Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №243/9086/25 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа №243/9086/25

Провадження №2/243/252/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Коваленка В.В.

Учасники справи:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від третіх осіб: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Черкаської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

2 жовтня 2025 року ОСОБА_2 , діючи на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_6 , заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина на майно померлого, до складу якої увійшов, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , частки якого належало тітці чоловіка по батьковій ліній ОСОБА_7 . Вказана частка будинку належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом - 1/4 частка, виданого Другою слов`янською державною нотаріальною конторою Донецької області 24 листопада 1989 р., та свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок - 1/2 частка, виданого виконавчим комітетом Слов`янської районної ради народних депутатів Донецької області 9 листопада 1989 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, залишила заповіт, яким вказану частку спірного будинку заповіла ОСОБА_6 . Після смерті ОСОБА_7 спадкоємець ОСОБА_6 звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, нотаріальною конторою на підставі цієї заяви відкрита спадкова справа, однак ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину не отримав. Після смерті ОСОБА_6 позивач звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка на 1/5 частину квартири. У видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді вказаної частки спірного житлового будинку нотаріусом відмовлено, оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності ОСОБА_6 на це майно. Відсутність цього документа позбавляє позивача можливості зареєструвати будинок в установленому законом порядку. З наведених підстав позивач просить суд визнати за нею право приватної власності на 3/4 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на присадибній земельній ділянці присадибних земель підсобного господарства шахти імені Засядька загальною площею 52,1 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м., зазначений на плані літерою «А-1, а» та належні до нього господарчі та побутові будови та споруди, зазначені в плані літерами: «Б» - літня кухня-сарай, «В» сарай, «Г» - погріб, «Е» - сарай, «Ж», - сараї, №1 - колодязь, №2 – огорожа в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 08.10.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті позову, призначено підготовче засідання.

У встановлений судом строк представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив вирішити справу з урахуванням доказів по справі.

Ухвалою суду від 22.12.2025 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бєлостоцька Антоніна Василівна до Черкаської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області, про визнання права власності на частки житлового будинку в порядку спадкування, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 05.01.2026 підготовче провадження у справі закінчено, розгляд справи по суті призначено на 15.01.2026.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надали до суду заяви, в яких зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, оскільки на спадщину не претендують та просять розглянути справу за їх відсутності.

Сторони в судове засідання не з`явились, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням з точки зору їх належності, допустимості, достовірністю кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, досліджені докази, на підставі яких встановлені ці обставини.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , заповіту не залишив. У зв`язку зі смертю ОСОБА_6 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 заповіту не залишив, в зв`язку з чим спадкування здійснюється за законом.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно дост.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є його дружина - ОСОБА_1 (позивач) та діти - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (треті особи), що підтверджується копіями відповідних документів.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 ч.1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті чоловіка ОСОБА_6 спадкоємець першої черги дружина померлого ОСОБА_1 звернулась у нотаріальну контору і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, до складу якої увійшла частка квартири, яка належала спадкодавцеві.

Щодо спадкових прав ОСОБА_3 , то зі спадкової справи вбачається, що вона відмовилася від прийняття спадщини на користь матері – ОСОБА_1 .

Спадкоємці першої черги - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , заяви про прийняття спадщини у строк встановлений положеннями ч. 1 ст. 1270 ЦК України не подали, що свідчить про їх відмову від прийняття спадщини.

Отже, єдиною спадкоємицею першої черги є позивач – ОСОБА_1 .

Постановою державного нотаріуса від 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у вигляді частки спірного житлового будинку у зв`язку з відсутністю документа, яким встановлено за спадкодавцем ОСОБА_6 право власності на це майно.

Вказана спірна частка будинку належала ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом - 1/4 частка, виданого Другою слов`янською державною нотаріальною конторою Донецької області 24 листопада 1989 року, та свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок - 1/2 частка, виданого виконавчим комітетом Слов`янської районної ради народних депутатів Донецької області 9 листопада 1989 року Решта вказаного житлового будинку – частка, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 листопада 1989 року належала батькові ОСОБА_6 – ОСОБА_8 .

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, залишила заповіт, яким вказану частку спірного будинку заповіла ОСОБА_6 , в зв`язку з чим спадкування здійснюється за заповітом.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 в установлений законом строк звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 . Нотаріальною конторою на підставі цієї заяви відкрита спадкова справа, однак ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину не отримав.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 1296 ЦК України отримання свідоцтва про право на спадщину є правом спадкоємця, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_7 прийняв спадщину, ставши власником 3/4 частки вказаного житлового будинку. В зв`язку з відсутністю у позивача документів, що підтверджують право власності ОСОБА_6 на вказану частку будинку, позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно.

Вирішуючи спір, суд приймає до уваги наступне законодавство.

Згідно зі ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, передбаченому законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 р. право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Таким чином, визнати право власності на успадковане майно, а також захистити своє право власності на нього позивач може лише в судовому порядку.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, у постанові від 22 вересня 2021 р. (справа № 227/3750/19).

Суд приймає до уваги, що позивач отримала відмову нотаріуса в оформленні права власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця. Отже, у позивача відсутня можливість оформити в нотаріальному порядку своє право власності на частку житлового будинку, яка станом на день смерті ОСОБА_6 належала саме йому. Вказане є підставою для визнання за позивачем права власності на спірний частку житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 316, 328, 392, 1216, 1223, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Черкаської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на 3/4 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на присадибній земельній ділянці присадибних земель підсобного господарства шахти імені Засядька загальною площею 52,1 кв. м., житловою площею 28,9 кв. м., зазначений на плані літерою «А-1, а» та належні до нього господарчі та побутові будови та споруди, зазначені в плані літерами: «Б» - літня кухня-сарай, «В» сарай, «Г» - погріб, «Е» - сарай, «Ж» - сараї, №1 - колодязь, №2 – огорожа, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повний текст рішення суду складений 15 січня 2026 року.

Суддя О.О. Соловйова