Постанова від 23 грудня 2025 р. у справі №399/1104/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/1104/25

провадження № 3/399/389/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко Вікторія Володимирівна розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працююча підсобним працівником ФГ «Маяк», місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП, -

встановив:

03.12.2025 до суду повторно після до оформлення надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173 КУпАП.

Згідно з протоколом серії ВАВ № 914108 від 12.11.2025 року про адміністративне правопорушення складеного ПОГ СВГ ВП №1 Олександрійського РВП ГУНП в області к-н поліції Тюріним О.В. видно, що 05.11.25 о 13:45 год. ОСОБА_1 перебуваючи на вул. Молодіжна в с. Попівка ображала брутальною лайкою ОСОБА_2 та кинув в останнього шматок глини, чим порушувала громадський порядок і спокій громадян, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду засобами поштового зв`язку. З відстеження на сайті Укрпошта листа за штрих – кодом, адресованого судом гр. ОСОБА_1 , судом встановлено, що лист повертається відправнику у зв`язку з тим, що одержувач відсутній за вказаною адресою.

При цьому, судом звертається увага на те, що Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 передбачено, що якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”, працівник поштового зв`язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”.

Суд застосовує наступну практику Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що актуальна інформація про дату, час та місце розгляду справи наявна на сайті судової влади України https://court.gov.ua у розділі "Стан розгляду справ".

Враховуючи зазначене, судом були вжиті вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце судового засідання з розгляду даної справи, жодних заяв, клопотань від останньої до суду не надійшло, причин неявки не повідомлено.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Приписами ст.62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, Європейський Суд з прав людини, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: від обов`язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання обґрунтованості обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судами має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 зазначеної статті Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Відповідно до диспозиції ст.173 КУпАП, відповідальність настає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Із вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1 перебуваючи на АДРЕСА_1 ображала брутальною лайкою ОСОБА_2 та кинула в останнього шматок глини, чим порушувала громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою складовою вказаного правопорушення є вчинення його у громадському місці.

Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» № 2899-IV визначено, що громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під`їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.

До протоколу в якості доказів долучено наступні матеріали: копію рапорта зареєстрованого 06.11.2025 № 16220; копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.11.2025; копії письмових пояснень ОСОБА_2 від 06.11.2025, ОСОБА_3 від 12.11.2025, ОСОБА_1 від 12.11.2025.

З письмових пояснень ОСОБА_2 зокрема вбачається, що 05.11.2025 о 13:45 він знаходився на подвір`ї свого домоволодіння АДРЕСА_2 та в цей час до нього озвалася сусідка ОСОБА_4 і підійшла до паркану та стала з ним сваритися, ображала його нецензурною лайкою. В цей час вийшла інша сусідка ОСОБА_5 , яка також з ОСОБА_2 стала сваритися. Під час сварки сусідка ОСОБА_4 нанесла йому удар в область голови, а саме в ліву височну частину каменем, а потім камінь упав на землю. Після цього ОСОБА_2 підняв камінь з землі і пішов до будинку, а сусідка ОСОБА_4 продовжувала кричати йому в слід нецензурні слова, погрожувала спалити будинок.

З письмових пояснень ОСОБА_1 зокрема вбачається, що 05.11.2025 близько 14:00 год. остання приїхала з сел. Онуфріївка з лікарні до свого домоволодіння по АДРЕСА_1 . По приїзду додому у неї виник словесний конфлікт із сусідом ОСОБА_2 , який почав безпідставно її звинувачувати у вчиненні крадіжки та інших протиправних діянь, які вона не вчиняла. В ході сварки вона не витримала та взявши маленький шматок глини кинула в напрямку ОСОБА_2 . Коли вона кинула глину в бік сусіда, шматок глини влучив у нього, однак не завдав видимих тілесних ушкоджень, що може підтвердити інша сусідка ОСОБА_3 . Також остання зазначила, що свою вину у тому що вона виражалася у бік ОСОБА_2 брутальною лайкою та кинула шматок глини визнає. Однак ніякого умислу спричинити йому тілесні ушкодження у неї не було, хотіла лише налякати. ОСОБА_2 сам постійно провокує конфлікти, звинувачує у різного роду правопорушеннях, які є необґрунтованими.

З письмових пояснень ОСОБА_3 зокрема вбачається, що 05.11.2025 близько 14:00 год. вона стала свідком сварки, яка відбувалася між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . В ході сварки ОСОБА_4 дійсно виражалася у бік ОСОБА_2 брутальною лайкою та кинула в нього малим шматком глини. Внаслідок цього вказаний шматок влучив у ОСОБА_2 , однак ніяких тілесних ушкоджень йому завдано не було. Після цього сварка припинилася та всі розійшлися по домівках. ОСОБА_2 сам провокує конфлікти та звинувачує у вигаданих діяннях, яких насправді не було.

При матеріалах справи наявний лист начальника СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Р. Вороніна з якого вбачається, що за № ЄО № 16220 від 06.11.2025, по факту вчинення дрібного хуліганства гр. ОСОБА_1 відносно гр. ОСОБА_2 відомості до ЄРДР за ст. 125 КК України не вносилися.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що конфлікт стався на межі сусідніх домоволодінь.

До громадських місць не належать: власне помешкання (квартира, будинок); приватні подвір`я; закриті території підприємств, організацій, установ, що не призначені для загального доступу.

Також, слід врахувати, що висловлювання ОСОБА_1 не носили ознак таких, що були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян, тобто хуліганських, оскільки сам потерпілий був також учасником конфлікту. З матеріалів справи вбачається, що конфлікт між сторонами стався на ґрунті неприязних відносин без хуліганських мотивів, та у відсутності будь-яких сторонніх осіб (окрім одного свідка, яка, враховуючи її пояснення, була свідком саме сварки, а не хуліганських дій ОСОБА_1 ), тобто не порушуючи громадський порядок та спокій громадян в цілому.

В матеріалах справи відсутні докази, що в результаті дій ОСОБА_1 порушувався громадський порядок і спокій громадян, що ці дії вчинені навмисно та у громадському місці, тому враховуючи все вищевикладене в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КпАП України, тобто дрібного хуліганства.

Дослідивши в сукупності наведені вище докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд доходить висновку про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки ознак дрібного хуліганства та саме в громадському місці за дослідженими матеріалами в судовому засіданні, не встановлено. Відповідно, відсутня суб`єктивна та об`єктивна сторони правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить висновку про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 173, п.1 ч.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови суду буде вручено або надіслано особі, щодо якої її винесено, протягом трьох днів з дня її оголошення.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко