Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №334/11767/23 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 12 січня 2026 р.

Справа: №334/11767/23

Суддя: Добрєв М. В.

Дата документу 13.01.2026

Справа № 334/11767/23

Провадження № 2-др/334/2/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Добрєва М.В.,

за участю секретаря Лук`янченко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Запоріжжі заяву адвоката Кравченко Ольги Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна, про скасування постанови нотаріуса, визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Кравченко О.В., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна, про скасування постанови нотаріуса, визнання права власності у порядку спадкування

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що 25 грудня 2025 року суд ухвалив рішення у цій справі, згідно з яким первісний позов задовольнив повністю, зустрічний позов задовольнив частково.

У зв`язку з розглядом цієї справи позивачка за первісним позовом понесла витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 36000 гривень, що підтверджується відповідними доказами. З урахуванням викладеного просила ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 36000 гривень по 18000 гривень з кожного.

У судове засідання позивач за первісним та його представник не з`явилися. До початку судового засідання, представник позивача подала заяву про проведення судового засідання без її участі та участі позивача. Вимогу, викладену в заяві, підтримала, просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Надав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити з наступних підстав: ОСОБА_1 не звернулася до органів реєстрації актів цивільного стану із запитом про отримання відомостей про реєстрацію народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а зі своєї ініціативи звернулася до суду. ОСОБА_6 та його правонаступники прав ОСОБА_1 на спадщину не порушували. Позивачкою безпідставно віднесено до судових витрат з надання правничої допомоги витрати зі складання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі у сумі 2000 гривень, а також витрати зі складання заяви про зміну предмета спору та витрати зі складання клопотання про залишення без розгляду зустрічного позову, оскільки складання таких заяв не є обов`язковим. Заява не відповідає вимогам процесуального законодавства і таким критеріям, як обгрунтовність, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката, включення до витрат складання заперечень у справі за зустрічним позовом, оскільки їх складання обов`язковим не визнано. Крім того, вважає, що у заяві відсутнє обґрунтування солідарного або часткового стягнення витрат з кожного відповідача, а розподіл є довільним.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про винесення додаткового рішення, з аналогічних підстав, викладених у запереченнях ОСОБА_2 .

Третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник О.Г. у судове засідання не з`явилася. Про місце і час повідомлена належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_3 , встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

25 грудня 2025 року суд ухвалив рішення у цій справі, згідно з яким первісний позов задовольнив повністю:

Встановив факт, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 57,25 кв.м., житловою площею 32,78 кв.м., в порядку спадкування за законом, що належала ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцем якого була ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на земельну ділянку, площею 0,0995 га, що розташована за адресою: Запорізька область, Запорізький район, Володимирівська сільська рада, за межами населеного пункту, кадастровий номер 2322181600:03:001:2301, цільове призначення земельної ділянки – для ведення садівництва, в порядку спадкування за законом, що належала ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцем якого була ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на автомобіль марки HYUNDAI, моделі GETZ, 2004 року випуску, синього кольору, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом, що належав ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцем якого була ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Визнав за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 (одну другу) частку прав на грошові вклади з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на рахунках у таких банках:

– у Публічному акціонерному товаристві акціонерному банку «Південний» на рахунку № НОМЕР_3 ;

– у Публічному акціонерному товаристві акціонерному банку «Південний» на рахунку № НОМЕР_4 ;

– у Публічному акціонерному товаристві акціонерному банку «Південний» на рахунку, відкритому за депозитним договором № 887385/2005 від 23.02.2021;

– у Публічному акціонерному товаристві акціонерному банку «Південний» на рахунку, відкритому за депозитним договором № 907399/2005 від 02.04.2021;

– у Акціонерному товаристві «ТАСКОМБАНК» на рахунку

№ НОМЕР_5 ;

– у Акціонерному товаристві «ТАСКОМБАНК» на рахунку

№ НОМЕР_6

– у Акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк» на рахунку

№ НОМЕР_7 ;

– у Акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк» на рахунку

№ НОМЕР_8 ;

– у Акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк» на рахунку

№ НОМЕР_9 ;

– у Акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк» на рахунку

№ НОМЕР_10 ;

– у Акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк» на рахунку

№ НОМЕР_11 ;

– у Акціонерному товаристві комерційному банку «Приватбанк» на рахунку

№ НОМЕР_12 , що належали ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадкоємцем якого була ОСОБА_7 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частку прав на грошові кошти у сумі 185 532,60 гривень, що зберігаються на спеціальному реєстраційному рахунку Міністерства юстиції України як відшкодування шкоди та витрат відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Плетяк та інші проти України» № 11601/19 від 22.07.2021, в порядку спадкування за законом, що належали ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна, про скасування постанови нотаріуса, визнання права власності у порядку спадкування, задовольнити частково.

Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/4 (одну четверту) частку прав на грошові кошти у сумі 185 532,60 гривень, що зберігаються на спеціальному реєстраційному рахунку Міністерства юстиції України як відшкодування шкоди та витрат відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Плетяк та інші проти України» № 11601/19 від 22.07.2021, в порядку спадкування за законом, що належали ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був, померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , який спадщину після ОСОБА_7 прийняв, але не оформив спадкових прав на неї.

Визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/4 (одну четверту) частку прав на грошові кошти у сумі 185 532,60 гривень, що зберігаються на спеціальному реєстраційному рахунку Міністерства юстиції України як відшкодування шкоди та витрат відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Плетяк та інші проти України» № 11601/19 від 22.07.2021, в порядку спадкування за законом, що належали ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був, померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , який спадщину після ОСОБА_7 прийняв, але не оформив спадкових прав на неї.

В іншій частині зустрічного позову відмовив.

Стягнув із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8523 гривні 57 копійок по 4261 гривні 79 копійок з кожного.

Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 463 гривні 84 копійки та на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 463 гривні 84 копійки.

07 грудня 2023 року адвокат Кравченко Юрій Вікторович та ОСОБА_1 уклали договір про надання правничої допомоги.

Згідно з договором про надання правничої допомоги, укладеним між адвокатом та клієнтом 07.12.2023, за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар згідно з розрахунком наданих послуг, що викладений у додатку № 1 до цього договору. Оплата гонорару здійснюється клієнтом не пізніше, ніж через 5 робочих днів після ухвалення рішенням судом першої інстанції.

На виконання умов договору про надання правничої допомоги від 07.12.2023 та додатку № 1 до вказаного договору адвокатом Кравченком Ю.В. були надані та оплачені послуги за загальну суму 18000 гривень 00 копійок, а саме:

– складання позовної заяви до ОСОБА_9 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом – 5000 гривень;

– складання відповіді на відзив у справі № 334/11767/23 за позовом до ОСОБА_9 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом – 4000 гривень;

– складання заяви про зміну предмета позову у справі № 334/11767/23 за позовом до ОСОБА_9 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом – 3000 гривень;

– складання клопотання про залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про скасування постанови нотаріуса, визнання права власності у порядку спадкування – 2000 гривень;

– складання відзиву у справі № 334/11767/23 за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про скасування постанови нотаріуса, визнання права власності у порядку спадкування – 4000 гривень.

Вказане підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 22.05.2024.

07 грудня 2023 року адвокат Кравченко Ольга Василівна та ОСОБА_1 уклали договір про надання правничої допомоги.

Згідно з договором про надання правничої допомоги, укладеним між адвокатом та клієнтом 07.12.2023, за надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар згідно з розрахунком наданих послуг, що викладений у додатку № 1 до цього договору. Оплата гонорару здійснюється клієнтом не пізніше, ніж через 5 робочих днів після ухвалення рішенням судом першої інстанції.

На виконання умов договору про надання правничої допомоги від 07.12.2023 та додатку № 1 до вказаного договору адвокатом Кравченко О.В. були надані та оплачені послуги за загальну суму 18000 гривень, а саме:

– складання заперечень у справі № 334/11767/23 за зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про скасування постанови нотаріуса, визнання права власності у порядку спадкування – 4000 гривень 00 копійок.

– складання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 334/11767/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про скасування постанови нотаріуса, визнання права власності у порядку спадкування – 2000 гривень;

– участь у судовому засіданні у справі № 334/11767/23 від 02.04.2025 – 3000 гривень;

– участь у судовому засіданні у справі № 334/11767/23 від 27.11.2025 – 3000 гривень;

– участь у судовому засіданні у справі № 334/11767/23 від 18.12.2025 – 3000 гривень;

– участь у судовому засіданні у справі № 334/11767/23 від 24.12.2025 – 3000 гривень;

Вказане підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 29.12.2025.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво – це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й струмування від подання безпідставних позовів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (п. 268).

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат:

1) їх дійсність;

2) необхідність;

3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц Верховний Суд зазначив, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

У постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правничої допомоги не потрібен.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Системне тлумачення наведених норм свідчить, що:

– процесуальний закон визначає два види судових витрат: судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить витрати на професійну правничу допомогу;

– розмір зазначених витрат має бути реальним, співмірним і доведеним;

– за клопотанням іншої сторони суд має право зменшити розмір витрат на правничу допомогу. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє таке клопотання.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши зазначені докази, суд, з урахуванням складності справи, дійшов таких висновків.

Суд критично відноситься до аргументів ОСОБА_2 , викладених у запереченнях на заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. Зокрема, відносно того, що спір щодо права на спадщину виник внаслідок неправильних дій позивачки, яка не звернулася до органів реєстрації актів цивільного стану із запитом щодо отримання свідоцтв про народження ОСОБА_5 і ОСОБА_4 .

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що свідоцтва про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не збереглися.

Неможливість їх отримання підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме листом Державного архіву Запорізької області № 01-32/Б-3519 від 25.01.2022, повідомленням про відсутність запису акта цивільного стану, виданого відділом запису актів цивільного стану адміністрації морозовського району ростовської області 03.02.2022 за № 15.

Наведене, з урахуванням принципу розумності, виключає можливість підтвердження факту родинних відносин у позасудовому порядку.

Доводи ОСОБА_2 про те, що суд не встановив, які саме дії відповідачів перешкоджали оформленню позивачкою права на спадщину, не відповідають фактичним обставинам справи.

04 жовтня 2022 року, з метою оформлення права на спадщину, ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя із заявою про встановлення факту родинних відносин в порядку окремого провадження.

17 січня 2023 року Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення у справі № 335/6492/22, яким зазначену заяву ОСОБА_1 задовольнив.

Не погоджуючись з указаним рішенням, 15 лютого 2023 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, провадження за якою Запорізький апеляційний суд відкрив 24 лютого 2023 року.

ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 помер.

16 жовтня 2023 року Запорізький апеляційний суд постановив ухвалу, якою залучив до участі у справі ОСОБА_9 , правонаступника (дружину) ОСОБА_6 .

15 листопада 2023 року Запорізький апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою апеляційну скаргу задовольнив, рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя у справі № 335/6492/22 від 17.01.2023 скасував, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишив без розгляду.

28 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом. Не погоджуючись із наявністю у ОСОБА_1 права на спадкування, ОСОБА_9 подала відзив на позовну заяву, а згодом і зустрічний позов.

Після смерті ОСОБА_9 до участі у справі були залучені її правонаступники: ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , які проти первісного позову заперечили, зустрічний позов повністю підтримали.

Отже, суд погоджується з доводами позивачки про те, що відповідачі постійно і послідовно заперечували наявність у позивачки права на спадкування після двоюрідної баби, ОСОБА_7 , що підтверджується їх позицією, викладеною в заявах по суті справи та підтриманою ними в судовому засіданні.

Аргументи відповідача про неспівмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає необґрунтованими, оскільки справа перебувала у провадженні суду два роки. За цей час представники ОСОБА_1 подали чотири заяви по суті справи, взяли участь у чотирьох судових засіданнях. Не в останню чергу кількість поданих заяв по суті справи обумовлена поведінкою сторони відповідача, яка вимагала відповідного реагування. Подання заяви про зміну предмета позову і клопотання про залишення зустрічного позову без розгляду охоплюється поняттям «інші види правової допомоги», закріпленим у пункті 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_2 про те, що складання заперечень не передбачене процесуальним законом, вважає його юридично неспроможним, позаяк воно не узгоджується з приписами ст. 174, 180, 182 ЦПК України.

Аргументи про довільне покладення на відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в рівних частках на кожного суд вважає безпідставними, адже солідарне стягнення суми судових витрат процесуальним законом не передбачено. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 461/5420/14-ц.

Суд бере до уваги аргументи відповідачів про те, що витрати зі складання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі у сумі 2000 гривень не є витратами на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що така заява є фактично заявою про надання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з наданням правничої допомоги (відступ від висновку, викладеного в постанові КГС ВС від 21.10.2022 у справі №910/13595/20 відповідно до постанови ОП КГС ВС від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).

Разом з тим, суд констатує, що задоволення зустрічного позову в частині визнання за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як правонаступниками ОСОБА_6 та ОСОБА_9 права власності на грошові кошти, зумовлено тим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 прийняли їх у спадщину, але не встигли оформити свої спадкові права на ці грошові кошти. Жодних перешкод у цьому відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 не чинила. Відтак зазначене не впливає на зменшення витрат на правничу допомогу, які належить стягнути із відповідачів на користь позивачки.

Суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням категорії і складності справи, а також розумності їхнього розміру, дійшов висновку про підтвердження їх розміру належними та допустимими доказами та про необхідність стягнення їх з відповідачів на користь позивачки у сумі 34000 гривень по 17000 з кожного.

З урахуванням викладеного, заяву про ухвалення додаткового рішення суд задовольняє частково.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 246, 259, 263-265, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Кравченко Ольги Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна, про скасування постанови нотаріуса, визнання права власності у порядку спадкування, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 34 000 гривень, по 17000 гривень з кожного.

В іншій частині заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Добрєв М. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua