Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 12 січня 2026 р.
Справа: №140/13532/24
Суддя: Глушко Ігор Володимирович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/13532/24 пров. № А/857/12718/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження суддею Димарчук Т.М. у м. Луцьку у справі №140/13532/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, -
в с т а н о в и в :
20 листопада 2024 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВОПЕРФЕКТ» звернулося з адміністративним позовом до відповідача - Волинської митниці, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000310/2 від 03.10.2024.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, по МД №24UA205140062731U0 від 03.10.2024 року відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме за кодами: 105-2, 106-2, 119-6, 202-1, 911-1. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: згідно заявлених умов поставки FCA до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на завантаження, страхування, транспортні витрати до кордону України. В графах 21, 22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості. Відповідно п.2.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2-22/02 від 22.02.2024 в переліку документів, що супроводжують кожну партію товару повинна бути експортна або транзитна декларація, однак такий документ не поданий до митного оформлення. Умовами п.3.2 договору передбачено, що ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні продавця, проте декларантом не надано числового розрахунку для перевірки зазначеного твердження. Скаржник наголошує, що декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22.02.2024 між ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» (покупець) та компанією UNIJEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №2-22/02, за умовами пункту 1.1. якого продавець приймає на себе зобов`язання продавати промислове обладнання покупцю, а покупець зобов`язується оплачувати та приймати товар, в порядку та на умовах, визначених контрактом. Відповідно до п.1.3. контракту асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються у проформах - інвойсах або інвойсах, погоджених покупцем, які є невід`ємною частиною контракту.
Згідно пп. 2.1. п. 2. контракту термін відвантаження продавцем товару протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати отримання 100% оплати за товар, якщо інше не зазначено в Інвойсі. Пунктом 2.5. контракту обумовлено, що поставка продавцем товару здійснюється на умовах Incoterms 2010 EXW 1STAMBUL, м. Стамбул, Туреччина, якщо інші умови не зазначені в інвойсах.
За пп. 3.1, 3.5 контракту ціна товару визначається у проформах - інвойсах або інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту, а розрахунок покупцем за товар здійснюється в доларах або Євро у безготівковому порядку, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок продавця, на підставі виставленого продавцем рахунку (проформа- інвойс) до даного контракту (а.с.29-38).
09.07.2024 компанією UNIEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) була сформована та виставлена для оплати ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» проформа-інвойс №341 щодо поставки промислового обладнання - дизельних генераторів 10-ти найменувань в кількості 17 штук на загальну суму 128 866,89 Євро (а.с.39-42).
Умови оплати, зазначені в проформі інвойсі №341 від 09.07.2024: 30% попередня оплата; 70% - перед відправкою. Термін поставки 7-8 тижнів.
04.09.2024 та 23.09.2024 ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» здійснило попередню оплату за товар в розмірі 67915,75 Євро та в розмірі 10170,12 Євро відповідно. Попередня оплата була здійснена з призначенням платежу: PRPMNT до контракту 2-22/02 від 22/02/2024, проформи-інвойсу №341 від 09.07.2024.
20.08.2024 компанією UNIJEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) була сформована та виставлена для оплати ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» проформа-інвойс №356 щодо поставки промислового обладнання - дизельних генераторів трьох найменувань в кількості 7 штук на загальну суму 29052,67 Євро.
Умови оплати, зазначені в проформі інвойсі №356 від 20.08.2024: 30% попередня оплата; 70% - перед відправкою. Термін поставки 6 тижнів.
20.08.2024 та 23.09.2024 ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» здійснило повну оплату за товар відповідно в розмірі 8715,80 Євро (попередня оплата) та в розмірі 20336,87 Євро (остаточний розрахунок). Оплата за товар була здійснена з призначенням платежу: «PRPMNT до контракту 2-22/02 від 22/02/2024, проформи-інвойсу №356 від 20/08/2024».
25.09.2024 компанією UNIJEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) був сформований інвойс №UNJ2024000000042 щодо поставки товару - дизельних генераторів чотирьох найменувань в кількості 8 штук на загальну суму 43581,42 Євро (а.с.46-47). В інвойс включено товар зазначений в проформі-інвойсі №341 від 09.07.2024, а саме дизельний генератор UND-BD 250KVA 1500об/хв, 50 Гц 400/231 В, у поєднанні з дизельним двигуном BAUDOUIN і альтернатор SURIRELLA з ATS та навісом СВ вартістю 14528,75 Євро та в повному обсязі товар, що зазначений в проформі-інвойсі №356 від 20.08.2024. Найменування зазначеного в інвойсі товару, тип, його вартість відповідають даним що зазначені в проформах-інвойсах №341 та №356. Згідно інвойсу умови поставки - FCA Ankara.
03.10.2024 декларантом позивача в порядку електронного декларування подано до Волинської митниці митну декларацію №24UA205140062731U0 з описом:
товару №1: «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 7,5 кВА, але не більш як 75 кВА, нові: Дизельний генератор UND-K 35 KVA - макс. потужність 35 кВА/28 кВт, номінальна потужність 32 кВА/26 кВт, марка двигуна KOFO, модель двигуна N4100DS,альтернатор SURIRELLA, блок автом. керування АТС (ATS) в комплекті, корпус CB, оберти двигуна 1500 об/хв, розташування циліндрів 4 однорядні, діаметр x хід циліндрів 100x115 мм, ступінь стиснення 19:1, тип регулятора механічний, вентиляція система Natural, тип охолодження водяне охолодження, місткість масла 13 л, ємність охолоджуючої води 13 л, ємність паливного баку 200 л, витрата палива 9 л/год, вихідна напруга 230 / 400 В, частота 50 Гц, розсіювання потужності 0,8, призначений для забезпечення електроенергією -2шт. Дизельний генератор UND-K 55 KVA - макс. потужність 55 кВА/44 кВт, номінальна потужність 50 кВА/40 кВт, марка двигуна KOFO, модель двигуна N4105DS, альтернатор SURIRELLA, блок автом. керування АТС (ATS) в комплекті, корпус CB, оберти двигуна 1500 об/ хв, розташування циліндрів 4 однорядні, діаметр x хід циліндрів 100x115 мм, ступінь стиснення 19:1, тип регулятора механічний, вентиляція система Natural, тип охолодження водяне охолодження місткість масла 13 л, ємність охолоджуючої води 13 л, ємність паливного баку 200 л, витрата палива 12 л/ год, вихідна напруга 230/400 В, частота 50 Гц, розсіювання потужності 0,8, призначений для забезпечення електроенергією-2шт. Дизельний генератор UND-K 77 KVA - макс. потужність 77 кВА/62 кВт, номінальна потужність 70 кВА/56кВт, марка двигуна KOFO, модель двигуна N4105ZDS, альтернатор SURIRELLA, блок автом. керування АТС (ATS) в комплекті, корпус CB, оберти двигуна 1500 об/хв, розташування циліндрів 4 однорядні, діаметр x хід циліндрів 105x120 мм, ступінь стиснення 17:1, тип регулятора механічний, вентиляція система Turbocharge, тип охолодження водяне охолодження, місткість масла 13 л, ємність охолоджуючої води 13 л, ємність паливного баку 200 л, витрата палива 15 л/год, вихідна напруга 230/400В, частота 50 Гц, розсіювання потужності 0,8, призначений для забезпечення електроенергією 3 шт. Торг. марка: "UNIVERSAL" Виробник: UNIVERSAL JENERATOR SAN. TIC. LTS. STI,TR.», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 29052,67 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування у розмірі 1861,24 Євро) в сумі 1413220,44 грн (еквівалентно 30913,91 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.20-23).
товару №2: «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 75 кВА, але не більш як 375 кВА, нові: Дизельний генератор UND-BD 250 KVA -1шт. Дизельний генератор UND-K 77 KVA-3шт.Торг.марка: «UNIVERSAL» Виробник: UNIVERSAL JENERATOR SAN. TIC. LTS. STI,TR.»., де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 14528,75 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування у розмірі 654,36 Євро) в сумі 694091,10 грн (еквівалентно 15183,11 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту (а.с.20-23).
На підтвердження обґрунтованості заявленої у МД митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом з МД декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: пакувальний лист б/н від 25.09.2024; рахунок-проформу №341 від 09.07.2024; рахунок-проформу №356 від 20.08.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №UNJ2024000000042 від 25.09.2024; автотранспортну накладну (CMR) №2028 від 26.09.2024; супровідний документ Т1 № 24TR06160000160028 від 26.09.2024; сертифікат про походження товару №MM 933758 від 26.09.2024; банківські платіжні документи, що стосуються товару №LV135260/240820 від 20.08.2024, №LV136595/240904 від 04.09.2024, №LV138315/240923 від 23.09.2024, №LV138316/240923 від 23.09.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №148 від 01.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2 від 01.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №2-22/02 від 22.02.2024; договір (контракт) про перевезення №20/09 від 20.09.2024; договір про надання послуг митного брокера №07/03 від 07.03.2023; інші некласифіковані документи - технічна характеристика від 01.10.2024 (а.с.29-73).
Згідно статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; транспортні (перевізні) документи; якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
Декларант на вимогу митниці надав лист №80 від 03.10.2024 щодо поданих документів. Листом №81 від 03.10.2024 декларант повідомив про подання всіх наявних документів для підтвердження заявленої митної вартості і просив прийняти рішення. Однак, позивачем документально не доведено, що вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні продавця, включені до вартості товару. Супровідний документ Т1 № 24TR06160000160028 від 26.09.2024 дозволяє ідентифікувати партію товару, але не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних і статистичних даних товару (а.с.74-75).
03.10.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000310/2 від 03.10.2024 (а.с.15-18).
Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, зокрема:
- згідно заявлених умов поставки FCA до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на завантаження, страхування, транспортні витрати до кордону України. В графах 21,22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості;
- відповідно п. 2.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) №2-22/02 від 22.02.2024 в переліку документів, що супроводжують кожну партію товару повинна бути експортна або транзитна декларація, однак такий документ не поданий до митного оформлення;
- згідно п. 3.2 договору передбачено, що ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні продавця, проте декларантом не надано числового розрахунку для перевірки зазначеного твердження.
Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить: товар №1 на рівні 7,23 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/059022 від 17.09.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість з врахуванням найменування та призначення товарів, торговельної марки UNIVERSAL, виробника UNIVERSAL JENERATOR SAN, країни походження, умов поставки FCA, обсягу ввезеної партії.
Коригування митної вартості слугувало підставою для видачі картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002688 від 03.10.2024 (а.с.18).
Випуск у вільний обіг товару, що підлягав митному оформленню здійснено за МД №24UA205140062972U1 від 04.10.2024 із застосуванням положень частини 7 статті 55 МК України (а.с.24-27).
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з таких підстав.
В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику
З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.
За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).
За правилами частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. ч. 2-3 ст. 54 МК України).
Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.
Водночас частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю
Згідно з частиною 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Із матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем): дизельні генератори ...» за МД №24UA205140062731U0 від 03.10.2024, щодо якого проведено коригування митної вартості) за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Відтак, в силу приписів статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року (справа №815/6827/17), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).
Судом встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); проформи-інвойси; рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи, що стосуються придбаного товару; документи, що підтверджують надання послуг з транспортування та транспортно-експедиційних послуг).
Отже, аналіз змісту вищевказаних документів, свідчить про те, подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так зовнішньоекономічний контракт №2-22/02 від 22.02.2024, укладений між ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» (покупець) та компанією UNIJEN DIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (продавець), містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки. Так, контрактом №2-22/02 від 22.02.2024 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту. Зокрема, відповідно до п.1.3. контракту асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані, необхідні для організації поставок товару, визначаються у проформах - інвойсах або інвойсах, погоджених покупцем, які є невід`ємною частиною контракту.
Рахунок-фактура (інвойс) №UNJ2024000000042 від 25.09.2024, у якому є посилання на контракт №2-22/02 від 22.02.2024, визначає ідентифікаційні ознаки товару - дизельних генераторів в кількості 8 штук, їх загальну вартість 43581,42 Євро (в тому числі за товар №1 в сумі 29052,67 Євро), умови оплати 30% передоплата, 70% перед відправленням. Умови поставки - FCA Ankara.
В рахунок-фактуру (інвойс) №UNJ2024000000042 від 25.09.2024 включено товар зазначений в проформі-інвойсі №341 від 09.07.2024, а саме дизельний генератор UND-BD 250KVA 1500об/хв, 50 Гц 400/231 В, у поєднанні з дизельним двигуном BAUDOUIN і альтернатор SURIRELLA з ATS та навісом СВ вартістю 14528,75 Євро та в повному обсязі товар, що зазначений в проформі-інвойсі №356 від 20.08.2024 на суму 29052,67 Євро (а.с.39-47).
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
До митної декларації надано платіжні інструкції в іноземній валюті №LV136595/240904 від 04.09.202 на суму 67915,75 Євро та №LV138315/240923 від 23.09.2024 на суму 10170,12 Євро, відповідно до яких позивач здійснив попередню оплату за товар з призначенням платежу: PRPMNT до контракту 2-22/02 від 22/02/2024, проформи-інвойсу №341 від 09.07.2024 (а.с.50-53).
А також платіжні інструкції в іноземній валюті №LV135260/240820 від 20.08.2024 на суму 8715,80 Євро (попередня оплата) та №LV138316/240923 від 23.09.2024 на суму 20336,87 Євро (остаточний розрахунок) з призначенням платежу: «PRPMNT до контракту 2-22/02 від 22/02/2024, проформи-інвойсу №356 від 20/08/2024» (а.с.48-49, 54-55).
Апеляційний суд вказує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД №24UA205140062731U0 від 03.10.2024 ціна товару (графа 22 МД) відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №UNJ2024000000042 від 25.09.2024, наданому позивачем для підтвердження митної вартості товару та становить 43581,42 Євро (в тому числі за товар №1 в сумі 29052,67 Євро).
Таким чином, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару №1, щодо якого здійснено коригування митної вартості, становить 29052,67 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили.
На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано договір-заявку №20/09 від 20.09.2024, укладений між ФОП ОСОБА_1 (експедитором за договором) та ТОВ «ЕВОПЕРФЕКТ» (замовником за договором).
Згідно ч.1. ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно ФОП ОСОБА_1 за вказаним договором організував виконання перевезення вантажу за маршрутом Анкара (Туреччина) - с. Великий Омеляник, Волинська обл. (Україна). Зазначений перевізник вказувався в міжнародній автотранспортній накладній. При цьому, марка транспортного засобу та причепу, їх реєстраційні номери, зазначені в договорі - заявці повністю відповідають марці транспортного засобу та причепу, їх реєстраційним номерам, зазначеним у міжнародній автотранспортній накладній та в митній декларації (а.с.24-26,63-65).
Колегія суддів звертає увагу, що до митного оформлення товариством було подано рахунок на оплату №148 від 01.10.2024, згідно якого вбачається, що вартість міжнародних транспортних послуг за маршрутом Анкара (Туреччина) - митний перехід Порубне становить 115000,00 грн (вартість витрат на перевезення товару до кордону України), зазначена сума витрат була включена до митної вартості товару (що еквівалентно 2515,60 Євро). При цьому, вартість витрат на перевезення товару до кордону України, яка включена до митної вартості товару №1 складає 85086,03 грн (еквівалентно 1861,24 Євро). Вартість транспортних послуг за маршрутом митний перехід Порубне - с. Великий Омеляник, Волинська обл. (Україна) становить 25000,00 грн (транспортні послуги по території України) (а.с.66).
Додатково експедитором ФОП ОСОБА_1 було надано довідку №2 від 01.10.2024 про транспортно - експедиційні послуги з якої вбачається що вартість міжнародних транспортних послуг по перевезенню вантажу м. Анкара (Туреччина) - митний перехід Порубне становить 115 000,00 грн та окремо зазначено, що транспортні послуги по території України становлять 25000,00 грн (а.с.67).
Таким чином, з цього випливає, що визначена у митній декларації №24UA205140062731U0 від 03.10.2024 митна вартість товару №1 у розмірі 1413220,44 грн (еквівалентно 30913,91 Євро), включає вартість товару (29052,67 Євро) і вартість витрат на транспортування товару до кордону України 1861,24 Євро, та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом
Вказані документи надавались Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №24UA205140062731U0 від 03.10.2024.
Щодо твердження митного органу, що згідно заявлених умов поставки FCA до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на завантаження, страхування, транспортні витрати до кордону України, проте в графах 21,22 МД відсутні відомості про вартість витрат на навантаження, страхування, апеляційний суд зазначає наступне.
