Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №500/4155/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/4155/25 пров. № А/857/34278/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 500/4155/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції – Дерех Н. В.,

час ухвалення рішення – 04 серпня 2025 року,

місце ухвалення рішення – м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення – 04 серпня 2025 року,

в с т а н о в и в:

Позивач – ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Микулинецької селищної ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят дев`ятої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради Тернопільської області від 05 червня 2025 року №4143 «Про припинення повноважень та звільнення із займаної посади старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради»; зобов`язати Микулинецьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області поновити її на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області з 11 червня 2025 року та внести відповідні зміни до трудової книжки; стягнути з Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 червня 2025 року до набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що позовна заява складена та подана за допомогою системи Електронний суд представником ОСОБА_1 , адвокатом Сампарою Надією Миронівною на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 09 липня 2025 року №017/04.1/6274. Тобто первісна позовна заява подана на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 09 липня 2025 року № 017/04.1/6274, на підставі того самого доручення подана і позовна заява в новій редакції. Позовні вимоги викладені в редакції, яка дозволить відновити порушене право позивача, адже її звільненню передувало прийняття низки локальних нормативно - правових актів (рішень Микулинецької селищної ради), що стосувалися безпосередньо звільнення ОСОБА_1 , або ліквідації її старостинського округу. Без відновлення фізичного існування старостинського округу (робочого місця Оксани Олексіївни) поновлення на посаді не є можливим, фактично. Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень Микулинецької селищної ради є взаємозалежними та похідними від необхідності поновлення на посаді, тому адвокат діяла в межах наданих дорученням повноважень. При поданні первісної позовної заяви адвокат просила визнати протиправним та скасувати рішення сесії Микулинецької селищної ради, на підставі незмінного доручення та це не викликало сумнівів суду щодо повноважень представника. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що представник Сампара Н. М. не наділена повноваженнями представляти інтереси ОСОБА_1 щодо часткового скасування нормативних актів, які прийняті Микулинецькою селищною радою, про що Сампара Н. М. як представник Бенько О. О. просить у новій позовній заяві, яка подана на усунення недоліків первинної позовної заяви. Суд першої інстанції правильно встановив, що позовна заява, яка надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 28 липня 2025 через систему "Електронний суд", підписана неповноважним представником, тобто особою, яка не має права підписувати позовну заяву від імені ОСОБА_1 . Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)) частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), тому розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу - скасувати з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Микулинецької селищної ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят дев`ятої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради Тернопільської області від 05 червня 2025 року №4143 «Про припинення повноважень та звільнення із займаної посади старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради»; зобов`язати Микулинецьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області поновити її на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області з 11 червня 2025 року та внести відповідні зміни до трудової книжки; стягнути з Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 червня 2025 року до набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою суду від 16 липня 2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, у такий спосіб:

1) чітко викласти, які саме зміни до трудової книжки просить позивач внести, у відповідності до п.2 прохальної частини позовної заяви;

2) подати до суду довідку про нараховану та виплачену заробітну плату за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню позивача з роботи.

3) подати до суду належним чином завірені копії повних текстів документів, витяги з яких долучені до позовної заяви.

На виконання вказаної ухвали суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої, серед іншого, долучено нову редакцію позовної заяви, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят дев`ятої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради Тернопільської області від 05 червня 2025 року №4143 «Про припинення повноважень та звільнення із займаної посади старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради».

зобов`язати Микулинецьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області поновити ОСОБА_1 на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області з 11 червня 2025 року та внести відповідні зміни до трудової книжки, а саме: поновлена на посаді Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області на підставі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду з 23 липня 2024 року; звільнена з посади старости Варваринецького Старостинського округу Микулинецької селищної ради із достроковим припиненням повноважень, за скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України 10 червня 2024 року; поновлена на посаді старости Варваринецького старостинського округу Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області з 11 червня 2025 року”.

Поновити строк звернення до суду (строк позовної давності), визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят третьої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 22 листопада 2024 року № 3966 Про старостинські округи на території Микулинецької територіальної громади” в частині:

п.1 Утворити на території Микулинецької селищної ради 7 старостинських округів; п.1.4. Струсівсько - Варваринський старостинський округ у складі сіл - Струсів (1396 житель), Бернадівка (197 житель), Варваринці (1483 житель) (разом 3076 житель);

п.3 Уповноважити затверджених старост відповідних населених пунктів представляти інтереси жителів цих округів: п.3.5. Струсівсько-Варваринського старостинського округу - старосту Кирилюка Василя Михайловича; відповідно до ст. 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» за ОСОБА_2 зберігається раніше присвоєний 11 (одинадцятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.

визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят сьомої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 02 квітня 2025 року № 4123 “Про скасування рішень Микулинецької селищної ради та поновлення на посаді ОСОБА_1 ” в частині п. 5. Внести зміни до структури апарату управління та штатного розпису Микулинецької селищної ради з 03 червня 2025 року, а саме: вивести посаду - староста Варваринецького старостинського округу - 1 од.,

визнати протиправним та скасувати рішення п`ятдесят сьомої сесії восьмого скликання Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області від 02 квітня 2025 року № 4128 “Про затвердження посадової інструкції старости старостинського округу Микулинецької селищної ради в новій редакції” в частині п. 2 Визнати таким, що втратило чинність рішення Микулинецької селищної ради від 12 листопада 2021 року № 1613 “Про утворення старостинських округів на території Микулинецької селищної ради”,

стягнути з Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 червня 2025 року до набрання чинності рішенням суду.

Однак нова редакція позовної заяви підписана не Бенько О. О., а її представником Надією Сампарою.

При цьому, Сампарою Надією Миронівною долучено до вказаної редакції позовної заяви доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" від 09 липня 2025 за №017/04.1/6274, яким Сампару Надію Миронівну було призначено адвокатом для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 у вигляді здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, у справі про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що представник Сампара Н. М. не наділена повноваженнями представляти інтереси ОСОБА_1 щодо часткового скасування нормативних актів, які прийняті Микулинецькою селищною радою, про що Сампара Н. М. як представник Бенько О. О. просить у новій позовній заяві, яка подана на усунення недоліків первинної позовної заяви, при цьому, позовна заява, яка надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 28 липня 2025 року через систему "Електронний суд", підписана неповноважним представником, тобто особою, яка не має права підписувати позовну заяву від імені Бенько О. О., а тому наявні підстави для повернення позовної заяви.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

За змістом ч.1-4 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо:

1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк;

2) позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання;

3) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

4) позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов`язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору;

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Сампара Н. М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в електронному виді з використанням сервісу «Електронний суд» подала у суд першої інстанції позовну заяву.

На підтвердження повноважень адвокат Сампара Н. М. разом із позовною заявою надала суду: копію доручення про надання безоплатної вторинної допомоги особам, які визначені п.1-2, 9-23, 26-29 ч.1 ст.14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 09 липня 2025 року №017/04.1/6274.

Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.59 зворот).

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права (рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009).

Статтею 13 Закону №3460-VI встановлено, що безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Згідно з п.1 ч.1 ст.14 Закону №3460-VI право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, повнолітні особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід, розрахований відповідно до методики, затвердженої Міністерством юстиції України, не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, а також особи з інвалідністю, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" і "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, в редакції, на час подання апеляційної скарги, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 2 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, за змістом ст.60 КАС України представництво передбачає весь обсяг процесуальних прав особи, представництво інтересів якої буде здійснюватися, а обмеження мають бути застережені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №216/1638/23 від 19 жовтня 2023 року.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів, беручи до уваги положення статті 25 Закону №3460-VI, дійшла висновку про те, що долучивши до позовної заяви доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги Бенько О. О., що належить до однієї з категорій, визначених частиною першою статті 14 Закону №3460-VI, адвокат Сампара Н. М. належним чином підтвердила свої повноваження, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позовну заяву подано неповноважною особою та повернув її позивачу.

Колегія суддів зазначає, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи “Белле проти Франції”, “Ільхан проти Туреччини”, “Пономарьов проти України”, “Щокін проти України” тощо).

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, дійшов передчасного висновку.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги підставними і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції з викладених вище мотивів.

Згідно з ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З врахуванням наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.242, 243, 246, 250, 312, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №500/4155/25 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді С. М. Кузьмич

А. Р. Курилець

Повне судове рішення складено 14 січня 2026 року.