Суд: Калинопільський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 07 січня 2026 р.
Справа: №694/2368/25
Суддя: Баранов О. І.
Справа № 694/2368/25
Провадження № 2/698/75/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 січня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Баранова О.І.,
секретаря Пугачовської Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
08.08.2025 на електронну адресу Калинопільського районного суду Черкаської області з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підсистеми "Електронний суд" надійшла позовна заява, у якій представник позивача Дідух Є.О. просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 4344516 від 30.01.2024 року в розмірі 88562,53 грн. з яких: 11399,98 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 60347,58 грн. - заборгованість за сумою відсотків нарахованих ТОВ «Лінеура Україна», 16814,9705 грн. - заборгованість за відсотками нарахованих ТОВ «Українські фінансові операції», а також судові витрати що полягають у судовому зборі 2422,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 30.01.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» укладено кредитний договір № 4344516 на суму 11400 грн зі сплатою комісії та відсотків за користування кредитними коштами загальним строком 360 днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача. Кредитний договір був підписаний відповідачем шляхом надсилання ТОВ «Лінеура Україна» одноразового ідентифікатора із кодом 31910 у вигляді смс на мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який вказувався при реєстрації. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 30.01.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ «КБ «Приват Банк». 25.11.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» уклали договір про відступлення права вимоги № 25/11/2024 за кредитним договором № 4344516 від 30.01.2024, за яким право грошової вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції». Ухвалою судді Калинопільського районного суду Черкаської області від 26.09.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача в позовній заяві просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги задовольнити, не заперечує проти заочного розляду справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення № 0691030902893, відповідач ОСОБА_1 , 03.10.2025 року особисто отримала ухвалу суду від 03.10.2025 року разом із позовною заявою та додатками, однак у встановлений судом строк відзиву до суду не подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк від відповідача не надходило. Відповідач у встановлений судом строк, відзив до суду на позов, не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`являв, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4344516 був укладений 30.01.2024 між ОСОБА_2 та ТОВ «Лінеура Україна», сума кредиту - 11400,00 грн., строк кредиту - 360 днів, дата видачі кредиту 30.01.2024, проценти за користування кредитом 99923,40% річних, проценти за користування кредиту протягом поточного періоду за ставкою 2,5% за кожен день. Мета кредиту - споживчі (особисті) потреби. Тип кредиту - кредит (а.с.52-57). Відповідно до листа №20241219-75 від 19.12.2025 виданого ТОВ «Пейтек», ТОВ «Лінеура Україна» 30.01.2024 року перерахував на картковий рахунок № НОМЕР_2 грошові кошти, код авторизації 883679, у сумі 11400,00 грн. (а.с.63). Згідно відповіді №20.1.0.0.0/7-251104/93349-БТ від 12.11.2025 наданої АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 на яку 30.01.2024 здійснено переказ коштів у розмірі 11400,00 грн.(а.с. 104). За даними розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за кредитним договором № 4344516 від 30.01.2024 року станом на 25.11.2024 сума заборгованості за відсотками складає 60347,58 грн., 5700,00 грн., - штрафні санкції, 11399,98 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту (а.с. 60-62). Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за кредитним договором № 4344516 від 30.01.2024 року за 59 календарних днів (26.11.2024-23.01.2025) сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами складає 16815,00 грн.( 85-86). 25.11.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (Кредитор) та ТОВ «Українські фінансові операції» (Новий кредитор) укладено договір факторингу про відступлення прав вимоги № 25/11/2024 (а.с. 26-28). Перехід прав від первісного кредитора до нового підтверджується додатком №1 реєстром боржників, додатком №2 актом прийому - передачі реєстру боржників, додатком №3 повідомленням про відступлення права грошової вимоги, додатком №4 актом прийому - передачі документації, додатком №5 форма надання інформації згідно реєстру боржників, додатком №6 актом прийому - передачі реєстру боржників в електронному вигляді, актом прийому - передачі реєстру боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 25.11.2024 до Договору відступлення прав вимоги №23/11/2024 від 25.11.2024, ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4344516 від 30.01.2024 року у загальній сумі 77447,56 грн. з яких: 11399,98 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 60347,58 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5700,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. (а.с.83). На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: заявка № 4344516 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, рахунок про оплату №4344516-2025 від 20.07.2025, акт № 44344516 прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.07.2025, довіреність від 01.08.2024, договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю. (а.с.44). Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.14 Закону України «Про споживче кредитування» Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно із ч.3 ст. 1054 Цивільного кодексу України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей закон регулює відносини між кредитодавцем, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті. Відповідно до положень ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів -2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5%. Крім того відповідно до пункту 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 зазначає, що «з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів». Судом встановлено, 30.01.2024 з відповідачем було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4344516 з ТОВ «Лінеура Україна» про надання кредиту у розмірі 11400,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у разі невиконання умов договору. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умови договору кредиту. 25.11.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» уклали договір факторингу № 25/11/2024 згідно умов якого, право вимоги щодо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 11399,98 грн. перейшло до ТОВ «Українські фінансові операції», що підтверджується також реєстром боржників та актом прийому-передачі прав Вимоги. Сума заборгованості за договором факторингу № 25/11/2024 згідно витягу з реєстру боржників щодо відповідача станом на 25.11.2024 становить 77447,56 грн. з яких: 11399,98 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 60347,58 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5700,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. (а.