Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 січня 2026 р.
Справа: №322/1466/25
Суддя: Рассуждай В. Я.
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №322/1466/25 Головуючий в 1 інст. Губанов Р.О.
Провадження №33/807/463/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Хараїм О.В. на постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2025 року,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортним засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір.
2 січня 2026 року адвокат Хараїм О.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , поштою через суд першої інстанції звернулася з апеляційною скаргою на вищевказану постанову суду.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду дійшов до висновку, що адвокату Хараїм О.В. слід повернути подану нею апеляційну скаргу з огляду на наступне.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, за вище наведеною нормою строк на подачу апеляційної скарги обчислюється не з моменту ознайомлення з постановою судді чи з моменту її отримання, а з моменту її винесення.
Матеріали справи засвідчують про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Хараїм О.В. про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, який був призначений на 22 грудня 2025 року (а.с. 64, 65).
Беручи до уваги дату винесення оскаржуваного рішення, останнім днем подачі апеляційної скарги є 1 січня 2026 року.
Проте, апеляційна скарга захисником подана поштою після закінчення встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на оскарження постанови суду – 2 січня 2026 року. При цьому, клопотання про поновлення строку для оскарження постанови суду в матеріалах справи відсутнє.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).
Таким чином, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо строку на апеляційне оскарження постанови суду, який відраховується з дня її винесення, адвокат Хараїм О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою після закінчення цього строку та клопотання про поновлення строку не заявила.
Враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження постанови судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2025 року та клопотання щодо його поновлення не заявлено, суддя апеляційного суду вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя апеляційного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу, подану адвокатом Хараїм Ольгою Валеріївною в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернути апелянту у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про його поновлення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 322/1466/25
Оригінал: reyestr.court.gov.ua