Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №676/8547/25 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 676/8547/25

№2-а/680/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді – Польової В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданий його адвокатом – Оліярником Григорієм Івановичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження,

в с т а н о в и в:

Представник позивача – адвокат Оліярник Г.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача про скасування постанови та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06 жовтня 2025 року заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 складено відносно нього адміністративний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

10 жовтня 2025 року за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у сумі 17 000, 00 грн.

Позивач не погоджується зі спірною постановою, вважає дії відповідача протиправними, оскільки не з`ясовано обставин справи, а саме, те що він має чинний військово-обліковий документ, правила військового обліку не порушував, розбіжностей військово-облікового документа з даними реєстру військовозобов`язаних не має (копія військово-облікового документа позивача додається).

Крім того, позивач є особою з інвалідністю 3 групи, що належить до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу та володіють правом на оформлення відстрочки від мобілізації згідно ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

27 лютого 2022 року він призваний на військову службу у Збройні Сили України, а 09 листопада 2024 року звільнений (демобілізований) в запас за станом здоров`я на підставі наявності у нього інвалідності 3 групи. Крім того, йому не було відомо та не було отримано повістку про виклик з метою уточнення даних у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а тому просив суд скасувати постанову № 868 від 10 жовтня 2025 року за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 06 січня 2026 року поновлено строк звернення до суду, прийнято до свого провадження позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам направлена ухвала про відкриття провадження.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Суд, дослідивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши докази по справі, дійшов до такого висновку.

Так, 06 жовтня 2025 року заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - тимчасово виконуючого обов`язки начальника мобілізаційного відділення майором ОСОБА_2 складено адміністративний протокол №868 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки той не з`явився в ІНФОРМАЦІЯ_4 02 липня 2025 року на 09:00 годину для уточнення даних.

10 жовтня 2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_3 за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у сумі 17 000, 00 грн.

Згідно із даними військового квитка серії НОМЕР_1 виданого 01 квітня 2022 року ОСОБА_1 06 березня 2022 року на підставі Указу Президента України про загальну мобілізацію від 24 лютого 2022 року № 69/2022 призваний на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації.

Пунктом 10 вказаного військового квитка встановлено, що 09 січня 2024 року ОСОБА_1 звільнений (демобілізований) в запас за станом здоров`я на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_2 №9 від 09 січня 2024 року за пп «Г».

Довідкою Дунаєвецького МСЕК серії 12ААГ №940483 ОСОБА_1 з 01 квітня 2022 року встановлено ІІІ групу інвалідності загального захворювання до травня 2027 року.

Інших доказів по справі про адміністративне правопорушення суду не надано.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

В контексті наведеного суд зазначає, що визначення на законодавчому рівні у ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто, з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Так, згідно п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

При цьому, наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Представник позивача посилався на закінчення строку для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема, що позивач 02 липня 2025 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 , а тому 02 жовтня 2025 року сплив строк накладення адміністративного стягнення.

Постанова №838 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. винесена 10 жовтня 2025 року, тобто після закінчення визначеного ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.

Частина 1 ст. 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за: відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, та закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 2,5,9,72-79-90,242-246,262,268-272,286 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , поданий його адвокатом – Оліярником Григорієм Івановичем до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та закриття провадження – задовольнити.

Постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності № 868 від 10 жовтня 2025 року за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1212 (одну тисячу двісті дванадцять) гривень 00 копійок судових витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ - НОМЕР_4 .

Суддя В. Є. Польова