Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 13 січня 2026 р.
Справа: №638/226/26
Суддя: Малахова О. В.
Справа № 638/226/26
Провадження № 3/638/93/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з частиною третьою статті 172-11 Кодексу про адміністративні правопорушення України (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
Надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-11 КУпАП.
У протоколі №0036 про військове адміністративне правопорушення від 23.12.2025 зазначено, що відповідно до доповіді командира НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 від 03.12.2025 вихідний N? 1736/0491 стало відомо, що 30.09.2025 згідно направлення на лікування №2725 від 30.09.2025 солдат ОСОБА_1 старший навідник 2 розрахунку 3 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 вибув на лікування до військово-медичного клінічного центру Північного регіону. Згідно консультативного висновку №23083 від 04.10.2025 військової частини НОМЕР_4 , солдат ОСОБА_1 прибув до військово-медичного клінічного центру Північного регіону 04.10.2025. Повернувся з лікувального закладу солдат ОСОБА_1 до місця дислокації військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_1 05.10.2025, чим несвоєчасно з?явився до лікувального закладу. З вказаного слідує, що солдат ОСОБА_1 був відсутній на службі з 01.10.2025 по 03.10.2025. Таким чином, порушуючи законодавство У країни, щодо встановленого порядку проходження військової служби в діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-11 КУпАП, а саме нез`явлення вчасно без поважних причин на службу в умовах особливого періоду.
Разом із тим, відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно із частиною сьомою статті 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Тобто, приписи статті 247 КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Під час розгляду адміністративного матеріалу суддя враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (StubbingsandOthers v. theUnitedKingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
У постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 308/8763/15-а зазначено, що норма пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Оскільки адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 надійшли до суду після закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись статтями 38, 172-11, 247, 283, 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Суддя О.В. Малахова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua