Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №638/22464/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа №638/22464/25

Провадження № 3/638/214/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Гребенюк В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянин України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

01.11.2025 року о 23 год. 58 хв. в м. Харкові по вул. Сумській, 73 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest drager 6820 та в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку. Даними діями водій порушив п. 2.5 ПДР України, що зобов`язують водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За вказане правопорушення щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 02.11.2025 серії ЕПР1 № 500834 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судові засідання 25.11.2025, 10.12.2025, 13.01.2025 ОСОБА_1 та його представник не з`явилися про місце і час судового розгляду повідомлялися, причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення судового розгляду не пдавали.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Отже, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП розглядаються районними у місті судами (ст. 221 КУпАП). Виходячи з положень ст. 284 КУпАП лише орган, що розглядає справу приймає по ній передбачене законом рішення, зокрема, про накладення стягнення чи закриття справи. Про провадження у справі особа, яка притягається до адмінвідповідальності знала про що свідчить відеозапис камери працівника поліції.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 та законного представника – його мати ОСОБА_2 повідомлено про розгляд справи Шевченківським районним судом міста Харкова, вжиття судом необхідних заходів для забезпечення участі їх у вищевказаних судових засіданнях, не обов`язкову їх присутність при розгляді справи у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП, вбачається за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Доказів на підтвердження обставин, визначених ст. 247 КУпАП, які перешкоджають провадженню у справі матеріали останньої на момент судового розгляду не містять.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю відомостей, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.11.2025 серії ЕПР1 № 500834, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням до КНП ХОР ОКНЛ від 02.11.2025 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, рапортом, відеозаписом з камери працівника поліції, з яких вбачаються обставини, як вони встановлені вище.

Тобто, зазначені вище діяння неповнолітнього ОСОБА_1 містять усі ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке несе загрозу як самому ОСОБА_1 так і невизначеному колу учасників дорожнього руху, ступінь вини правопорушника, особу порушника, який на момент вчинення адміністративного правопорушення був неповнолітнім, суд вважає можливим накласти за дане адміністративне правопорушення наОСОБА_1 штраф, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

При призначенні покарання суд виходить з положень ст. 24 Консттуції України за якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а від так і особи які отримали водійське посвідчення, і ті що його не мають, як рівні перед законом, повинні позбавлятися права керування транспортними засобами. В іншому випадку ті хто посвідчення водія не отримував будуть в привілейованому стані щодо тих хто таке посвідчення отримав і позбавляється права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адмінвідповідальності підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 33, 130, 251, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч грн.) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківській районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя В. В. Гребенюк