: В. О. Говоруха

Оригінал: reyestr.court.gov.ua