с.83). Після укладення договору факторингу № 25/11/2024 ТОВ «Українські фінансові операції» далі нараховували відповідачу відсотки за неналежне виконання умов договору № 4344516 від 30.01.2024 та згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» сума основного боргу 11399,98 грн., сума нарахованих процентів 16815,00 грн., за 59 календарних днів (26.11.2024-23.01.2025). (а.с. 85-86). Згідно із ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Сторонами у договорі факторингу є факторі клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст.1079 ЦК України). Згідно ч.1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За змістом ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України). Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Верховний суд у справі № 335/248/16-ц від 14.03.2018 року, предметом якої був спір про стягнення суми заборгованості за кредитним договором зробив правовий висновок, що статтями 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору. Зважаючи на вищезазначені норми передбачені статтею 8 та Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України « Про споживче кредитування», які вступили в силу 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки з 24.12.2023 по 22.04.2024 не може перевищувати 2,5%, з 23.04.2024 по 20.08.2024 не може перевищувати 1,5%, а після 20.08.2024 - 1%. Таким чином згідно умов договору, який був укладений 30.01.2024 денна процентна ставка становила на той момент 2,5% що не перевищувала допустиму 2,5%. Тобто, з 30.01.2024 по 22.04.2024 сума заборгованості за відсотками становить 285,00 грн х 83 день = 23655,00 грн. Однак з 23.04.2024 по 20.08.2024 денна процентна ставка за умовами договору від 30.01.2024 становила 2,5%, що перевищувало допустиму 1,5%. Зважаючи на розрахунок заборгованості з 23.04.2024 по 20.08.2024 денна процентна ставка за умовами договору становить 2,5% відсотків, що у сумі від 11400,00 грн. становить 23655,00 грн., однак у даному періоді повинна застосовуватися денна процентна ставка 1,5% від суми заборгованості 11400,00 грн., що становить 171,00 грн. Таким чином, починаючи з 23.04.2024 по 20.08.2024, що становить 120 днів за денною процентною ставкою 1,5 % від 11400,00 грн. сума заборгованості за відсотками становить 171,00 грн. х 120 днів = 20520,00 грн. За період з 21.08.2024 по 26.01.2025, що становить 157 днів за процентною ставкою 1 %, що становить 157 х 114,00 грн. = 17898,00 грн. Отже, 23655,00 грн. + 20520,00 грн. + 17898,00 грн. = 62073,00 грн. - становить суму заборгованості за відсотками. Таким чином, позов в частині нарахованих відсотків належить до часткового задоволення. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за кредитом в сумі 11399,98 грн. в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, заяви про застосування строку позовної давності від відповідача до суду не надходили, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів та дійшов висновку про часткове задоволення позову. Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в справі. Відповідно до норм ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України). На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: заявка № 4344516 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, рахунок про оплату №4344516-2025 від 20.07.2025, акт № 44344516 прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 20.07.2025, довіреність від 01.08.2024, договір про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024, свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю Згідно акту прийому - передачі наданих послуг № 44344516, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №01/08/2024-А від 01.08.2024 зазначено, що складання позовної заяви ТОВ «Українські фінансові операції» до боржника зайняло 2 години часу вартістю 1640,00 грн., складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) 1 година часу вартістю 840,00 грн., письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства 1 година часу вартістю 840,00 грн., проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі 1 година часу вартістю 840,00 грн.(а.с. 64). Суд вважає, що складання позовної заяви не зайняло 2 години часу, зважаючи на те, що адвокат має значний стаж діяльності в сфері адвокатури з 2017 року, тобто понад 5 років, а позовна заява є стандартною, тому складання позовної заяви не потребувало значного часу. Також представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою не зайняло 2 години часу вартістю 1640,00 грн., складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду справи не зайняло 2 години часу вартістю 1640,00 грн., відповідно вартість витрат на правничу допомогу є значно завищеними та не співмірною з ціною позову. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. За таких обставин, суд вважає необхідним зменшити витрат на правову допомогу та стягнути з позивача на користь відповідача такі витрати в сумі 3000,00 грн., що буде розумним, справедливим та співмірним із складністю справи. Відповідач не оспорював укладення чи не укладення кредитного договору та відповідно отримання кредитних коштів і користування ними. Станом на день звернення до суду і цим позовом заборгованість по кредитному зобов`язанню відповідач не погасив. До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів. Оскільки позов задоволено частково (82,96 %), з відповідача підлягає стягненню сума судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2009,62 грн (82,96 % від 2422,40 грн.). Заходи забезпечення позову судом не вживалися. Керуючись ст.ст. 1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 11, 526, 530, 546, 549, 611, 625, 626, 627, 628, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-279, 280-284, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) заборгованість за кредитним договором № 4344516 від 30.01.2024 року в сумі 73472 (Сімдесят три тисячі чотириста сімдесят дві) гривень 98 (Дев`яносто вісім) копійок, яка складається з: 11399,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 62073,00 грн. - заборгованість за сумою відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (ЄДРПОУ 40966896) витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам, в розмірі 2009 (дві тисячі дев`ять) гривень 62 (Шістдесят дві) копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (Три тисячі) грн..
В іншій частині позову – відмовити.
В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 265 ЦПК України за формулою : Розрахунок інфляційних витрат: I=((si*s) :100) – s, де I- сума інфляційних витрат, si-індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості, 100 - переведення відсотків, розрахунок 3% річних: С*3:100:365*Дн., де С - сума основного боргу,3-3% річних, 1000 переведення відсотків, 365- кількість днів у році, Дн. – кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних витрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції». Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Баранов О.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua