Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №127/17328/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/17328/25

Провадження № 22-ц/801/183/2026

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 рокуСправа № 127/17328/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Копаничук С.Г., Оніщука В.В.,

розглянувши в письмовому провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Грицуляка Тараса Петровича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 систематично отримують від підприємства послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, і заборгували за надані послуги за період з 01.02.2024 року до 30.11.2024 року 12 315,64 грн, з яких: 6 268,57 грн – заборгованість за послуги постачання теплової енергії, 160,95 грн – абонплата за послуги постачання теплової енергії, 5 731,52 грн – заборгованість за послуги з гарячого водопостачання, 154,60 грн – абонплата за послуги з гарячого водопостачання. Крім того, за прострочення оплати нараховано 3% річних 161,35 грн. та інфляційні втрати 755,20 грн. У добровільному порядку боржники сплатити борг відмовляються, у зв`язку з чим комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» терпить матеріальні збитки та було вимушено звернутися до суду з даним позовом. У подальшому було зменшено розмір позовних вимог до 5 885,12 грн, з яких: 5 731,52 грн – заборгованість за послуги з гарячого водопостачання, 154,60 грн – абонплата за послуги з гарячого водопостачання.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за послуги централізованого теплопостачання за період з 01.02.2024 року до 30.11.2024 року в сумі 5 731,52 грн – заборгованість за послуги гарячого водопостачання.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» по 1 468,58 грн судового збору.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_1 – адвокат Грицуляк Т.П. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та їх помешкання забезпечується послугами централізованого теплопостачання, які надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».

З розрахунку заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за спожиті послуги по о/р НОМЕР_1 вбачається, що по приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.02.2024 року до 30.11.2024 року рахується заборгованість за послуги централізованого теплопостачання в сумі 12 315,64 грн, з яких: 6 268,57 грн – заборгованість за послуги постачання теплової енергії, 160,95 грн – абонплата за послуги постачання теплової енергії, 5 731,52 грн – заборгованість за послуги з гарячого водопостачання, 154,60 грн – абонплата за послуги з гарячого водопостачання (а.с. 6).

У подальшому позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 5885,12 грн, з яких: 5 731,52 грн – заборгованість за послуги з гарячого водопостачання, 154,60 грн – абонплата за послуги з гарячого водопостачання (а.с. 37).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі свої зобов`язання належними чином не виконали, у зв`язку з чим у них утворилась заборгованість за послуги з гарячого водопостачання. Однак суд відмовив у стягненні заборгованості у розмірі 154,60 грн. (абонплата за послуги з гарячого водопостачання), оскільки позивачем належним чином не обґрунтував таку вимогу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_2 забезпечується послугами централізованого теплопостачання, які надаються Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго».

Квартира АДРЕСА_3 , у якій зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , забезпечується послугами централізованого опалення.

Згідно наданого акту про відокремлення (відключення) квартири від мереж (систем) постачання гарячої води від 29 квітня 2022 року, квартира АДРЕСА_3 була відключена від мереж (систем) постачання гарячої води шляхом уникнення вводу г/в по кухонній кімнаті та встановлення паяної заглушки по ванній кімнаті. Акт був складений за участі ОСОБА_1 та представника Управляючої компанії «ГОСПОДАР ЛЮКС».

Окрім того, як вбачається з листа Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради від 14.07.2022 року № Ш/01/98043/01-20, відповідачу з метою призупинення нарахувань окремо за послугу з постачання гарячої води було рекомендовано звернутися до КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» з проханням опломбувати вентиль гарячої води в закритому стані, чого споживачем не було зроблено.

Згідно наданого позивачем розрахунку за період з 01.02.2024 року до 30.11.2024 року нараховано 12 315,64 грн суми боргу за послуги централізованого теплопостачання, з яких: 6 268,57 грн – заборгованість за послуги постачання теплової енергії, 160,95 грн – абонплата за послуги постачання теплової енергії, 5 731,52 грн – заборгованість за послуги з гарячого водопостачання, 154,60 грн – абонплата за послуги з гарячого водопостачання.

У подальшому позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 5 885,12 грн, з яких: 5 731,52 грн – заборгованість за послуги з гарячого водопостачання, 154,60 грн – абонплата за послуги з гарячого водопостачання

Статті 13, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-ІV, який діяв до 01 травня 2019, передбачають, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі щонайменше з 29.05.2022 року припинили отримувати послуги з централізованого постачання гарячої води колегія суддів до уваги не бере з огляду на таке.

Пунктом 43.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» передбачено, що споживач має право відключатися від систем (мереж) постачання гарячої води відповідно до «Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води», затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169.

Відповідно до Наказу № 169, рішення щодо відключення споживачів від мереж ЦО та/або ГВП розглядається та приймається органом місцевого самоврядування на засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії з питань відключення споживачів від мереж ЦО та/або ГВП, у разі позитивного рішення, Комісією надаються рекомендації щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації (п. 6 Розділ ІІІ Наказу № 169).

Для відключення квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проекту відключення квартири чи нежитлового приміщення від мереж ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків (пункт 7. Розділ ІІІ. Наказу №169).

Для виконання робіт із відключення від ЦО та/або ГВП власник квартири

чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відключення від ЦО та/або ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі. До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відключення такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та/або ГВП, а також копія проекту такого відключення (пункт 10. Розділ ІІІ. Наказу № 169).

Після завершення робіт із відключення квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та/або ГВП складається акт про відключення квартири/нежитлового приміщення від мереж ЦО та/або ГВП, який підписується власником квартири чи нежитлового приміщення, представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відключення.

Після підписання акту виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги (пункт 13. Розділ ІІІ. Наказу №169).

Так, відповідно до наданого відповідачем Акту про відключення квартири від мереж постачання гарячої води, власником квартири без будь-якої дозвільної, погоджувальної та проектної документації, проведено самовільне втручання у внутрішньобудинкові мережі гарячого водопостачання житлового будинку по АДРЕСА_2 , а саме виконано несанкціоноване відключення гарячої води в квартирі АДРЕСА_4 шляхом уникнення вводу гарячої води по кухонній кімнаті та встановлення паяної заглушки по ванній кімнаті, що суперечить вимогам Наказу №169.

Згідно із статтею 382 Цивільного кодексу України сантехнічне та інше обладнання, в тому числі система гарячого водопостачання належить мешканцям на праві спільної сумісної власності, якщо вона обслуговує більше однієї квартири, а самочинне змінення системи гарячого водопостачання порушує права інших співвласників.

Несанкціоновані втручання у внутрішньобудинкову систему гарячого водопостачання призводять до нерівномірного розподілу гарячої води по внутрішньобудинковим мережам та як наслідок до надання не в повному обсязі або зниженої якості послуги з постачання гарячої води.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки відповідачами була порушена передбачена законом процедура відключення від мереж постачання гарячої води, тому позивачем правомірно нараховано заборгованість за послугу з постачання гарячої води.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго».

Доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із пред`явленим позовом та власного тлумачення характеру спірних правовідносин.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому рішення у ній не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Грицуляка Тараса Петровича залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: С.Г. Копаничук

В.В. Оніщук