Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №766/8846/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/8846/25

н/п 1-кп/766/1196/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Херсона, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 21.05.2025 під №62025080200001025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розвідника-грантометника 2 розвідувального відділення розвідувального взводу спеціального призначення батальйону оперативного призначення, старший солдат, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину),

передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її на посаді розвідника-гранатометника 2-го розвідувального відділення розвідувального взводу спеціального призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, 21.05.2025 близько 21:00 години, перебуваючи у пункті тимчасової дислокації взводу розвідки спеціального призначення батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, що розташований у АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення ст. ст. 2, 11, 16, 30, 37, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби, відкрито відмовився виконати бойове розпорядження командира батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України №648 дск від 21.05.2025 щодо покращення тактичного положення шляхом виставленням додаткової вогневої позиції на лівому березі річки Дніпро із завданням своєчасного виявлення розвідувальних (штурмових) груп противника, нанесення йому вогневого ураження та недопущення його просування до берегової лінії річки Дніпро та витіснення наших сил на правий берег річки Дніпро та, як наслідок, не виконав вказаний наказ, хоча повинен був і об`єктивно міг його виконати.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 402 КК України як відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

ІІ. Позиція сторін кримінального провадження

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, встановлені під час досудового розслідування.

Дав показання, що з 01.05.2025 перебував на бойовому завданні протягом 8 днів. Коли повернулись, то їх групі повідомили, що є нове завдання для встановлення нових вогневих точок, на виконання якого він також погодився.

11.05.2025 зазначене бойове розпорядження вперше було доведено їм до відома, а тому в період часу з 11.05.2025 по 21.05.2025 вони намагались його виконати, проте цьому не сприяла хороша погода, чекали погіршення погодних умов.

20.05.2025 була чергова спроба виконати поставлене бойове завдання, проте не вийшло, після чого повернулись на місце свого базування, де 21.05.2025 знову їх поставили перед фактом, що не зважаючи на відсутність належних погодних умов вони все одно мають виконувати бойове завдання, на що він висловив свою відмову, враховуючи ту обставину, що командир їх групи також відмовився від виконання завдання, крім того знову погода жодним чином не сприяла її виконанню.

Зауважив, що свою провину визнає повністю, є учасником бойових дій, має нагороду від Президента України, мав поранення, пов`язане з відсіччю збройної агресії рф.

Прокурор під час судового розгляду, враховуючи особу обвинуваченого, а також його позицію під час судового розгляду, вважав за можливе застосувати до покарання, призначеного обвинуваченому правила ст. 69 КК України та на підставі ст. 58 КК України замінити його на службове обмеження з відрахуванням 20% грошового утримання в дохід держави.

Захисник просив призначити обвинуваченому мінімальне покарання у виді службового обмеження з мінімальним відрахуванням в дохід держави, крім того надав суду письмову згоду заставодавця на перерахування, внесеної суми застави на користь Збройних Сил України.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи і, як встановлено судом, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

IV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Оскільки обвинувачений свою вину визнав в повному об`ємі, розкаявся у вчиненому, дав суду чіткі та послідовні показання, не спотворюючи обставин вчиненого кримінального правопорушення, суд до обставин, що пом`якшують покарання відносить повне визнання своєї вини останнім, щире каяття та сприяння у розкритті кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 ані органом досудового розслідування, ані судом встановлено не було.

V. Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване та постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, свою вину визнав в повному об`ємі, розкаявся у вчиненому, за місцем проходження служби характеризується позитивно, приймає безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 23.05.2022 до теперішнього часу, обставин вчиненого правопорушення не заперечував, надав суду чіткі та послідовні покази, на час розгляду кримінального провадження продовжує проходження військової служби, був нагороджений медаллю Президента України «За оборону України» 05.08.2022, отримав поранення в результаті проходження військової служби.

Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 можливо призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 402 КК України, пов`язане із позбавленням волі, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ч. 3 ст. 61 КК України не вбачається.

За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу (ч. 1 ст. 69 КК України).

З урахуванням правил, визначених ч. 1 ст. 69 КК України та фактичних обставин справи, а також обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь його суспільної небезпеки, суд вважає за можливе перейти до покарання нижче від найнижчої межі, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого.

Крім того, при вирішенні питання щодо міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує положення ч. ч. 1, 2 ст. 58 КК України, відповідно до яких покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

З огляду на викладене, а також ту обставину, що ОСОБА_4 являється військовослужбовцем, існують достатні підстави для призначення саме покарання у виді службового обмеження.

VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом

Згідно з ч. 3 ст. 475, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.05.2025 у справі №487/3540/25 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено розмір застави, що становить 50 560 гривень, у разі внесення якої покладено виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застава у визначеному розмірі внесена ОСОБА_6 , що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» №0.0.4386186631 від 26.05.2025.

У подальшому строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4 не продовжувався, а на дату проведення судового засідання строк дії останніх закінчився, отже до обвинуваченого наразі застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Суду надано заяву ОСОБА_6 про перерахування внесених нею за ОСОБА_4 застави на потреби Збройних Сил України, тому з огляду на наявність згоди заставодавця після набрання вироком законної сили заставу у сумі 50 560 гривень, внесену ОСОБА_6 за ОСОБА_4 належить перерахувати на підтримку Збройних Сил України.

Керуючись ст. ст. 58, 69 КК України, ст. ст. 349, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити покарання із застосуванням норми ч. 1 ст. 69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 58 КК України ОСОБА_4 замість призначеного покарання у виді позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження військовослужбовців із відрахуванням в дохід держави з суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків строком на 2 (два) роки.

2. Запобіжний захід у вигляді «застави» в розмірі 50 560 гривень, застосований щодо ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.05.2025 у справі №487/3540/25 – скасувати.

3. Заставу у сумі 50 560 (п`ятдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, внесену за ОСОБА_4 згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк№0.0.4386186631 від 26.05.2025 ОСОБА_6 , перерахувати із депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області на підтримку Збройних Сил України на спеціальний рахунок за такими реквізитами: Національний банк України, МФО 300001, рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач – Національний банк України, призначення платежу – допомога ЗСУ.

4. Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання період тримання під вартою з 22.05.2025 по 26.05.2025 включно з розрахунку три дні службового обмеження військовослужбовців відповідають одному дню попереднього ув`язнення.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений та захисник мають має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Роз`яснити обвинуваченому та захиснику право подати клопотання про помилування.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_7