Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №405/3657/25 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 405/3657/25

н/п : 2/397/94/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.01.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Максимович І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Іваненко Н.Л.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Олексієнко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 діє через персону ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про зобов`язання відновити електропостачання

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом (з уточненнями), в якому просить зобов`язати ПрАТ «Кіровоградобленерго» відновити електропостачання в його житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 12.05.2025 близько 11 год. працівниками Олександрівських ЕМ без підстав, без попереджень, без документів, користуючись беззахисністю його матері похолого віку ОСОБА_3 , в той час як він був у від`їзді у м. Херсоні, було від`єднано його житловий будинок від мережі електропостачання.

19.05.2025 ним було подано повідомлення до відділення поліції та за наслідками його заяви здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025121020000470 відносно начальника Олександрівських ЕМ ПрАТ «Кіровоградобленерго» Давидова С.Є. Попередньо 23.04.2025 ним було відправлене відповідачу повідомлення - оферту для досудового врегулювання відносин, у відповідь на яке відповідач направив бригаду працівників, які від`єднали від електромережі його житловий будинок від електропостачання, лишивши його та його хвору матір життєзабезпечувального ресурсу. Вказані дії з боку працівників ЕМ вчиняються повторно. Між ним та відповідачем договір та забов`язання відсутні. Начальник Олександрівських ЕМ ПрАТ «Кіровоградобленерго» Давидов С.Є. примушував його до укладення договору. В результаті досягли домовленостей про надання відповідачем документів для укладення двостороннього договору, а саме: акти прийому-передач комунального майна, а саме: енергетичних систем, атомних та гідроелектростанцій, розподільчих трансформаторів, опор, лінії електропередачі, дротів, приміщень, тощо від суб`єкту права УРСР до юридичної особи ПрАТ «Кіровоградобленерго»; рахунок для сплати за обслуговування електромереж або розподілення електроенергії зареєстрований виключно у Державному Казначействі України; довіреність на представництво інтересів від юридичної особи ПрАТ «Кіровоградобленерго». Однак ніяких документів надано не було. Юридична особа приватного права не має повноважень вирішувати питання щодо користування ресурсами України. ОСОБА_4 примушував його підписати договір-приєднання, який є комерційною пропозицією, предметом якого є енергія вироблена з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, і одночасно надавав ще договір з іншою юридичною особою на рахунки якої вимагають сплачувати кошти. Всі ції дії можна розцінити як шахрайство. Він не хоче і не зобов`язаний купувати «зелену електроенергію» тому, що він користується електроенергією, яку виробляють атомні та гідроелектростанції які є власністю українського народу, від якої було незаконно від`єднано його житловий будинок. З попережньо проведених ним досліджень з відкритих джерел інформації та шляхом офіційних запитів, ним встановлено, що рахунок, на який вимагають оплати за електроенергію, у казначействі України не відкривався та будь-яка інша інформація відсутня. Згідно відповіді стосовно актів прийому- передачі з балансу на баланс територій та нерухомого майна від суб`єкта права СРСР/УРСР до суб`єкта права Республіка Україна не було. Комунальна власність в виді електромереж є стратегічним об`єктом який не може бути привласнений або приватизований згідно Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Що стосується діяльності НКРЕКП, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 13 червня № 5-р/2019, яким суд визнав неконституційними низку положень Закону № 1540-УІП «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Посилається на рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 1997 року № 7-зп/1997 (v007p710-97). Всі посилання відповідача на нормативні акти НКРЕКП є нікчемними і не відповідають закону. Позивач зазначає, що не є учасником ринка електричної електроенергії та не має в своєму житловому будинку ніякої електроустановки. Позивач не є особою та фізичною особою, тобто не є мігрант на своїй власній землі. Він один із людей, є співвласник Національних багатств і природних ресурсів України по праву народження, та кредитор республіки і Держави Україна, про що свідчить Декларація про Державний суверенітет України. Право нації, народу на самовизначення включає в себе невід`ємне право нації, народу мати у своєму розпорядження природні багатства і ресурси, яких вони не можуть бути позбавлені.

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову (а.с. 32-33).

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 19.06.2025 матеріали позову із заявою про забезпечення позову передано на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Олександрівського районного суду Кіровоградської області (а.с.36-37).

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 26.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с. 44-49).

Ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30.06.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику (а.с. 50-51).

04.07.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся з заявою про забезпечення позову (а.с. 5556).

04.07.2025 на виконання ухвали судді від 26.06.2025 позивачем подано заяву про усунення недоліків разом з додатками до неї (а.с. 58).

Ухвалою судді від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с. 75-76).

Ухвалою судді від 07.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (а.с. 77-79).

22.07.2025 представником ПрАТ «Кіровоградобленерго» подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 87-89). В обгрунтування відзиву зазначив, що начальник Олександрівських ЕМ ПрАТ «Кіровоградобленерго» є неналежним відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до нього. З 11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії». Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1416 від 13.11.2018 «Про видачу ПрАТ «Кіровоградобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом» з 01.01.2019 Товариство є оператором системи розподілу (далі - ОСР) та здійснює діяльність по наданню послуг з розподілу електричної енергії. Відповідно до п. 2.1.2. ПРРЕЕ, оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електичних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок. Починаючи з 01.01.2019 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою АДРЕСА_1 було укладено з гр. ОСОБА_5 . В червні 2024 постачальник електричної енергії Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія» (ТОВ «КОЕК») надіслало товариству заявку-повідомлення про припинення електроживлення споживачів постачальника ТОВ «КОЕК» на 09.07.2024 оператору системи розподілу ПрАТ «Кіровоградобленерго» та скориговану заявку-повідомлення. Враховуючи отриману Заявку-повідомлення та скориговану заявку-повідомлення, Товариство здійснило припинення електроживлення установки за вказаною адресою 09.07.2024. Таким чином, ініціатором припинення постачання і розподілу електричної енергії за вказаною адресою був постачальник в особі ТОВ «КОЕК», а відповідач виконував припинення розподілу електричної енергії не з власної ініціативи, а на виконання вимоги електропостачальника. Отже, відповідач жодним чином не порушив права позивача, а припинення електричної енергії сталося внаслідок заборгованості перед постачальником. Посилання позивача про те, що нібито працівники Товариства примушували його до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії не відповідають дійсності та не підтверджені належними і допустимими доказами. Зауважують, що в січні 2025 позивач дійсно приходив до Олександрівських електричних мереж з вимогою укласти ним договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, проте через його небажання надавати будь-які документи, які дали б змогу встановити його особу та документів про право власності чи користування об`єктом нерухомого майна, що прямо передбачено ПРРЕЕ, договір укладено не було. Після цього працівниками Товариства неодноразово було виявлено самовільне підключення будинку за вище вказаною адресою невідомими особами, що неодноразово усувалося. Товариство зазначає, що з часу останнього візиту позивача до Олександрівських ЕМ і до дня подання до суду відзиву, звернень щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за вищевказаною адресою до Товариства не надходило. Оскільки позивач не вчинив жодних дій щодо приєднання до електричних мереж та укладення договору, а Товариство не відмовляло позивачу в укладенні договору з розподілу електричної енергії, тому позовні вимоги про зобов`язання відновити електропостачання є передчасними, адже фактично будь-яке право позивача Товариством не порушене.

31.07.2025 року позивачем подано відповідь на відзив в якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 104-109).

05.08.2025 представником відповідача подано заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні вимог позивача в повному обсязі (а.с. 132-133).

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з обгрунтувань, викладених в позові та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «Кіровоградобленерго» заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві та запереченні.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до змісту п.3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст. ст. 79-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 03.11.2023, на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 5-710, виданого 03.11.2023 державним нотаріусом Кропивницької міської державної нотаріальної контори №2, виконуючої обов`язки щодо нотаріального обслуговування населення Кропивницького району Кіровоградської області в Олександрівській державній нотаріальній конторі Кіровоградської області Сибірцевою О.В., є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав №352996855 від 03.11.2023 (а.с. 72).

09.07.2024 постачальником ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» оператору системи розподілу ПрАТ «Кіровоградобленерго» скеровано Заявку-повідомлення про припинення електроживлення споживачів та Скориговану Заявку-повідомлення про припинення електроживлення споживачів, зокрема Олександрівського ЦОС, № особового рахунку (договору) 170404573, споживач ОСОБА_5 , причина (підстава) припинення - заборгованість (а.с. 100, 101).

24.04.2025 на адресу начальника Олександріського ЕМ позивачем направлено повідомлення-оферта щодо не вчинення будь-яких дій по відключенню від енергопостачання його будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-24, 29).

Згідно відповіді від 07.10.2020 №548-зв, наданої Центральним державним архівом вищих органів влади та управління України на звернення позивача, документів стосовно актів прийому-передачі з балансу на баланс територій та нерухомого майна від суб`єкта права СРСР/УРСР до суб`єкта права республіка Україна, Акта розмежування територій з суміжними з Україною державами в архіві не виявлено (а.с. 27).

Згідно відповіді Державної казначейської служби України від 28.01.2025 №14-12-12/2013, наданої на запит особи Тетяни про надання публічної інформації, рахунок НОМЕР_1 в Казначействі не відкривався та будь-яка інша інформація щодо цього рахунку в Казначействі відсутня (а.с. 25-26).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі №761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір (п.1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Договір як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20)).

Відповідно до ч.4, 5 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язки енергопостачальників або інших суб`єктів, визначених законом щодо постачання та розподілу електричної енергії, встановлюються законом, що регулює відносини у сфері постачання та розподілу електричної енергії. Послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.47 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії», непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 4 ст.46 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Як визначено у ч.1, 2 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до ч.2 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії», побутові споживачі та малі непобутові споживачі мають право на отримання універсальних послуг відповідно до цього Закону.

Згідно ч.3 ст. 60 Закону України «Про ринок електричної енергії», відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку. Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами.

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч.4 ст.63 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п.1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила №312), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до п.2.1.7 Правил №312, у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт. Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.

Для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи документи, визначені п.2.1.8 зазначених Правил №312.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом вказує, що його житловий будинок було незаконно відключено від електропостачання відповідачем. А тому, вважаючи що його права порушені, звернувся за їх захистом до суду.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, між позивачем та ПрАТ «Кіровоградобленерго» не укладалось будь-яких договорів на розподіл та постачання електричної енергії, а отже позивач не є Споживачем в рамках Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Позивач зазначає, що він має право користуватись життєвозабезпечувальним ресурсом - електрикою, яка є виключно власністю українського народу. Крім того, позивач зазначав, що не бажає сплачувати кошти за електроенергію відповідачу, оскільки зазначений рахунок для сплати за обслуговування електромереж або розподілення електроенергії не зареєстрований у Державному Казначействі України.

Електроживлення до будинку позивача було припинено внаслідок заборгованості споживача ОСОБА_5 (а.с. 100, 101).

Суду не надано належних та достовірних доказів того, що позивачем, як власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 5-710, виданого 03.11.2023) надавалися відповідачу документи для укладення договору як споживача електричної енергії, зокрема, й при зміні споживача.

Надані позивачем в якості доказу витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12025121020000470 від 04.06.2025 (а.с. 71), а також відеозапис (а.с.70), є неналежними доказами у справі, оскільки не підтверджують наявність порушень у діях відповідача.

Оскільки відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ринок електричної енергії» послуга з постачання електричної енергії та розподілу електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених НКРЕКП, а такий договір між сторонами про споживання електричної енергії не укладався, тому відсутні правові підстави для відновлення електропостачання до будинку позивача.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006, № 63566/00Л).

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відключення електричної енергії у житловому будинку позивача не порушує прав і законних інтересів останнього, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_6 з власним ім`ям ОСОБА_7 діє через персону ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» про зобов`язання відновити електропостачання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 13.01.2026.

Позивач: ОСОБА_1 (1976 р.н., афідевіт зареєстрований в реєстрі за №1757 від 26.08.2021, місце проживання: АДРЕСА_2 )

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго» (місце находження: 25015, м. Кропивницький, Студентський бульвар,15, код ЄДРПОУ — 23226362)

Представник відповідача: адвокат Олексієнко Сергій Вікторович (місце знаходження: 25015, м. Кропивницький, Студентський бульвар,15, РНОКПП — 3382415278, довіреність №105/04/07 від 20.01.2025).

Суддя : І.В. Максимович