Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №192/1712/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 12 січня 2026 р.

Справа: №192/1712/25

Суддя: Калюжна В. В.

1Справа № 192/1712/25 2/335/195/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Галамая Андрія Васильовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Галамай А.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи його вимоги тим, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 02.07.2021 року Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 810. Від шлюбу сторони дітей не мають.

Посилаючись на те, що спільне життя сторін не склалося, шлюбні відносини між сторонами припинені, сторони спільно господарство не ведуть, у зв`язку із втратою спільних інтересів, несумісністю поглядів на спільне життя та сімейні відносини, позивач просить шлюб розірвати.

Ухвалою судді від 25.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача суду подав заяву, у якій просив розглянути справу у відсутність позивача та її представника, наполягав на задоволенні позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи сповіщений у встановленому законом порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, відповідно до ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно з якою з опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 02.07.2021 року Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 810, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с. 4). Даних про наявність у сторін спільних від шлюбу дітей судом не встановлено.

Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин подружжя являється втрата взаєморозуміння та спільних інтересів, різні погляди на життя, спільне проживання сторін однією сім`єю є неможливим.

На підставі аналізу наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про підтвердження обставин, викладених позові, про те, що шлюбні відносини між сторонами припинені, збереження сім`ї є неможливим.

Відповідно до ст.ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи, що примирення між сторонами є неможливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу, що свідчить про втрату почуття любові та взаєморозуміння, що призвело до фактичного розпаду сім`ї, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання шлюбу.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін у справі, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем питання про зміну прізвища після розірвання шлюбу, відповідно до ст. 113 СК України, не ставиться, тому судом не вирішується.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 гривень, які документально підтверджені позивачем (а.с. 3).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02.07.2021 року Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 810 – розірвати.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 13 січня 2026 року.

Суддя В.В. Калюжна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua