Вирок від 13 січня 2026 р. у справі №391/895/25 — Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/895/25

Провадження № 1-кп/391/40/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2026 р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого-судді: ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12025121050000167 від 16.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Інгулець Дніпропетровської області, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , одружений, працюючий машиністом екскаватора АТ «Південний гірничо-збагачувалий комбінат», з професійно-технічною освітою, військовозобов`язаний, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

за участю прокурора: ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2025 року близько 20 годин 30 хвилин ОСОБА_3 перебував на березі ставка біля с. Покровка Кропивницького району Кіровоградської області, де разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 , відпочивали. В ході відпочинку, між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виникла сварка, внаслідок чого ОСОБА_3 , намагаючись заспокоїти ОСОБА_8 , покликав його та в ході розмови між ними також виник словесний конфлікт.

Під час конфлікту ОСОБА_3 , не маючи умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_8 , не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, які міг та повинен був передбачити, а також уникнути їх, діючи із кримінальною протиправною недбалістю, стоячи навпроти ОСОБА_8 , тримав у правій руці гострою частиною до останнього металевий шампур, після чого, відступаючи назад, почав падати, при цьому лівою рукою потягнув за собою ОСОБА_8 , не випускаючи з правої руки металевий шампур. Внаслідок указаних дій ОСОБА_3 він разом з ОСОБА_8 впали на землю, а саме ОСОБА_3 - на спину, а ОСОБА_8 - передньою частиною тулубу на ОСОБА_3 , внаслідок чого останній спричинив ОСОБА_8 вказаним вище металевим шампуром тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №741 від 22.10.2025 у ОСОБА_8 мались тілесні ушкодження у вигляді: рани в ділянці живота біля пупка на 2 см. ліворуч, яка проникає у черевну порожнину з пошкодженням тонкого кишківника, брижі тонкого кишківника дочеревного простору, яка спричинила розвиток внутрішньо-черевної кровотечі (2,0 л крові в черевній порожнині) та геморагічним шоком 3-го ступеня; рани по боковій поверхні живота праворуч; рани в ділянці верхнього зовнішнього квадранта правої сідниці, яківідносяться: рана в ділянці ліворуч від пупка - до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя; інші дві рани - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я строком понад 6 до 21 доби.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав в повному обсязі, пояснивши що обставини вчиненого повністю відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Він дійсно 15.09.2025 близько 20-30 год. разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 були на відпочинку. Між ОСОБА_8 і ОСОБА_6 виникла сварка. Він став захищати ОСОБА_6 та став між ним та ОСОБА_8 . В руках у нього був шампур. ОСОБА_8 став наближатися до нього, після чого, відступаючи назад, він почав падати, при цьому лівою рукою потягнув за собою ОСОБА_8 , не випускаючи з правої руки металевий шампур. Після цього ОСОБА_8 сів на землю, розвернувся і втік. На відстані 100 м. він знайшов ОСОБА_8 з пораненням живота, після чого викликали поліцію та карету швидкої медичної допомоги, яка доставила потерпілого до лікарні, а його затримали. У вчиненому кається, шкоду потерпілому відшкодував в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_8 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначив що проходить службу у складі Збройних Сил України, тому не має можливості бути присутнім в судових засіданнях. Вказав, що ОСОБА_3 повністю відшкодував завдану йому шкоду, в зв`язку з чим не має до нього жодних майнових чи моральних претензій, між ними відбулося повне примирення. При призначенні виду та розміру покарання просив врахувати факт примирення, повне відшкодування шкоди та обрати ОСОБА_3 найменш суворий вид покарання, передбачений законом.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються. Обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду відсутні сумніви в добровільності та правдивості його позиції. З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та відсутності сумнівів у добровільності позиції учасників, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, про що інші учасники процесу не заперечували.

Суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 в скоєнні ним злочину, а його дії правильно кваліфіковано за ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до статей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєнного злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України- є нетяжким злочином.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

Як особа, ОСОБА_3 має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно працює в АТ «Південний ГЗК», за місцем проживання характеризується позитивно, має постійний заробіток. Одружений понад 29 років, його дружина є інвалідом III групи та перебуває на його утриманні, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, судимості не має.

З формалізованої інформації, наданої в досудовій доповіді уповноваженого органу з питань пробації вбачається, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, враховуючи позицію прокурора, який просив призначити покарання у виді виправних робіт з відрахуванням в доход держави 10% його заробітку, потерпілого, яикй просив призначити найменш суворий вид покарання, думку захисника та обвинуваченого, які також просили призначити покарання у виді виправних робіт з відрахуванням в доход держави 10% заробітку, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, позитивні характеристики, відшкодування шкоди, відсутність у потерпілого претензій до обвинуваченого як морального так і матеріального характеру, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді виправних робіт з відрахуванням в доход держави 10% заробітку.

Цивільний позов та процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

З урахуванням обраного виду покарання суд вважає за можливе застосований ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 14.11.2025 відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання скасувати.

Керуючись статтями 349, 368-371, 373-376,ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у виді шести місяців виправних робіт за місцем його роботи з відрахуванням в доход держави 10% його заробітку.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Застосований ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 14.11.2025 відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання - скасувати.

Речові докази:

-медичну карту стаціонарного хворого №13578 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – залишити у КНП «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради»;

-годинник, труси зеленого кольору, кросівок чорного кольору, шорти синього кольору, шкарпетки білого кольору, предмет зовні схожий на ніж в ножнах, сумку коричневого кольору з документами і речами залишити потерпілому ОСОБА_8 ;

-шампура в кількості 10 шт., передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Бобринець, вул. Вознесенська, буд. 56 – знищити.

Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Компаніївського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1