Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №523/24095/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/243/26

Номер справи місцевого суду: 523/24095/25

Головуючий у 1-й інстанції Шурупов В. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову судді Пересипського районного суду Одеської області від 01 грудня 2025 року

встановив:

Постановою судді Пересипського районного суду Одеської області від 01 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт. Вирішено питання щодо судового збору. На підставі ст. 39-1 КУпАП направлено

ОСОБА_1 до Центру соціальних служб Одеської міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашнього насильства» строком на 3 (три) місяці.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 листопада 2025 року близько

09:00 години, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 з якою проживає однієї сім`єю, що проявилось в образах, ляпасах, штовханнях, що завдало шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити накладений судом вид стягнення з громадських робіт на штраф, посилаючись на те, що суд не врахував його життєві обставини, а саме те що він неофіційно працевлаштований, та працює по 12 годин у ночі, 6 днів на тиждень, що унеможливлює виконання ним виправних робіт та систематичне відвідування програми для кривдників. Посилається також і на те, що конфлікт з потерпілою повністю вичерпаний, апелянт примирився з потерпілою, у неї відсутні будь-які претензії, про що свідчить її письмова заява, долучена до апеляційної скарги. Подія мала побутовий характер, без спричинення шкоди, об`єктивні дані не підтверджують необхідність застосування корекційної програми або виправних робіт. Зазначає, що він готовий понести відповідальність у вигляді штрафу, що є достатнім та співмірним.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваної постанови суду він отримав лише 11 грудня 2025 року.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи не з`явилися.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 .

Перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду та таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.

При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.

Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Так, 01 грудня 2025 року судом прийнято оскаржуване судове рішення, тому у відповідності до ст. 294 КУпАП перебіг строку на апеляційне оскарження цієї постанови суду розпочався з 02 грудня 2025 року і закінчився 11 грудня 2025 року.

З матеріалів справи убачається, що справу розглянуто без участі ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови апелянт отримав під розписку 11 грудня 2025 року, з апеляційною скаргою звернувся 12 грудня 2025 року, тому за таких обставин апеляційний суд вважає, що апелянту потрібно поновити строк на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винуватості, правильність правової кваліфікації дій, апелянтом не заперечується, постанова суду оскаржується лише в частині накладення стягнення.

Предметом апеляційного розгляду є перевірка доводів апелянта щодо наявності правових підстав для накладення на нього адміністративного стягнення не пов`язаного з виконанням громадських робіт та проходження програми для кривдників.

Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті. Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок (ст. 24 КУпАП).

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (стаття 27 КУпАП).

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років (стаття 30-1 КУпАП).

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (ст. 33 КУпАП).

Обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі (ст. 34 КУпАП).

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп`яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою (ст. 35 КУпАП).

Санкцією ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Отже, санкція інкримінованого адміністративного правопорушення є альтернативною, тобто законодавець передбачив можливість накладення на особу одного із основних видів стягнень, передбачених нормою цієї статті. При цьому, такий вид стягнення, як громадські роботи, у даному випадку не є додатковим стягненням імперативного характеру, тобто при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, з огляду на його дискреційні повноваження, наділений правом вибору щодо застосування до особи одного із основних стягнень, які є альтернативними.

При накладенні стягнення судом враховано характер та обставини правопорушення, ступінь вини та особу ОСОБА_1 , його працездатний вік, зважаючи на відсутність в матеріалах справи відомостей щодо його працевлаштування останнього чи наявності у нього інших легальних джерел доходів, а також ураховуючи мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суд дійшов висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень до вказаної особи єдиним можливим уявляється застосування адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт. Крім цього, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суд вважав за необхідне одночасно вирішити питання про направлення ОСОБА_1 в порядку ст.39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Щодо таких висновків суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Зважаючи на ту обставину, що справу розглянуто без участі ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає за можливе надати правову оцінку доказам, які долучені апелянтом до апеляційної скарги.

До апеляційної скарги додано заяву від 12 грудня 2025 року за підписом

ОСОБА_2 , в якій остання зазначає, що між нею та ОСОБА_1 конфлікт вичерпано, на даний час вони примирилися, претензій до нього не має, загроза її життю чи здоров`ю відсутня, тому вважає, що відсутня необхідність в призначенні ОСОБА_1 стягнення у виді виправних робіт та направлення його для проходження програми для кривдників, тому просить врахувати ці обставини.

Отже, апелянтом вжито необхідних заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків, заподіяних його протиправною поведінкою, претензії будь-якого характеру зі сторони потерпілої відсутні.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної чи б то кримінальної відповідальності.

Ураховуючи викладене вище, зважаючи на характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнав вину у скоєнні інкримінованого правопорушення, зважаючи на відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, беручи до увагу правову позицію потерпілої, у тому числі щодо виду та міри адміністративного стягнення, апеляційний суд доходить висновку про можливість накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн, тобто у максимальних межах санкції цієї статті, яка визначає міру відповідальності для такого виду стягнення, як штраф.

При цьому, апеляційний суд враховує, що бажання та спроможність понести саме такий вид стягнення у вигляді сплати штрафу є волевиявленням апелянта, тому суд доходить висновку, що відсутність у ОСОБА_1 офіційного джерела доходу не створить для нього перешкод для належного виконання стягнення у виді штрафу.

Накладення штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, відповідатиме засадам законності та справедливості, сприятиме превентивній меті запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Стягнення у виді громадських робіт та направлення апелянта для проходження програми кривдників, застосоване судом першої інстанції, у даному конкретному випадку, є надмірно суворим.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

Ураховуючи наведене апеляційний суд вважає, що постанову судді Пересипського районного суду Одеської області від 01 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення слід змінити, та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн. В частині направлення ОСОБА_1 до Центру соціальних служб Одеської міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашнього насильства» строком на 3 (три) місяці скасувати. В іншій частині постанову судді залишити без змін.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Штраф має бути сплачений за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК Од.обл./Хаджибейський Р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA428999980313161206080015757

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),на рішення від ______(Дата оскарження справи)по справі _________(Номер справи),Одеський апеляційний суд(назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст. 294 КУпАП

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Пересипського районного суду Одеської області від 01 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Пересипського районного суду Одеської області від 01 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення змінити, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

В частині направлення ОСОБА_1 до Центру соціальних служб Одеської міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашнього насильства» строком на 3 (три) місяці постанову судді скасувати.

В іншій частині постанову судді залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко