Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №177/3564/25 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/3564/25

Провадження № 3/177/19/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.

розглянувши матеріали справи, що надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 03.05.2025 об 11 год. 33 хв., на 103 км автодороги траси Н-23, Новопільської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, керував транспортним засобом Volkswagen Transporter Т4 р/н НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком від 05.05.2025 № 685, тим самим порушив п. 2.9 а) ПДР України. Правопорушення зафіксовано на бодікамери.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку. Заяв про відкладення судового розгляду справи з поважних причин, а також інших клопотань, заяв з процесуальних питань чи письмових пояснень по суті правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надав.

Суддя враховує, що неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. ОСОБА_1 , з огляду на його належне повідомлення про розгляд справи, мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження щодо нього, а тому нехтування ним своїми процесуальними обов`язками об`єктивними причинами не обумовлено, з огляду на що, суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, шляхом створення штучного затягування строків розгляду справи. Беручи до уваги викладене, зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, що не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судове засідання проведено без ОСОБА_1 .

Суддя, вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозаписи на DVD-диску з відеофіксацією правопорушення, дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Із аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 03.05.2025 зафіксовано на відеозаписі диску DVD-R та останнім на спорюється.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад правопорушення в розрізі порушення п. 2.9а ПДР України має місце у таких випадках: 1) згода особи з результатами огляду, проведеним на місці зупинки транспортного засобу; 2) результати медичного огляду, проведеного у випадку незгоди особи з результатами огляду на місці зупинки або у випадку відмови від огляду на місці зупинки.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

При огляді фрагментів відеозаписів, що містяться на DVD-диску, встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 на блок-посту, під час перевірки документів та спілкування з водієм, поліцейськими встановлено наявність у водія ознак сп`яніння (запах алкоголю, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя) у зв`язку з чим, працівниками поліції запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 не погодився. Відмову від проходження огляду на місці зупинки мотивував тим, що напередодні він вживав алкоголь, а тому не вбачає у цьому необхідності.

Огляд із метою виявлення стану сп`яніння у водія ОСОБА_1 проводився 03.05.2025 у медичному закладі КП «ДБКЛПД» ДОР. Відповідно до висновку від 05.05.2025 № 685 лікаря-нарколога, ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом 03.05.2025 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Проаналізувавши відеозапис та наявні письмові докази, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння працівниками поліції проведено належним чином, з дотриманням усіх вимог, передбачених Інструкцією.

Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, порушенні вимог п. 2.9а ПДР України та не спростовують правомірності дій інспекторів ПП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, які діяли у повній відповідності до вимог КУпАП та Інструкції.

Жодних грубих порушень норм КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які б виправдовували дії ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, у судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, на переконання суду, наявний обсяг доказів та зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини свідчать про допущення ОСОБА_1 порушення п. 2.9а ПДР України, дійсність факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відтак, доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознаками – керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Обираючи вид і міру стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує особу ОСОБА_1 , характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини, та з огляду на його зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, суд вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами (ВХР № 338509), що відповідно до вимог ст. 23 КУпАП є справедливим, достатнім та виправданим метою його застосування.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 245, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення, у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: