Постанова від 14 січня 2026 р. у справі №177/22/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/22/26

Провадження № 3/177/37/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 січня 2026 року суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Лященко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в с. Уютне АР Крим, громадянина України, одруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст.172-20 КУпАП

встановив:

Солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби, проходячи її у військовій частини НОМЕР_1 , 25.12.2025 року о 21-00 год., в умовах особливого періоду, безпосередньо виконуючи свої службові обов`язки, діючи умисно та протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення статутних обов`язків, був виявлений на території військової частини тимчасово дислокованої в АДРЕСА_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні провину у скоєному правопорушенні не визнав. Вказав, щоб дійсно був випивший, однак йому ніхто не пропонував пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 суду показав, що він командир 1 взводу командир роти у військовій частині НОМЕР_1 . 25.12.2025 року о 21-00 год. на території військової частини тимчасово дислокованої в АДРЕСА_2 був виявлений солдат ОСОБА_1 , який перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння. Йому пропонували при свідках пройти огляд на визначення стану сп`яніння, однак останній відмовлявся. При цьому солдат ОСОБА_1 був в сильному стані алкогольного сп`яніння і на наступний день більшість подій не пам`ятав.

Дослідивши матеріали справи, на предмет їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 , який не заперечував сам факт вживання ним алкоголю під час несення військової служби, покази свідка, суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною поза розумним сумнівом, та приходить до висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, враховуючи наступне.

Диспозицією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, або в умовах особливого періоду.

Особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено Указом Президента України, востаннє 20.10.2025 № 793/2025, що, згідно зі ст. 64 Конституції України, передбачає можливість встановлення певних обмежень прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується дослідженими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення в/ч НОМЕР_1 14/2025 від 26.12.2025, складеним уповноваженою особою, який містить дані щодо обставин вчиненого правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення підписаний свідками без зауважень чи застережень;

- рапортом командира 14 стрілецької роти 5 батальйону ВЧ НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_3 від 25.12.2025, в якому зазначено, що 25.12.2025 о 23-00 год. йому передали солдата ОСОБА_1 , який перебував в НОМЕР_2 бригаді. Солдат був в стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів відмовився. Свідками були головний сержант ОСОБА_4 і солдат ОСОБА_5 ;

- рапортом командира 1 стрілецького взводу 14 стрілецької роти 5 батальйону ВЧ НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_6 від 28.12.2025, в якому зазначено, що 25.12.2025 о 23-00 год. він був свідком того, що солдат ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів відмовився;

- рапортом стрільця 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 14 стрілецької роти 5 батальйону ВЧ НОМЕР_1 головного солдата ОСОБА_7 від 28.12.2025, в якому зазначено, що 25.12.2025 о 23-00 год. він був свідком того, що солдат ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів відмовився. ь

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за ознаками: відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинене в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, дотримуючись вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, особу ОСОБА_1 , який вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність судом не встановлено, та вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді мінімального штрафу передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 27, 40-1, ч. 3 ст.172-20, 283, 284, 289 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя В.В. Лященко