Поставка товару здійснювалась на умовах - FCA Ankara, що відповідає наданому інвойсу №UNJ2024000000042 від 25.09.2024 в якому зазначено умови поставки FCA Ankara.
Термін «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Відповідно навантажувально - розвантажувальні роботи додані до вартості товару.
Щодо страхування товару то митному органу у довідці №80 від 03.10.2024 повідомлено, що страхування товару не здійснювалось. Таку ж інформацію надав і перевізник товару у довідці №2 від 01.10.2024, зазначивши також, що навантажувально-розвантажувальні роботи перевізником не проводились.
Товар поставлявся на умовах FCA, що означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у своїх приміщеннях або в іншому обумовленому місці. Покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. Обов`язку по страхуванню товару не має ані у продавця, ані у покупця. Страхування оцінюваного товару не відбувалось, а відповідно таких витрат не існує.
Відповідно до п.4.1. контракту №2-22/02 від 22.02.2024 товар може бути застрахований від будь-яких ризиків тільки за дорученням покупця та за його рахунок (а.с.74).
Митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості в цій частині не надав жодних доказів про те, що при перевезенні товару товариством не здійснювалось страхування товару.
Відповідно до 2.5. контракту №2-22/02 від 22.02.2024 у вартість товару включається також вартість завантаження.
Варто зазначити, що відповідно до порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.05.2012 №651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України 23.09.2022 №296), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684 в графі 21 декларації зазначаються відомості про транспортний засіб (транспортні засоби), на якому (яких) здійснюватиметься перетин митного кордону при вивезенні товарів за межі митної території України. При використанні комбінації з декількох транспортних засобів зазначаються відомості про активний транспортний засіб. У лівому підрозділі графи зазначаються ідентифікаційні відомості про транспортний засіб.
Відомості про вартість товару у даній графі не зазначаються.
Таким чином, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що твердження митного органу про те, що надані документи містять розбіжності щодо витрат на навантаження, страхування та транспортних витрат є безпідставними.
Щодо посилання в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що відповідно п.2.9 зовнішньоекономічного договору (контракту) №2-22/02 від 22.02.2024 в переліку документів, що супроводжують кожну партію товару повинна бути експортна або транзитна декларація, однак такий документ не поданий до митного оформлення, суд зазначає, що до митного оформлення товару був наданий супровідний документ ТІ № 24TR06160000160028 від 26.09.2024, підтвердженням цього є посилання на нього в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару.
Наданий позивачем документ згідно висновку митного органу дозволяє ідентифікувати партію товару, але не може бути взятий до уваги, як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних і статистичних даних товару. В спростування зазначеного слід вказати, що наданий митному органу супровідний документ заповнюється згідно встановленої форми в якій відсутні обов`язкові відомості та вимоги про визначення вартості товару, тому відсутність відомостей про вартість товару в наданому супровідному документі ТІ № 24TR06160000160028 від 26.09.2024 не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Резюмуючи надання оцінки наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 червня 2022 року справи №460/2674/20, від 12 березня 2019 року по справі №803/3649/15, від 17 квітня 2018 року по справі №815/329/17, від 01 березня 2023 року по справі №420/18880/21.
Звідси, доводи відповідача про те, що декларантом не було подано на витребування митного органу повного переліку первинних документів є безпідставними, оскільки останнім було надано усі документи передбачені ст. 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом.
Суд апеляційної інстанції також поділяє висновки суду першої інстанції, що у оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі № 826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі № 820/6315/15, слід зауважити, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, про що зазначалось вище судом.
В даному контексті, суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.06.2020 у справі № 820/3940/16, де суд дійшов наступного правового висновку: «отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантаженою митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять, не додано таких доказів і до касаційної скарги».
Щодо підстави для додаткових документів - «спрацювання профілю ризику АСАУР, на яку посилається відповідач, суд зазначає наступне.
Спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, про що зазначалось вище судом.
Апеляційний суд звертає увагу, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суду постанові від 27 квітня 2020 року у справі №140/804/19.
Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно виснував, що Волинською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції що рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2024 №UA205140/2024/000310/2 є протиправним та таким, що підлягає до скасування.
При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.
Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року у справі №140/13532/24 – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді В. С. Затолочний
Н. М. Судова-Хомюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua