Рішення від 13 січня 2026 р. у справі №345/7169/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/7169/25

Провадження № 2/345/449/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2026 року м.Калуш

Калуськийміськрайонний суд Івано-Франківськоїобласті в складі:

головуючої судді Кардаш О.І.

за участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, вимоги якого мотивує таким, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті свого дідуся ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і останнє місце проживання та реєстрації якої було: АДРЕСА_1 . Спадкодавець ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений 18 липня 2010 року.Згідн овище зазначеного заповіту, спадкодавець заповів нам своїм онукам – ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, післясмерті спадкодавця відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме: на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість спадкового майна становить 141 770,00грн.

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з письмовою заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, не звертався та не оформлював своїх спадкових прав.

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ще в 2002 році виїхав на постійне проживання в іншу місцевість, фактично на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , з останнім не проживав, в установлений ст. 1270 ЦПК України строк, до нотаріуса з письмовою заявою про прийняття спадщини, не звертався та своїх спадкових прав не оформляв, надав персональну згоду на оформлення права власності на вищезазначене спадкове майно в цілому одноосібно на ім`я позивачки.

В установленому законом порядку та спосіб, позивачка звернулася до в.о. державного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Федини А.М., з письмовою заявою про прийняття спадщини та видачу мені свідоцтва про право на спадщину заповітом на спадкове майно, яке на день смерті, належало спадкодавцю ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Однак, постановою від 27 лютого 2024 року в.о. державного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Федини А.М., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього та рекомендовано звернутись до суду.

В зв`язку з тим, що іншим способом захистити свої спадкові права позивач не має можливості, а тому вимушена звернутися до суду за захистом свого неоспорюваного права та просить суд винести рішення яким визнати за позивачем, право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме:на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами в цілому, який знаходиться за наступною адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача адвокат Жовнір М.Й.в судове засіданнянадав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити (а.с.46).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву в якій просить розглядсправипроводити без їхньоїучасті, не заперечує проти задоволення позову (а.с.44).

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчогопровадження суд ухвалюєрішення у випадкувизнання позову відповідачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, щорішення у справіможливопостановити при проведенніпідготовчого судового засідання.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разівизнаннявідповідачем позову суд за наявності для того законнихпідставухвалюєрішення про задоволення позову.

Суд, дослідившиматеріалисправи, вважає, щопозовнівимогипідлягають до задоволення з наступнихпідстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_7 . Факт смерті спадкодавця підтверджується свідоцтвом про смерть, Серія НОМЕР_1 від 17.06.2020 року, яке видане Калуським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 17 від 06.07.2011 року (а.с.14).

Зокрема, спадкодавець залишив заповіт, посвідчений 18 липня 2010 року, секретарем Перевозецької сільської ради Калуського району М.Ладовською та який зареєстрований в реєстрі за № 8, що підтверджується копією заповіту та довідкою № 523 від 17.06.2020 року, яка видана виконкомом Войнилівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області. Заповіт не змінювався та не відмінявся, (а.с. 15,16).

Згідно вищезазначеного заповіту, спадкодавець ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_6 та який проживав в будинку АДРЕСА_1 , заповівсвоїмонукам – ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - в тому числі житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємець за заповітомКобащукІван ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з письмовоюзаявою до нотаріуса про прийняттяспадщини, не звертався та не оформлював своїх спадкових прав, та помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 , яке видане Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 2752 від 19.12.2020 року, (а.с. 22 ).

Відповідно до довідки №572/27 від 29.12.2020 року, яка видана Івано-Франківськимгеріатричнимпансіонатом, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 02.09.2013 року та до дня смертібувзареєстрований та проживав в зазначеномупансіонаті за адресою: АДРЕСА_2 , знаходився на повномудержавному забезпеченні, а ОСОБА_1 1988 р.н., - провела похорон та оплатила всівитрати, пов`язані з похороном, (а.с. 23).

Відповідач по справі - спадкоємець за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ще в 2002 роцівиїхав на постійнепроживання в іншумісцевість, фактично на момент ОСОБА_10 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , з останнім не проживав, в установлений ст. 1270 ЦПК України строк, до нотаріуса з письмовоюзаявою про прийняттяспадщини, не звертався та своїхспадкових прав не оформляв.

Відповідно до довідки № 523 від 22.05.2020 року, яка видана ВиконкомомВойнилівськоїселищної ради Калуського району Івано-Франківськоїобласті, на день ОСОБА_10 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 1988 р.н. булазареєстрована та проживала спільнозіспадкодавцем. В зазначеномуспадковомубудинковолодінню, вонапроживаєтакож на даний час (а.с.15).

Так, після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , відкрилась спадщина на наступне спадкове майно, а саме: на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.25).

В установленому законом порядку, спосіб та строк позивач звернувся до в.о. державного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Федини А.М., з письмовою заявою про прийняття спадщини та видачу мені свідоцтва про право на спадщину заповітом на спадкове майно, яке на день смерті, належало спадкодавцю ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Однак, постановоювід 27 лютого 2024 року в.о. державного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківськоїобласті Федини А.М., мені відмовлено у видачісвідоцтва про право на спадщину за законом на будинковолодіння в зв`язку з відсутністюправовстановлюючихдокументів на нього та рекомендовано звернутисьдо суду.(а.с. 35).

Як вбачається з довідки Войнилівської селищної ради за №523 від 22.05.2020 року виданої виконкомом Войнилівської селищної ради про те, що із записом в погосподарській книзі виконкому Перевозецької сільської ради книга №7 с.Слобідка за 2011-2015-2020 рр. за ОСОБА_3 , який був зареєстрований та постійно прорживав в АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться житловий будинок з господарським спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на який відсутні первинна реєстрація права власності та правовстановлюючі документи на нього і розташований на неприватизованій земельній ділянці на території с.Слобідка (а.с.15).

На спадкове майно 01.12.2023 року ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа № 17391виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , а роком його спорудження є до 1991 року (а.с. 25-33).

Відповідно до довідки №00413 від 01.12.2023, яка видана ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» інвентаризаційна справа № 17391, інвентаризаційна вартість вказаного домоволодіння становить 141 770 грн. (а.с.34).

Таким чином слід вважати, що при відсутності первинної реєстрації права власності та правовстановлюючого документу, дане домоволодіння фактично належало ОСОБА_3 , який постійно в ньому проживав та ним володів, що підтверджується довідкою Войнилівської селищної ради за №523 від 22.05.2020 рокута іншими доданими до справи документами.

Фактично єдиним документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1).

У разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилася і правовстановлюючий документ відсутній, питання про належність цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватисяв судовому порядку (лист Мін`юстувід 21.02.2005 №19-32/319).

За таких обставин спадкове право на набуття права власності на нерухоме майно може бути реалізованолишев судовому порядку.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 10 жовтня 2018 року у справі №557/1209/16-ц, який зазначив, що право власності на зведену до 03.08.2004 нерухомість набувається в порядку, який існував на час її будівництва, а не виникає у зв`язку з державною реєстрацією.

За пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунальногогосподарстваУкраїнивід 19 березня 2013 року № 95, (втративчинність) документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачнихбудинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягаютьприйняттю в експлуатацію, вимогамзаконодавства, будівельних норм, державнихстандартів і правил, зокрема для потреб державноїреєстрації прав власності на нерухомемайно, є технічний паспорт, складений за результатами технічноїінвентаризації.

Тобто, не належать до самочинного будівництваіндивідуальні (садибні) житловібудинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року, якщоїхвідповідністьвимогамзаконодавства, будівельних норм, державнихстандартів і правил підтверджуєтьсятехнічним паспортом, складеним за результатами технічноїінвентаризації.

Отже, враховуючи, щожитловийбудинок з господарськимибудівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 до 1991 року, а саме 1950 року, то післясмертіспадкодавцявідкриласяспадщина на даний житловийбудинок.

Стаття 41Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватноївласностінабуваєтьсяв порядкувизначеному законом.

Частиною 1 ст. 321 ЦК Українипередбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправнопозбавленийцього права чиобмежений у йогоздійсненні.

Уст. 328 ЦК України зазначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним ізспособів набуття права власності є спадкування.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. ст. 1218 та 1268 ЦК Українидо складуспадщинивходятьусі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За змістомстатті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статтісудове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набутераніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує абоо спорює його.

Судом встановлено, що інших спадкоємців за законом на спадкове майно, немає, будь якіінші особи не претендують на спадкове майно, оскільки не зверталися з заявою про прийняття спадщини за законом на спадкове майно до нотаріуса, а відповідач проти задоволення позову не заперечує.

Отже, оцінивши в сукупності зібрані докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а зібрані по справі докази та належна їх оцінкав казують на наявність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, ст.ст. 392, 1216, 1218, 1223, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_3 , право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами в цілому, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційно їінстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було врученеу день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: